Сторінка
5
Таким чином, гра в молодшому шкільному віці продовжує займати значне місце. Вона сприяє освоєнню учбової діяльності, яка складається поступово і в якнайповнішому виді формується лише до кінця навчання в початковій школі. Застосування ігор і ігрових ситуацій в процесі навчання взагалі і у викладанні природознавства зокрема обгрунтовано психо-фізіологічними особливостями дитини 6–10 років і доведено в психологічних і дидактичних дослідженнях.
Стан проблеми в сучасній теорії і практиці
У сучасній педагогічній і методичній літературі приділяється певна увага застосуванню в навчальному процесі цікавих матеріалів взагалі і ігор зокрема. З'ясування стану цього питання почате з аналізу статей журналу «Початкова школа». Нами проаналізовані журнали за 1996, 1997, 1998, 1999 рр. Частина публікацій присвячена розкриттю питання, що цікавить нас.
Так, в статті Пахомова А.П. «Методичні рекомендації по формуванню екологічних знань» (№6 – 1998) розглядається декілька можливих шляхів формування знань молодших школярів. Враховуючи психологічні особливості учнів цього віку, одним з шляхів формування екологічних знань, завоювання авторитету старших автор пропонує використовувати разом з дослідами, спостереженнями і такий вид діяльності як гра. На наш погляд, це адекватно психології дитини, відповідає її потребам.
Стаття Вершиніна Н.Я. «Виховання у молодших школярів любові до природи рідного краю, інтересу до природознавчих знань» (№10 – 1998) передає досвід учителя в підготовці і проведенні інтегрованих уроків природознавства. Велика увага тут приділяється такій формі реалізації цікавості в навчанні як урок-гра. Автор стверджує, що такі уроки-ігри як ігри-подорожі (у ліс, по річках і так далі) переважні при проведенні інтегрованих уроків. Вони сприяють підвищенню інтересу до предмета, що вивчається. На думку автора психологічні особливості молодшого школяра такі, що гра для них продовжує залишатися елементом захопливості у навчанні. Застосування ігор в навчальному процесі по природознавству підвищує інтерес до вивчення природи, створює емоційний настрій і в цілому підвищує активність учнів в роботі. Але інтегрований підхід, який є головною ідеєю матеріалу, викладеного у цій статті, наводить на ряд роздумів. Такі уроки вимагають серйозної підготовки учителя, вимагають від нього глибокого знання психічних особливостей дітей, уміння швидко орієнтуватися на уроці, створювати певну атмосферу, прекрасно володіти навчальним матеріалом, мати певні організаторські здібності. Підготовка і проведення уроків-ігор сприяє зростанню творчого підходу учителя до своєї справи.
Проблемі, пов'язаній з використанням гри, присвячена втаємничена стаття «Прес-конференція «Подінь Землі». Автором статті є Новолодська Е.Т. (№6 – 1998). Стаття є описом особистого досвіду. Автор пропонує провести з дітьми урок-гру по темі, яка стала назвою статті. Між учнями ролі діляться так: ведучий, три групи учасників, які представляють різні організації, кореспонденти, спонсори і глядачі. Цю гру педагог пропонує проводити на узагальнювальному уроці, де уся діяльність учнів заснована на наявних знаннях (діти повинні, наводячи вагомі аргументи, довести свою правоту, точку зору).
Ще один урок, з колекції викладача Пучиніної О.А. (стаття: «Гра. У світ за знаннями», №2 – 1997). Автор доводить необхідність використання гри на уроках узагальнення і перевірки знань. У кожному турі даються різноманітні завдання: робота з використанням кросвордів, загадок, ребусів і так далі. Урок дуже насичений і привабливий для дітей, оскільки тут присутня їх улюблена гра.
Большакова М.Д. у своїй статті «Моделі для ознайомлення молодших школярів з кімнатними рослинами» (№3 – 1996) пропонує разом з такими видами діяльності, як постановка дослідів, порівняння і узагальнення, використовувати гру. Вона мотивує це тим, що гра є чинником в активізації пізнавальної активності дітей, про що і йде мова в цій роботі. Автор не розкриває зміст конкретних ігор, але пише про їх роль в розвитку особистості дитини.
Таким чином, проблемі використання гри в учбовому процесі приділяється певна увага, запропоновані деякі ігри, звернена увага на їх роль в розвитку пізнавальної активності дитини. Проте на наш погляд кількість запропонованих ігор і їх зміст розкриті недостатньо і особливо стосовно різних типів уроків природознавства. Недостатньо розкривається технологія проведення і підготовка класу до гри.
Для з'ясування міри застосування ігор в навчальному процесі ми звернулися до аналізу методичних рекомендацій, які відрізняються нетрадиційним підходом до питань, що вивчаються, і орієнтують учителя на творчу роботу по новому курсу природознавства.
Одна з програм, яку ми хочемо розглянути, це – «Навколишній світ» Виноградової Н.Ф.
Програма планувалася як курс по 2 години в тиждень з 1 класом.
Мета: у дітей має бути сформоване уявлення про різноманітність природи, про місце людини в природі і суспільстві; сформоване уміння орієнтуватися в доступних, природно наукових, суспільствознавчих і історичних поняттях; уміння встановлювати взаємозв'язки у природному і соціальному світі, уміння правильно поводитися в місці існування.
Курс інтегрований. Інтеграція відомостей з природних наук про природу, з наук про суспільство, з історії.
Курс націлений на розвиток дитини.
Матеріал розподіляється таким чином:
1 клас – розглядаємо і відбираємо матеріал з позиції егоцентризму. (Світ розглядається очима дитини. Наприклад «Я і я»)
2 клас – принцип антропоцентризму. (Людина серед людей, суспільства)
3 і 4 класи – принцип біоцентризму. (Життєві процеси з позиції дитини)
У цьому особливість побудови курсу. Уперше такий підхід був пояснений так: дитина сприймає довкілля цілісно і тільки до кінця 4 класу дитина починає виділяти окремі його області. Увесь курс «Навколишній світ» дозволяє дитині грамотно сприймати окремі предмети і навколишній світ в цілому.
Автор орієнтує свій курс на застосування методів і форм навчання, які структурують таким чином:
Методи:
Словесні – розповідь, бесіда, інструктаж, робота з книгою + додаткова література (художня, науково-популярна, довідкова)
Група наочних методів – робота з картинами, малюнками підручника.
Практичні – спостереження, досліди, експерименти.
Ігрові – дидактичні, імітаційні, театралізація.
Методичний активіз – моделювання, творчі роботи учнів (написання творів, малювання, ліплення).
Форми:
Уроки, які повинні проходити поза школою (у природі, музеї, виставці, бібліотеці, підприємстві), – дискусія в класі.
Уроки в класі, де основний вид діяльності – дискусія.
На уроках рекомендується постійна зміна видів діяльності на основі дробової, яка представлена в наступній послідовності:
вирішення логічних завдань (початок уроку) – розминка
гра (кросворди, ребуси, загадки)
робота з текстом (з підручником або іншою літературою)
практична діяльність (малювання, ліплення, моделювання)
інші засоби навчання
Домашнє завдання не має бути спрямоване тільки на закріплення вивченого матеріалу, воно має бути продовженням уроку.