Сторінка
8

Методичні особливості застосування ігрових прийомів та цікавого матеріалу на уроках природознавства в початкових класах

У яку любить

Грати дітвора. (Доміно)

б) метаграми – завдання, засноване на послідовній зміні в слові однієї або декількох букв. Це найбільш легкий вид загадок, оскільки досить за ознаками, що приводять, відгадати слово з однією з вказаних букв, щоб легко визначити і усі інші слова.

Б – тяжкою буваю

М – одяг пожираю

Р – акторові я потрібна

С – для кухаря важлива. (Біль – міль – роль – сіль)

З буквою Д вперед крокую

Від зорі і до зорі.

З П стирчу, потім – не знаю.

З Т я людям допомагаю

Навіть у найсильнішу спеку.

З Л завжди і усім заважаю

Не дружите ви зі мною. (День – пень – тінь – лінь)

в) анаграма – це якщо від якогось слова в результаті перестановки в нім букв утворено інше слово, яке має вже інший сенс. Доповнювати або відкидати букви не дозволяється.

Банка – (кабан)

Вобла – (обвал)

Корма – (комар)

Ложа – (жало)

Масло – (смола)

Метрика – (материк)

Насос – (сосна)

Піон – поні

Ямка – (маяк)

г) логогриф – рід загадки, в якій задумане слово набуває різного значення від перестановки або викидання букв.

Розповідь-загадка – в даному випадку про природу, відповідь на яку може бути отримана, якщо діти утямили для себе певні зв'язки і закономірності природи.

Даючи дітям такі загадки, учитель ставить їх в ситуацію, коли вони повинні використовувати різні прийоми розумової діяльності (порівняння, аналогію розгляду явищ з різних сторін, пошук шляхів вирішення та ін.). Це стимулює розвиток самостійного мислення, гнучкості розуму. Пробні ігри вимагають вживання різних лексикограматичних структур, отже, вони розвивають мову дітей і удосконалюють уміння розповідати чітко і образно.

Акробати.

На зеленому лугу вони стрибають і веселяться.

Відштовхнуться пружинистими ніжками і падають.

Хоч куди впади – не страшно:

скрізь листочки, травички – м'які перини.

Стрибають як акробати: стриб-скок, стриб-скок.

Сто билинок – сто перин, всяка травичка м'якша, ніж перина:

стриб – скок, стриб – скок.

(Коники)

(А. Гумбасов «Телеграма»)

(Видавництво «Малюк», 1985)

Живуть вони на болотах, в старих ставках, по берегах лісових річок. Вони не будують собі будиночок: літо проводять у воді і на купині, а на зиму глибоко зариваються в мул.

(Жаби)

Крім того, усі ігри можна розділити на 2 великих групи:

Ігри, що розробляються учителем. Деякі учителі вносять елемент гри до опорних сигналів, графічних конспектів. Після розробки гри учитель пропонує її дітям. На цьому етапі від учителя вимагається терпіння, такт, уміле керівництво грою.

Ігри, складені учнями під керівництвом учителя. При цьому проявляється велика творча активність. Створення ігор має велике виховне значення, оскільки в ході роботи учні повинні виявити творчість, працьовитість, винахідливість.

Запропоновані тут ігри складають відкриту систему, оскільки вони можуть бути доповнені знову розробленими природознавчими іграми.

Значення природознавчих ігор в розвитку учнів

У теорії і практиці застосування ігор в навчальному процесі надається велике значення цій формі організації діяльності дітей.

Передусім гра для дитини – важливе джерело інформації про навколишній світ.

Крім того, гра, оскільки це породження діяльності, за допомогою якої дитина намагається перетворити дійсність, змінити світ, допомагає формуванню і прояву потреби дитини впливати на навколишній світ, стати суб'єктом, «господарем» своєї діяльності. Вирішення якогось певного завдання в грі пов'язане з розумовою напругою, з подоланням труднощів, що привчає дитину до розумової праці. Одночасно розвивається логічне мислення. У грі діти вчаться спостерігати, порівнювати, класифікувати предмети за тими або іншими ознаками; тренувати пам'ять, увагу; проявляти кмітливість, винахідливість, а головне – знаходять інтерес до навчальної діяльності.

При проведенні ігор слід зазначити:

дитина, що пройшла в шкільному дитинстві через ігри, підготовленіша до творчої діяльності;

гра, її форма має бути доступна дітям за змістом, відповідати їх рівню розвитку;

яскрава наочність сприяє проведенню гри;

ігровий і цікавий матеріал має бути різноманітний, мати тісний зв'язок з матеріалом, що вивчається, по темі.

Ігри розвиваючого характеру ефективні у використанні в учбовій і позаурочній діяльності в початковій школі. У грі дитина розкриває себе і робить перші кроки до встановлення взаємин з педагогом і однолітками; закріплює норми спілкування в колективі; граючи, дитина вступає у світ людських дій і стосунків, набуває необхідні знання, уміння і навички.

Гру можна вважати такою, що виконує свої функції на уроці у тому випадку, якщо вона забезпечує:

Не лише освоєння дитиною конкретних учбових умінь, але і виховання у школяра уміння вчитися;

Усвідомлення школярем своїх занять в класі не як гри в школу, а як навчання; дитина повинна свідомо прийти до навчальної орієнтації на опанування способів навчальних дій.

Розуміючи, які функції повинна виконувати гра в шкільному навчанні, учитель може перевірити, чи вдало він використовував гру на уроці в тому або іншому конкретному випадку.

Гра сприяє вільному розвитку особистості дитини в цілому, збагачує її внутрішній світ, визначає напрям її інтересів.

Неоцінима роль ігор в сенсорному розвитку учнів. Вони сприяють розвитку спостережливості, творчих здібностей, винахідливості, самоствердження, наполегливості, прагнення до успіху. Особлива роль ігор полягає в можливості безболісного переходу дитини з ігрової в навчальну діяльність, що і є провідним завданням початкового етапу навчання.

Цікавість взагалі і ігри зокрема дає учителеві можливість не лише по-новому піднести наукові знання, але і значно розширити засоби для формування і розвитку представлень і понять учнів про ті або інші природні явища, розвитку у учнів інтересу до вивчення природознавства. Вона дає можливість дітям в захоплюючій, яскравій, ігровій формі засвоювати новий матеріал, збагачувати раніше отримані знання. Уроки із застосуванням ігор стають радісними, захоплюють учнів, підштовхують до пошукової діяльності, ставлять перед завданням мету вирішити проблемну ситуацію, знайти самостійне рішення. Систематичне включення цікавого матеріалу в уроки, допомагає не лише збагатити, різноманітити навчально-виховний процес, але і примушує дітей по-іншому поглянути на навколишній світ. Це погляд допитливої, шукаючої, особистості-аматора, охоронця природи.

Розробка, організація і проведення ігор учителем удосконалюють його професійні якості.

В процесі розробки і проведення гри, педагог набуває додатковий запас нових знань; уміння планувати передбачувані в грі дії; розподіляти в часі психічне навантаження, зв'язане з сюжетом гри. Тим самим система розвиваючого навчання, прийнята конкретним педагогом, збагачена власними ідеями і новоутвореннями в різних областях і, зокрема, в області ігрової діяльності, удосконалюють особу самого педагога.

Методика застосування ігор на уроках природознавства