Сторінка
7

Розвиток продуктивного мислення в учнів на уроках креслення

Перевага практичних, образних і понятійних видів розумової діяльності визначається не тільки специфікою розв’язуваної проблеми, але й індивідуальними особливостями самих людей.

От чому ми думаємо, що одним з найважливіших принципів розвитку продуктивного мислення є оптимальний розвиток різних видів розумової діяльності: абстрактно-теоретичного, наочно-образного, наочно-діючого, практичного мислення.

Формування алгоритмічних евристичних прийомів розумової діяльності

Дослідження процесу засвоєння і застосування знань показали, що учні засвоюють змістовну сторону знань і безпосередньо з нею пов’язані конкретні прийоми вирішення досить вузького кола задач. Лише в школярів з високою навченістю, на основі вирішення одиничних задач, формуються узагальнені прийоми та методи розв’язку низки задач. Формування такого роду узагальнених прийомів розумової діяльності надзвичайно важливо, оскільки означає істотне зрушення в інтелектуальному розвитку, розширює можливості перенесення знань у відносно нові умови. Оскільки основна маса учнів самостійно не опановує більш узагальненими прийомами розумової діяльності, їх формування повинно стати важливою задачею навчання.

Відповідно з принципу розвитку продуктивного мислення є спеціальне формування узагальнених прийомів розумової діяльності.

Узагальнені прийоми розумової діяльності поділяються на дві групи – прийоми алгоритмічного типу й евристичні.

Зупинимося спочатку на характеристиці прийомів алгоритмічного типу. Це прийоми раціонального, правильного мислення, що цілком відповідають законам формальної логіки. Точне володіння такими прийомами, забезпечує безпомилкове вирішення широкого кола задач, на які ці прийоми безпосередньо розраховані.

Озброєння учнів правильними, раціональними прийомами мислення, навчання, як визначати поняття, класифікувати їх, будувати висновки, вирішувати відповідно до даного алгоритму задачі, впливає і на самостійне, продуктивне мислення, забезпечує можливість рішення задач-проблем.

Формування прийомів розумової діяльності алгоритмічного типу, що орієнтують на формально-логічний аналіз задач, є необхідною але не достатньою умовою розвитку мислення. Удосконалення репродуктивного мислення є важливим компонентом творчої діяльності, особливо на початковому і кінцевому етапах вирішення проблеми. Ці прийоми служать тим фондом знань, з яких учень може черпати будівельний матеріал для створення, конструювання методів вирішення нових для нього задач. Недоліком формування алгоритмічних прийомів є те, що вони не відповідають специфіці продуктивного мислення, не стимулюють інтенсивний розвиток саме цієї сторони розумової діяльності.

Прийоми іншого типу назвали евристичними, оскільки вони безпосередньо стимулюють пошук відкриття і вирішення нових проблем, нових для суб’єкта знань, і тим самим вони (прийоми) відповідають самій природі і специфіці продуктивного мислення. На відміну від прийомів алгоритмічного типу, евристичні прийоми орієнтують не на формально-логічний, а на змістовний аналіз проблеми. Вони спрямовують думку на те, щоб за кожним словом бачити реальний зміст поставлених перед школярами задач. Багато евристичних прийомів стимулюють включення в процес вирішення проблем наочно-образного мислення, що дозволяє використовувати його перевагу перед словесно-логічним мисленням – можливість цілісного сприйняття, бачення всієї описуваної в умові ситуації. Тим самим полегшується плин характерних для продуктивного мислення інтуїтивних процесів.

Частина цих прийомів направлена на використання характерного для продуктивної діяльності розумового експерименту, що полегшує постановку і попередню перевірку гіпотез і шляхів вирішення проблеми.

До евристичних прийомів відноситься конкретизація, коли учень додає до абстрактних даних більш конкретну форму.

Протилежним є прийом абстрагування, коли відкидаються конкретні деталі, оголюючи дані і співвідношення між ними.

Найбільш розповсюдженим прийомом, що полегшує виявлення функціональних зв’язків між даними, є варіювання. Цей прийом полягає в тому, що учень довільно відкидає чи змінює величину одного з даних (а іноді і декількох) і на основі логічного міркування з’ясовує, які наслідки випливають з такого перетворення.

Широко використовуються прийоми аналогії, постановка аналітичних питань.

Проблемі евристичних прийомів вирішення графічних задач присвячена книга Д. Пайя (Як вирішувати задачі). Автор рекомендує насамперед добре зрозуміти умову задачі, послідовно ставлячи собі питання: (Що відомо? Що задано? Чи досить цих даних, щоб визначити невідоме?). Далі він радить зробити креслення, коротко записати умову, розбити його на частини. Корисно згадати схожу задачу і спробувати використовуючи метод її вирішення застосувати аналогію.

Чи володіють евристичними прийомами школярі і з якого приблизно віку? Як вони ними опановують? Дослідження показують, що ці прийоми при вирішенні нових задач використовують лише розумово розвинуті школярі.

Очевидно, необхідно спеціально навчати евристичним прийомам.

Є роботи, спрямовані на вирішення цієї задачі. Таке дослідження, наприклад, проведене Ю. Н. Кулюткіним. У ньому були використані елементи програмованого навчання, які передбачають опис евристичних прийомів. До них відносяться наступні прийоми:

первісна схематизація наявних в умові задачі відносин (тобто короткий її зміст із виділенням вихідних даних);

переклад умови з життєвої мови на мову наукових термінів, понять;

залучення наочності, у тому числі наочних аналогій, як опори для пошуку рішення;

умовне спрощення аналізованої системи;

уточнення ідеї рішення, коли вона знайдена (тобто точне визначення того типу співвідношень, що міститься в даній ситуації).

Ю.Н. Кулюткін вказує, що позитивним підсумком проведеного навчання є зміна самого підходу до навчання. Істотний вплив мають позитивні емоції, що виникають при самостійному відкритті, яке оцінюється як інтелектуальна перемога учня.

Алгоритмічні прийоми забезпечують правильне вирішення задач відомих учнем типів; вони вчать школярів логіці міркування, служать тлом, що можливо використовувати при пошуках рішення проблеми. Евристичні прийоми дозволяють діяти в умовах невизначеності, у принципово нових ситуаціях, полегшуючи пошук вирішення нових проблем.

Отже, одним із принципів розвитку продуктивного мислення повинне бути спеціальне формування як алгоритмічних, так і евристичних прийомів розумової діяльності.

Організація мнемічної діяльності

У психологічних роботах, безпосередньо пов’язаних із проблемами продуктивного мислення, чимала увага приділяється опису негативної ролі минулого досвіду, що може перешкоджати, гальмувати рух у принципово новому напрямку.

Ці дослідження відображають відомий прогрес у вирішенні проблеми продуктивного мислення і шляхів його розвитку, і роблять свій позитивний вплив на практику навчання. Однак, як це нерідко буває, посилена увага до однієї сторони розумової діяльності (продуктивного мислення) у практиці навчання може призвести до недооцінки іншої її сторони – репродуктивного мислення, і нерозривно пов’язаної з нею мнемічної діяльності, що забезпечує міцність знань, їх готовність до актуалізації відповідно до вимог задачі. У результаті цього в школярів не завжди формується міцна система знань основ досліджуваного матеріалу, через що гальмується й інтелектуальний розвиток.