Сторінка
19
Третім завданням було колективно створити оповідання, музичну казку, тощо. Ми пам’ятали, що ці та інші форми ігрових ситуацій забезпечать необхідні емоційні умови для творчого розкріпачення і самовираження дитини, для реалізації нею свого прагнення до дій у певних виявленнях, будь-то слово, рух, музичний твір, чи щось інше.
Звичайно наша праця дала певні результати. Діти ЕГ майже 90% справилися з завданнями, і лише 10 % були пасивними, але у нас не було зовсім тих, хто ігнорував би виконання завдань. В КГ, навпаки, лише 49% приймали активну участь у роботі, творили, вигадували, фантазували, 35% робили це, бо іншого нічого не можна було запропонувати, і 16 % просто відмовилися від участі. Ці діти розплакалися, аргументами були слова: “не хочу”, “не буду”, “чого ви мене заставляєте!” і таке інше.
Отже, проаналізувавши всі етапи дослідної роботи, ми побачили, що в результаті проведеного експерименту кількість дітей ЕГ значно підвисила рівень знань, умінь навичок, а це все сприяло активному розвитку художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку.
Завданням нашого дослідження було довести, як слухання музики може впливати на розвиток художньо-творчого мислення дітей.
Була розроблена методика підготовки дітей до сприймання музичних творів, що була спрямована на досягнення ними більш високих результатів в музичній діяльності, тобто підвищення рівня музичних знань, емоційного відгуку на музичні твори та створення умов, які б сприяли творчій реалізації особистості та не допускали психічного і фізичного перевантаження під час занять музикою.
Слухання музики – це поєднання звуків різної висоти, тривалості сили, тембру, відчуття краси звучань, виразності, чуття цілісних художніх образів, що викликають у дитини певні настрої, почуття і думки.
Обраний нами музичний репертуар був систематизований відповідно до тематики занять, етапів (перевірка, оцінювання та корекція раніше засвоєних знань, слухання, осмислення, систематизація нових знань, закріплення нових знань, творча робота) з визначенням того, наскільки ці твори зможуть впливати на рівень розвитку художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку.
З результатів проведеної роботи ми зробили висновок, що слухання музики, при його правильному, продуманому, змістовному використанні буде як найкраще впливати на розвиток художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку.
Експериментальний етап дослідження довів необхідність підбору музичного репертуару, розробки тематики музичних занять. Аналіз даних констатувального етапу педагогічного експерименту показав збільшення кількості дітей з високим рівнем знань на 15% за рахунок зменшення кількості дітей з достатнім та середнім рівнями в експериментальній групі (відповідно на 27,5%, на 7,5%), що підтверджує правомірність висунутої гіпотези.
У дослідно-експериментальній роботі наведено теоретичне узагальнення і новий підхід до вирішення проблеми формування художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики, що виявляється у педагогічному обґрунтуванні змісту і структурних компонентів художньо-творчого мислення, визначенні педагогічних умов, встановленні критеріїв та рівнів його сформованості в процесі слухання музики.
Результати дослідження підтвердили ефективність запропонованої методики і дозволили зробити такі висновки:
Вивчена та проаналізована література науково-методичної, музикознавчої, психолого-педагогічної спрямованості з проблеми дослідження.
Теоретичний аналіз психологічної, педагогічної, методичної та літератури дозволив дати визначення понять “мислення”, “художньо-творче мислення”, “слухання музики”, “старший дошкільний вік”, підтвердивши цим, що художньо-творче мислення є складним соціально та історично зумовленим функціональним комплексом пізнавальних здібностей, які забезпечують продуктивність музично-творчої діяльності дітей старшого дошкільного віку, вимагають цілеспрямованого розвитку на основі принципу цілісного поєднання таких компонентів: когнітивно-операційний, емоційно-почуттєвий та творчо-діяльнісний.
У дослідженні виявлено, що значущим фактором формування художньо-творчого мислення є активне включення дітей старшого дошкільного віку в процес слухання музики, який найбільш сприяє музичному, емоційному, інтелектуальному та творчому зростанню особистості.
На підставі аналізу науково-методичної літератури, нами було розроблено 3 групи критеріїв та рівнів сформованості художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку. Відповідно до визначених критеріальних показників, внаслідок педагогічної діагностики зазначеного феномена у переважної більшості дітей старшого дошкільного віку було виявлено середній рівень сформованості художньо-творчого мислення.
У результаті дослідження розроблено та апробовано методику підготовки дітей до сприймання музичного твору. Загальною метою, що об’єднувала усі етапи експериментальної роботи, був розвиток складових компонентів художньо-творчого мислення. В її основу покладена взаємодія різних засобів педагогічного впливу: підготовчі вправи творчого спрямування; формуючі заходи п’яти типів, вибір навчального матеріалу зі спеціально розробленого репертуарного списку; фіксація власних надбань в період педагогічної практики; вивчення науково-методичної літератури та її опрацювання; творчі заняття, моделювання педагогічних ситуацій, тощо. Використання цих засобів здійснювалось за допомогою відповідно згрупованих методів, а їх впровадження сприяло формуванню всіх компонентів художньо-творчого мислення.
Експериментально доведено, що ефективність розвитку художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики забезпечується дотриманням таких взаємопов’язаних педагогічних умов: створення відповідної настроєності (установки) на осмислення і виконання музичного твору; забезпечення взаємодії мистецтв в процесі слухання музики; оволодіння мислительними операціями аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення: розширення мистецького тезаурусу; інтенсифікація інтерпретаторської діяльності; стимулювання творчої самостійності дітей. Остання з перелічених умов є провідною, оскільки забезпечує прояв і розвиток не тільки пізнавальних, а й комунікативних, креативних, рефлексивних якостей дітей.
Аналіз даних проведеного експерименту підтверджує результативність поетапного формування художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку, загальна стратегія якого передбачає послідовне включення дітей у самостійну роботу в процесі слухання музики, що дозволяє сповна виявити і розкрити творчі можливості, оскільки гнучка стимуляція з боку музкерівника на різних етапах спонукає до виявлення більшого ступеня самостійності, творчого пошуку, оригінальності.
Одним з шляхів розвитку художньо-творчого мислення дітей старшого віку ми вважаємо варіативне поєднання індивідуальної і групової форми роботи. Індивідуальна форма - сприяє розвитку емоційного, когнітивного, творчого компонентів художньо-творчого мислення. Групова форма найбільш оптимальна для формування творчо-діяльнісного компоненту, створюючи тим самим умови для особистої взаємодії, розширюючи мотиви самовдосконалення.