Сторінка
16

Розвиток художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики

Підготовці до слухання музики сприяє вступне слово. Воно має бути лаконічним, емоційним, образним. Затяжна, навіть цікава бесіда знижує напруженість уваги при слуханні музики. Щоб не гальмувати активності дітей, не заважати самостійності у спостереженні за музичним процесом, воно не повинне містити те, що діти старшого дошкільного віку вже знають або можуть помітити самі.

У розповідях про музику необхідно дотримуватись міри у поданні яскравих фактів, прикладів. Музичний твір слухається, як правило, на кількох заняттях, тому треба так розподілити наявний матеріал, щоб кожного разу можна було повідомити дітям щось цікаве, пізнавальне.

Розповідь повинна бути багатогранною. В одному випадку — це розмова про сам твір, про його зміст, у другому — про історію його створення або про композитора чи виконавця. Слід особливо потурбуватися про те, щоб у дітей не виникли спрощені уявлення про музику як про мистецтво, завданням якого є лише “описувати” й ілюструвати.

Потрібно ретельно відбирати цифри, факти, імена, повідомляти лише ті, які діти зможуть запам'ятати; не використовувати невідомої термінології, адже це лише буде відволікати їхню увагу від безпосередніх вражень і переживань.

Не слід спрямовувати увагу дітей старшого дошкільного віку на пошуки у непрограмному творі якогось програмного змісту: діти, захоплюючись картинами, які їм малює уява, погано слухають музику. Крім того, вони починають мислити предметними образами, не властивими музиці.

Особливість педагогіки мистецтва в тому, що творчості навчити не можна. Можна лише створити умови для пробудження, активізації в дітей старшого дошкільного віку творчих імпульсів, для пізнання радості творення. Чим раніше розпочати таку роботу з дітьми, тим більше шансів, що творчі можливості дітей не згаснуть, а розвинуться, щоб виявитися згодом у всіх сферах діяльності.

Як бачимо, музично-творча діяльність дітей старшого дошкільного віку може виявлятися в імпровізації пісенних мелодій, придумуванні нескладних мотивів, інсценуванні сюжетів пісень, складенні елементарних танців, створенні ігр-драматизацій, темброво-ритмічних супроводів. Музична творчість активізує фантазію дітей старшого дошкільного віку, спонукає до самостійних пошуків форм утілення свого задуму, сприяє глибшому сприйманню музики.

Оскільки діти старого дошкільного віку постійно прагнуть до руху і дії, їм важко сидіти нерухомо за столами, або на стільчиках. Гра, ігрові моменти на занятті музики — це можливість такої організації навчання дітей, яка, не вимагаючи надмірних зусиль, робить процес навчання привабливим та сприяє розвитку уяви, фантазії дітей старшого дошкільного віку.

Засвоєння даних тем ґрунтується на набутих дітьми знаннях і вміннях, виконавських навичках, на інтонаційно-слуховому досвіді дітей. Вивчення матеріалу передбачає постійне розкриття життєвих зв’язків музики через зіставлення подібних та відмінних інтонацій і тем, елементів музичної мови, частин музичного твору, прийомів розвитку, жанрових особливостей тощо.

Кожний сприйнятий і проаналізований музичний твір — ще один крок у музичному розвитку дітей, який наближає їх до оволодіння музичною культурою.

Отже, уі види діяльності дітей на музичному занятті об’єднує важливе завдання – формування здатності глибоко сприймати, слухати і переживати емоційно-естетичний зміст музики, розуміти її зв’язок із життям, усвідомлювати образність і виразність музичного твору.

Першим етапом роботи з дітьми старшого дошкільного віку експериментальних груп став констатувальний експеримент, під час проведення якого були використані такі методи дослідження як: бесіда, опитування, педагогічне спостереження.

З метою з’ясування стану художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку нами здійснено теоретичний аналіз програм, календарних планів роботи музкерівників дошкільних закладів освіти. Основними завданнями розробленої нами методики підготовки дітей до сприймання музичного твору стали емоційний відгук на твір, підвищення рівня музичних знань дітей, створення сприятливих умов для самореалізації особистості.

Теоретичний аналіз проблеми дозволив також визначити головний напрямок і основні етапи педагогічного експерименту.

Метою констатувального етапу експерименту було визначити існуючий стан розвитку музичного мислення дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики. Відповідно до мети нами визначено завдання:

розробити критерії і показники сформованості художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку;

визначити методи діагностування;

з’ясувати рівні художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку.

вивчити можливості формування художньо-творчого мислення у процесі слухання музики;

Для об’єктивної оцінки та на підставі аналізу науково-методичної літератури, нами було розроблено 3 групи критеріїв сформованості художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку, а саме:

Когнітивно-операційний критерій - включає систему знань із музичного мистецтва, здатність мислити образами, розмаїття ідей, музичний смак; відображає міру розвиненості музично-пізнавальних здібностей дитини старшого дошкільного віку, рівень наявності набутих знань з музичного мистецтва. Показники даного критерію: знання репертуару, володіння мислительними операціями аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення.

Емоційно-почуттєвий критерій - передбачає наявність реакцій під час слухання та відтворення музики, відображає безпосередність емоційних реакцій, емпатичне проникнення в художній світ автора.

Творчо-діяльнісний критерій - визначає рівень музичної діяльності дитини, що знаходить своє вираження у творчому відтворенні музики та її власному створенні, у подальшій оцінці свого продукту праці; віддзеркалює міру прагнення дітей до музично-творчої діяльності. Це передбачає активне слухання музики, самостійний творчий пошук. Основні показники цього критерію: бажання виразити себе у різних видах музично-творчої діяльності зокрема в виконанні музики, прояв самостійного задуму та оригінальність вербальної і виконавської інтерпретацій.

На основі названих вище показників нами визначено рівні розвитку художньо-творчого мислення дітей за такими показниками:

Високий – дитина має достатні музичні здібності, музичний слух, її знання є глибокими, системними; вона вміє застосовувати їх на музичному занятті, вміє зробити висновки, виправити допущені помилки; проявляє інтерес до різних видів творчої діяльності.

Середній – дитина володіє елементарними музичними знаннями та гавичками, але не здатна відповідати та виконувати завдання самостійно, не проявляє ініціативи, не здатна до творчого мислення, є пасивною під час виконання завдань.

Низький – знання, уміння та навички дитини є фрагментарними, вона не вміє застосовувати їх ні в практично-творчій, ні в самостійній роботі; дитина не здатна реалізувати набуті знання під час заняття.

Запропоновані компоненти ми систематизували за допомогою таблиці. (таблиця 2.3.1.)

Таблиця 2.3.1. Рівні та критерії художньо-творчого мислення дітей під час слухання музики