Сторінка
18

Розвиток художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики

Середній рівень продемонстрували - 48,8% діток. Вони мають достатній музичний кругозір, але немає цілісного уявлення про музичний твір, про творчу роботу над ним. Діти цього віку не здатні до об’єктивної оцінки музичних явищ, але її недостатня обгрунтованість пов’язана з невеликим слуховим досвідом, з невдалим використанням знань музичної термінології і просто власних знань. Середній рівень зафіксовано у найбільш численної групи досліджуваних.

Високий рівень склали 27,78% діток, які виявляють високу мотивацію до роботи у всіх формах роботи під час слухання музики. Вони завжди ініціативні на заняттях, самостійно пропонують виконувати те чи інше завдання, вдало коригують процес, адекватно реагують на завдання будь-якої складності, мають самостійність в судженнях та оцінках прослуханого музичного твору.

Такий стан сформованості художньо-творчого мислення дітей має місце на сьогоднішній день, і це, в більшості, є стандартною ситуацією. Тому ми повинні розробити і впровадити спеціальну методику, що передбачає поступовий розвиток творчої самостійності дітей у процесі слухання музики, індивідуальний підхід в роботі, етапність проведення занять (з урахуванням принципів особистісно-орієнтовного підходу), діалогової взаємодії між музкерівником та дітьми цього віку.

Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі ДНЗ №44 м. Рівне. Дослідженням були охоплені діти старшого дошкільного віку в кількості 46 учасників, (у віці від 4 до 6 років). Експериментальна група (ЕГ) – 23 дитини, та Контрольна група (КГ) також 23 дитини.

Для того, щоб виявити рівень художньо-творчого мислення дітей перцептивно-когнітивному рівні нами було проведене усне опитування результати якого довели, що діти ЕГ після вивчення там “Інтонація”, “Будова форми” мають значно кращий рівень знань, ніж діти КГ.

Так, всі діти старшого дошкільного віку сприймають і усвідомлюють пісенність, танцювальність та маршовість як найважливіші властивості музики, що виростають з пісні, танцю й маршу. Але достатня кількість прикладів творів була наведена представниками ЕГ. Наприклад, діти КГ змогли навести приклади маршів, танців і пісень лише декількох композиторів. З завданням справилася третина дітей. В той же час діти ЕГ, які слухали вступні бесіди музкерівника, вивчали деякі особливості інтонації, одні з яких виражають настрої, почуття й думки людини; інші – зображують рухи людини або різноманітні звуки, шуми та явища навколишнього світу тощо, - змогли навести по 5-6 прикладів, і пояснити їх. Тобто, з завданням справилися 65% респондентів, решта допускали помилки, або були не досить активними у розмові.

Для перевірки активності дітей, розвитку їх умінь та навичок у роботі з сюжетним завданням,ми використали музичну казку “Рукавичка”. Результати були такі: діти ЕГ взялися до роботи дуже сміливо, активно, самостійно розподіливши ролі, вивчили текст, відразу почали імпровізувати, вигадувати дії, рухи, інтонацію. Діти КГ не розуміли, що з них вимагається, адже з таким завданням у “повсякденному” житті вони стикають вперше. Відповідно і результати були низькими. Так виконати завдання спромоглися лише 15% респондентів, 31% дітей виконував усі вказівки музичного керівника, а решта 54% знаходилися у розгубленому стані. Показники ж в ЕГ були значно високі: ззавданням справилися 51%, з допомогою музкерівників виконували ролі 37%, і лише 12% не змогли відтворити задумане.

Вивчення теми “Інтонація” сприяло кращому втіленню сюжету опери. Основою музики є саме інтонаційний початок, від яскравості та характеру якого залежить результат очікуваної роботи. Ми помітилиу дітей ЕГ те, що в процесі виконання, гри, вигадування образів у них розвивається творча уява, фантазія, а це - одна із педагогічних умов художньо-естетичного розвитку дітей старшого дошкільного віку, і художньо-творчого мислення у нашому дослідженні.

Перевірка знань, умінь і навичок визначати форму твору після його одного прослуховування - було завдання наступного етапу. Звичайно діти ЕГ були більш обізнаними, творчими, підкованими теоретично і активними в роботі. Їм не було складно відповісти на запитання: в які формі написані твори Д.Кабалевського „Клоуни”; П.Чайковського “Хвороба ляльки” та В.Моцарта “Турецький марш”. Діти контрольної групи також показали, що володіють теоретичним матеріалом. Було видно, що вони відповідальні, хочуть все знати, але їм не вистачає знань, до того ж при самих відповідях, багато хто губиться через хвилювання. Це звичайно відобразилось на якості відповідей.

Результати були такими: в ЕГ відповіли вірно 61%, незначні помилки зробили 32% , не відповіли 7%, тоді як в КГ - справилися з завданням 12%, майже дали вірну відповідь 27%, зовсім не відповіли 62%. Це лише підтверджує наші слова про те, що без знань, не можливий аналіз.

Спостерігаючи за дітьми протягом року, ми не раз відмічали несерйозне відношення до занять декількох хлопців (це стосується всіх дисциплін, що проводяться у садочку): вони рідко відвідували заклад, рідко виконували будь-які завдання. Причина була в тому, що вони часто хворіють, пропускають заняття, ведуть себе із-за цього невпевнено, і відповідно не висловлюють особливого бажання щось роботи взагалі.

Діти ЕГ на всіх етапах роботи досить вміло, послідовно і аргументовано доводять свою думку, передають враження від почутого. Вони вміють слухати, аналізувати, порівнювати, виділяти особливості звучання, аранжування, виконання творів. Все це досягнуто на заняттях, завдяки уміло спланованій роботі, підбору репертуару, доступності подачі матеріалу, що ми не могли не відзначити.

Відносно емоційній реакції дітей від сам слухання музики, то великої різниці ми не помітили, адже діти в цьому віці є досить активними, але деякі фактори все ж впливають на відповіді дітей. Серед основних назвемо такі: особливості приміщення; підготовка і проведення заняття керівником, налаштування на роботу дітей, та рівень підготовленості та музичної культури дітей старшого дошкільного віку.

Слухання творів дітьми дошкільного віку було тісно пов'язане з їх руховими переживаннями, а саме з ритмом, рухом, співом. Тому, діти краще сприймали і реагували на ритмічну, імпульсивну музику, яка відповідає їхньому досвіду й потребі в активних виявах. До того ж, ім. Були цікаві твори в яких відчувалося щось нове, наприклад у звучанні, у забарвленні. Під час прослуховування їх вражала аранжування твору, або незвичне звучання акордів, інструментів, чи самої метро-ритмічної композиції. Неочікуваними були музично-слухові враження дітей обох груп, вони чекали у звучанні більше музики звичної, життєвої, зрозумілої.

Звичайно самим складним і відповідальним була перевірка розвитку художньо-творчого мислення дітей під час слухання тієї музики, що вимагала у них умінь творчого, пошукового характеру.

Дітям пропонувалося декілька завдань. Перше завдання - створити власну п’єсу за програмною назвою “Ранок”, “Потяг”, “Колискова” тощо.

Наступне завдання - самостійне створення музичного або іншого супроводу до запропонованого оповідання, картини, казки вірша, мелодії.