Сторінка
14
Для того, щоб прослідкувати зростання емоційної активності, зацікавленості різними видами діяльності на заняттях з музики для дітей старшого дошкільного віку ми використали синтезатор.
В I групі закріплювали свої знання про ритм в музиці традиційними методами: вистукуванням ритмічних вправ, плесканням в долоні і т. д. В експериментальній групі діти старшого дошкільного віку мали можливість вправлятися в ритмічних вправах і на клавіатурі синтезатора, використання якого:
по-перше - урізноманітнило діяльність дітей;
по-друге - активізувало інтерес та зацікавленість дітей старшого дошкільного віку, що помітно хоча б по їх бажанню доторкнутися до електронного прототипу фортепіано;
по-третє – підвищило їх емоційне бачення заняття з музики.
Глибшому сприйманню музики сприяє використання у процесі аналізу аналогій з творами інших видів мистецтва. Як зазначав Д. Кабалевський “той, хто знайомий з літературним або живописним твором чи подією реального життя, що надихнули композитора на написання музики . володій надійним ключем до розуміння цієї музики”.
Використання творів інших видів мистецтва дає змогу значно активізувати художньо-творчу діяльність дітей. Наприклад, слухаючи п'єсу С.Прокоф'єва “Ходить місяць над лугами”, доречне запропонувати дітям порівняти музичний образ твору з поетичними образами двох віршів, подумати, зміст якого вірша повніше відповідав музиці і чому.
В небі місяць зіходить смутний .
В небі місяць зіходить смутний,
Поміж хмарами вид свійховає,
Його промінь червоний, сумний
Поза хмарами світить-палає. (Л. Українка)
Українська ніч
Над зеленим гаєм,
та над бережком
місяць виринає
золотим ріжком.
Посріблив отаву,
віття лугове
і на той бік ставу
човником пливе .
(П. Сиченко)
Музичні враження дітей старшого дошкільного віку від слухання п'єси Е.Гріга “Весною” можна збагатити читанням уривка з поеми Т. Шевченка “Гайдамаки”:
Встала весна, чорну землю
Сонну розбудила,
Уквітчала її рястом,
Барвінком укрила;
І на полі жайворонок,
Соловейко в гаї
Землю, убрану весною
Вранці зустрічають
Розвитку асоціативного мислення дітей старшого дошкільного віку сприятимуть й інші творчі завдання. Наприклад, пригадати музику за запропонованими віршами:
Тиша морська
Тиша в морі . Ледве-ледве
Колихає море хвилі;
Не колишуться од вітру
На човнах вітрила білі.
З тихим плескотом на берег
Рине хвилечка перлиста;
Править хтось малим човенцем, —
В'ється стежечка злотиста . (Л.Українка)
Великий інтерес викликають у дітей завдання уявити музику, якою “звучить” картина. Наприклад, розглядаючи з учнями репродукцію картини А.Куїнджі “Хмарка”, можна поставити їм такі запитання: “Як зображена на картині весна? Яка музика може розповісти про таку весну? Якими засобами музика може виразити захоплення людини весняною красою? Якими мають бути мелодія, темп, динаміка, тембр?”
Уміння сприймати музику формується успішно за умови взаємодії всіх видів музичної діяльності на занятті. Зокрема, поглибленому сприйманню музики сприяє розучування і спів окремих тем із твору. Проспівана мелодія засвоюється значно краще, ніж тільки прослухана, нехай навіть неодноразово.
Коли діти чують знайомі теми у новому для них творі, вони уважніше слухають музику, намагаючись сприйняти ці .теми у нових звукових барвах. У них з'являється підвищений інтерес до твору. Коли йдеться про виразні засоби, використані композитором у творі, бажано проілюструвати їх у нотному записі, просольфеджувати мелодію, виконати ритмічний рисунок.
Відчуттю жанрових особливостей творів сприятиме створення до них темброво-ритмічних супроводів, виконання танцювальних рухів, хода під музику тощо. Музичне сприймання, будучи основою всіх інших видів музичної діяльності, у цій діяльності й розвивається, забезпечуючи загальний музичний розвиток діток.
Слід підкреслити, що музичне сприймання є неодмінним компонентом загальної музичної активності особистості – дошкільника. Воно розвивається і функціонує у складному внутрішньому взаємозв’язку з виконавсько-творчими діями і несе в собі діалектичну єдність стихійного і керованого вихователем. Воно збагачується разом із загальним музично-естетичним становленням особистості, піднесенням її духовної культури.
Отже, варто зазначити, що використання нетрадиційних форм та підходів до організації заняття з музики для дітей старшого дошкільного віку не є обов’язковим. Але музкерівник, який ставить перед собою за мету не лише дати дітям необхідний багаж теоретичних знань з музики, а й розвинути їх творчу уяву, музичне сприйняття, художньо-творче мислення, зацікавленість, любов та повагу до музики, може урізноманітнювати свої заняття новим, нетрадиційним та нестандартним. Важливо, щоб сам музкерівник вбачав у цьому перспективу активного художньо-естетичного розвитку дітей старшого дошкільного віку.
ІІІ. Для формування у дітей потреби у самостійному музично-пізнавальному пошуку потрібно використати весь спектр завдань, усе багатство музичних творів. Варто згадати, що заняття музики у дитячому садку покликані спрямувати дітей старшого дошкільного віку на новий рівень сприйняття особливостей музичного мистецтва.
Розвитку творчих здібностей сприяє надання дітям старшого дошкільного віку вільного вибору у всьому, де є для цього можливість і доцільність. Так, для розкриття тієї чи іншої теми можна пропонувати не одну пісню, а декілька. Діти можуть послухати їх у виконанні музкерівника і обрати одну з них для розучування, ту, яка більше сподобалася.
Навчальний матеріал заняття закріплюється здебільшого у процесі різних видів діяльності: співу, слухання музики, дидактичної гри, гри на музичних інструментах. Тут також слід враховувати побажання дітей. В результаті у них формується творча активність, інтерес до музичного мистецтва.
Так, можна виконати вправи творчого спрямування: гра музичних творів з різним емоційним забарвленням; створення власних п’єс за програмною назвою “Ведмедик”, “Веселка”, “Колискова” тощо.
Проблемно-моделюючі завдання передбачають нестандартні ситуації, що вимагає від дітей старшого дошкільного віку самостійного творчого розв'язання висунутої проблеми (наприклад: “Що стане, коли мажорну п’єсу “Нова лялька” П.Чайковського виконати в мінорі? Що стане, коли тему Пташки в симфонічній казці “Петя та Вовк” С.Прокоф'єва виконає музикант на валторні? Ви — Червона Шапочка. В лісі ви зустрічаєте не тільки Вовка, а й Івасика-Телесика .”). Ми пропонуємо використовувати вищезазначені музичні ігри-завдання, як засіб художньо-естетичного розвитку дітей старшого дошкільного віку, зокрема задля розвитку їх творчої уяви та фантазії.
Самостійне створення музичного або іншого супроводу до запропонованого оповідання, картини, казки (вокальні, інструментальні імпровізації, пластичні рухи), імпровізація та домислювання (добирання дітьми слова, пропущеного у вірші, оповіданні, а також звуку, пропущеного в мелодії пісні, закінчення оповідання, казки, вірша, мелодії, пісні), колективне створення оповідань, музичних казок — ці та інші форми ігрових ситуацій забезпечують необхідні емоційні умови для творчого розкріпачення і самовираження дитини, реалізації нею свого прагнення до дій у певних виявленнях (словах, рухах, музичних творах, тощо).