Сторінка
10

Розвиток художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики

Основні правила, яких ми дотримуватись при організації музичних занять були:

1) слухання музики не повинно бути розважальним моментом на занятті, а має переслідувати освітньо-розвивальну мету;

2) підбір творів для слухання має відповідати віковим особливостям дитини;

3) не використовувати більше двох-трьох творів, так як перенасиченість не сприятиме активізації діяльності дітей;

4) підготуватись до слухання музики таким чином, щоб налаштувати дітей, підготувати їх до роботи над твором, підготовити відповідні запитання;

5) під час проведення заняття намагатися залучити до роботи всіх дітей.

6)слідкувати за реакцією дітей, їх відповідями і при потребі вміти швидко замінити запитання;

7) стимулювати діяльність дітей: хвалити за гарні відповіді, і підтримувати при невдачах;

8) самостійно по закінченні заняття проводити аналіз результативності проробленої роботи.

Даний план був реалізований як формувальний етап експерименту. Тривалість експериментальної роботи склала один навчальний рік (2009/2010).

Отже, ми прагнемо досягти у своїй роботі того, щоб діяльності дітей старшого дошкільного віку на музичних заняттях у дитячому навчальному закладі стала більш активною, будувалася на принципах розвиваючого навчання, особистісної орієнтації. Саме це сприятиме розвитку художньо-творчого мислення дітей.

Активізація процесу художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики

Організовуючи формувальний експеримент в експериментальних групах, ми використовували особистісно-орієнтовного підходу до дітей старшого дошкільного віку, передбачаючи при цьому поступовий розвиток творчо-художнього мислення дітей, їх самостійності у процесі слухання музики.

Основним видом нашої експериментальної роботи було опрацювання дітьми старшого дошкільного віку комплексу формуючих завдань за 5 основними типами:

перцептивно-мислительні - завдання, призначені для прогнозуючої діяльності художньо-творчого мислення;

перцептивно-сенсорні - завдання, націлені на індивідуально-виразне осмислення музично-мовних елементів і структур та їх реалізацію в звучанні;

концептуально-логічні - завдання, спрямовані на самостійне створення художньо-образної цілісності твору;

художньо-педагогічні - завдання, спрямовані на формування вмінь словесної характеристики музичних образів, яка відповідає рівню загального музичного розвитку дітей старшого дошкільного віку;

оцінні - завдання, орієнтовані на здійснення та коригування адекватної самооцінки виконання;

Проаналізуємо процес слухання музики в експериментальній та контрольній групах.

Робота з представленими завданнями проводилась на нескладному, але художньо-цікавому музичному матеріалі. Його наведено у спеціально розробленому нами орієнтовному репертуарному списку, що включає велику кількість різнопланових та різножанрових композицій для дітей.

Вибір музичного матеріалу з репертуарного списку здійснювався відповідно до індивідуальних здібностей дітей старшого дошкільного віку та рівня їх сприйняття музики. Для кожної групи дітей старшого дошкільного віку ми визначали відповідний рівень роботи над матеріалом - обов’язковий та підвищений. На наш погляд, вивчення підібраних прикладів сприяє формуванню таких якостей художньо-творчого мислення: як швидкість і гнучкість, самостійність і критичність, асоціативність і науковість, імпровізаційність і незалежність.

Згідно принципу поступовості формування художньо-творчого мислення проводилось у чотири етапи, кожен з яких характеризувався певними цілями і завданнями, особливостями змісту, відповідними методами організації навчальної діяльності дітей старшого дошкільного віку. Кожен етап відрізнявся від попереднього ступенем залучення дітей до самостійних дій у різних видах музичної діяльності (слухання, виконання, створення музичних творів, аналіз, оцінювання, відбір, тощо); організацією навчальної діяльності діток. Загальною метою, що об’єднувала усі етапи експериментальної роботи, був розвиток складових компонентів художньо-творчого мислення.

В традиційній системі навчання музики в дитячому закладі структура і прийоми подачі знань – це показ їх у готовому вигляді і вивчення (запам’ятовування). В умовах навчально-ігрової моделі готове знання існує поряд з знанням, синтезованим самими дітьми в процесі самостійних ігрових дій. Під час слухання музики на заняттях діти старшого дошкільного віку мимовільно запам’ятовують характерні тому чи іншому герою музичні образи. І, найголовніше, в процесі слухання музики розвивається творча уява дітей, їх фантазія, що є однією із педагогічних умов художньо-естетичного розвитку дітей старшого дошкільного віку.

Так, пізнавальний інтерес дітей до музики, розвиток ми формували через слухання відомих творів, відомих авторів, викликаю чи у них бажання бути активними на занятті, розповідати те, що можливо хтось з дітей забув. Так, при прослуховуванні творів Д.Кабалевського “Кавалерійська”, “Клоуни”, або П.Чайковського “Осіння пісенька” чи С.Рахманінова “Італійька полька” діти відразу дали відповіді і про композиторів і про самі твори.

Така поінформованість є позитивною ознакою, але ми пам’ятали про те, що цей вік вимагає вивчення нового, незнайомого, цікавого, нестандартного, стильного та різножанрового. Тому,

І. Першим етапом і завданням нашої роботи було пробудити пізнавальний інтерес до музики, розробити таку тематику занять, де діти отримали би знання, розширили музичний світогляд, були поінформовані елементарних знаннях.

У порівнянні з традиційним вивченням музики в ДНЗ, яке спрямоване на процес засвоєння певних знань, умінь та навичок, процес здобуття знань на основі ігрової моделі орієнтовано не тільки на вивчення предмету, але і на розуміння того, які додаткові можливості відкриваються перед дітьми старшого дошкільного віку за допомогою здобутих знань.

Важливим стимулом до творчості є створення на занятті пошукових ситуацій. Це і впізнавання музичних жанрів за їх характерними ознаками, і впізнавання мелодій у різному тембровому звучанні, і знаходження виконавських засобів для втілення певного образу.

Зокрема, на заняттях з музики діти старшого дошкільного віку сприймають і усвідомлюють пісенність, танцювальність та маршовість як найважливіші властивості музики, що виростають з пісні, танцю й маршу.

Ми використали в роботі з дітьми старшого дошкільного віку вивчення теми “Інтонація”, яка дає їх уявлення про зв’язки музики з мовою, про музику як мову, що виражає почуття людини.

У другій половині ІІ семестру протягом тринадцяти занять діти старшого дошкільного віку вивчають тему “Інтонація”. Діти контрольної групи вивчали цю тему за традиційною програмою, ігрові елементи використовувалися лише епізодично. А у експериментальній групі, при засвоєнні навчального матеріалу та побудові занять з музики, ми активно та систематично використовували нові твори, розучували фрагменти пісень, застосовували ігрові методи, зокрема сюжетно-рольові ігри.

На першому занятті, метою якого є пояснення значення поняття “мовна інтонація. На одному із заключних занять по вивченню теми “Інтонація”, ми пояснили дітям, що в музиці теж бувають різні інтонації: одні виражають настрої, почуття й думки людини; інші – зображують рухи людини або різноманітні звуки, шуми та явища навколишнього світу, було використано прослуховування фрагментів з опери М.Лисенка “Коза –Дереза”. Після чого дітям старшого дошкільного віку були запропоновані наступні ролі: Козі, Лисички, Вовка, Зайчика, Рака. Спочатку діти прослухали оперу, а потім вони розіграли сюжет і виконали по І куплету пісень своїх героїв, з допомогою викладача. Згодом ми повторили це завдання і закріпили фрагмент опери значно краще, як у інтонуванні, так і у “театральному” виконанні.