Сторінка
3

Розвиток продуктивного мислення в учнів на уроках креслення

Включаючи в продуктивне мислення його іманентні, неусвідомлювані компоненти, окремі дослідники знайшли експериментальні прийоми, які дозволяють виявити певні особливості цих компонентів.

Цікавий методичний прийом для експериментального вивчення інтуїтивних компонентів продуктивного мислення застосував В. Н. Пушкін. Він пропонував випробувати задачі (моделюючі шахові ігри, гру і ін.), вирішення яких могло бути простежене очима. Траєкторія руху ока співвідносилася з особливостями вирішення задачі та зі словесними звітами про нього. Дослідження показало, що людина, вирішуючи проблему, збирає на основі аналізу наочної ситуації набагато більше інформації, ніж усвідомлює сама.

Великий вплив на вирішення проблеми може зробити наявність установки, тобто внутрішнього неусвідомлюваного стану готовності до дії, що визначає специфіку всієї здійснюваної розумової діяльності.

Застосувавши метод уведення допоміжних задач Я. А. Пономарьов виявив ряд закономірностей впливу допоміжних задач на вирішення проблем. Найбільший ефект досягається тоді, коли людина на основі логічного аналізу вже переконалася в тому, що не може вирішити відомими способами задачу, але ще не втратила віри в можливість успіху. При цьому допоміжна задача сама по собі повинна бути не настільки цікавою, щоб поглинути свідомість людини, яка вирішує дану задачу, і не настільки легкою, щоб її вирішення могло бути виконане автоматично. Чим менший автоматизований спосіб вирішення, тим легше вирішення основної проблеми.

Поняття продуктивного і репродуктивного мислення

Незважаючи на те, що мислення, як процес узагальненого й опосередкованого пізнання дійсності завжди містить у собі елементи продуктивності, питома вага її в процесі розумової діяльності може бути різною. Там, де питома вага продуктивності досить висока, говорять про власне продуктивне мислення як особливий вид розумової діяльності. У результаті продуктивного мислення виникає щось оригінальне, принципово нове для суб’єкта, тобто ступінь новизни тут висока. Умова виникнення такого мислення – наявність проблемної ситуації, яка сприяє усвідомленню потреби у відкритті нових знань, що стимулює високу активність вирішення проблеми суб’єкта.

У результаті продуктивного мислення відбувається становлення психічних новотворів – нових систем зв’язку, нових форм психічної саморегуляції, властивостей особистості, її здібностей, що стимулює зрушення в розумовому розвитку.

Отже, продуктивне мислення характеризується високою новизною свого продукту, своєрідністю процесу його отримання, і нарешті, істотним впливом на розумовий розвиток. Воно є вирішальною ланкою в розумовій діяльності, оскільки забезпечує реальний рух до нових знань.

З психологічної точки зору немає принципової різниці між продуктивним мисленням вченого, що відкриває об’єктивно нові, ще невідомі людству закономірності навколишнього світу, і продуктивним мисленням учня, що робить відкриття нового лише для себе, оскільки в основі лежать загальні психічні закономірності. Однак умови пошуку нових знань у них дуже різні, як різний і рівень розумової діяльності, що призводить до відкриття.

Для того щоб визначити ці розходження, більшість дослідників надають перевагу “продуктивному мисленню”, а терміном “творче мислення” позначають вищу ступінь розумової діяльності, здійснювану тими, хто відкриває принципово нові для людства знання, створює щось оригінальне, що не має собі аналога.

Характеризуючись меншою продуктивністю, репродуктивне мислення відіграє важливу роль і в пізнавальній і в практичній діяльності людини. На основі цього виду мислення здійснюється вирішення задач знайомої суб’єкту структури. Під впливом сприйняття й аналізу умов задачі, її даних, функціональних зв’язків між ними актуалізуються раніше сформовані системи зв’язків, які забезпечують правильне, логічно обґрунтоване вирішення такої задачі, адекватне відображення його в слові.

Репродуктивне мислення має велике значення в навчальній діяльності школярів. Воно забезпечує розуміння нового матеріалу при його викладі викладачем або в підручнику, застосування знань на практиці, якщо при цьому не потрібно їх істотного перетворення тощо. Можливості репродуктивного мислення визначаються наявністю в людини вихідного мінімуму знань, легше піддаються розвитку порівняно з продуктивним мисленням, і в той же час відіграють значну роль у вирішенні нових для суб’єкта проблем. У цьому випадку репродуктивне мислення є на початковому етапі, коли людина намагається вирішити нову для нього задачу відомими способами і переконується в тому, що знайомі способи не забезпечують йому успіху. Усвідомлення цього призводить до виникнення “проблемної ситуації”, тобто активізує продуктивне мислення, що забезпечує відкриття нових знань, формування нових систем зв’язків, які пізніше забезпечать йому рішення аналогічних задач.

Усвідомлення знайденого суб’єктом вирішення, його перевірка і логічне обґрунтування, здійснюються на основі репродуктивного мислення. Таким чином, реальна діяльність, процес самостійного пізнання навколишньої дійсності – результат складного переплетення, взаємодії репродуктивного і продуктивного видів розумової діяльності.

Особливості продуктивного мислення школярів

Дослідження продуктивного мислення припускає виділення сукупності індивідуальних особливостей мислення, і залежить від оволодіння новими знаннями та застосування їх на практиці.

Для їх обґрунтованого виділення слід насамперед звернутися до аналізу деяких літературних даних про індивідуальні особливості розумової діяльності школярів. Потім, спираючись на наше представлення про сутність продуктивного мислення учнів, потрібно знайти серед них ті, котрі, на нашу думку, повинні відігравати провідну роль у розумовій діяльності школярів при відносно самостійному оволодінні ними новими знаннями, при вирішенні задач-проблем, визначаючи характер цієї діяльності.

Для вирішення проблеми, що стоїть перед нами, важливо врахувати дані про співвідношення між інтелектом і продуктивним мисленням. Автори перших варіантів тестових методик вважали, що «коефіцієнт інтелекту» (IQ) безпосередньо пов’язаний із продуктивним мисленням, що входить в інтелект. Більш пізні дослідження показали, що діти з високим IQ не завжди добре вирішують задачі творчого характеру.

Становлять значний інтерес показники, за якими судять про продуктивне мислення. До них відносять оригінальність думки, можливість одержання відповідей, які значно відхиляються від звичних; швидкість і плавність виникнення незвичайних асоціативних зв’язків; “сприйнятливість” до проблеми, її незвичне вирішення; швидкість думки, як кількість асоціацій, ідей, що виникають за одиницю часу відповідно до деякої вимоги; здатність знайти нові, незвичні функції чи відповіді. Дж. Гілфорд вважає, що всі інтелектуальні здібності певною мірою творчі, але найбільш явно вони проявляються в дивергентному мисленні, як здатності давати незвичайні відповіді на стандартизовані тести. П. Торренс вважав, що у продуктивному мисленні з’являється здатність до постановки проблем, чутливість до недоліків у наявних знаннях, можливість побудови гіпотез про відсутні елементи цих знань і т.п.