Сторінка
7
Напружена розумова діяльність, довільність уваги швидко стомлюють дітей. Тому тривалість словесних дидактичних ігор має бути 8–10 хвилин, але і в цей час потрібні паузи, які знімають у дітей розумову напругу.
Починати проводити ігри краще з невеликої групи дітей. У міру засвоєння змісту і правил гри кількість гравців збільшується.
При проведенні словесних ігор діти стоять півколом, учитель навпроти них. Перед проведенням гри учитель пояснює правила: відповідає той, кому кинутий м'яч, треба відповісти і одночасно кинути м'яч назад, не можна упускати і затримувати м'яч.
б) Топографічний диктант. Під диктування учителя учні в зошиті, а одні з них на класній дошці викреслюють план шляху (текст складає учитель, використовуючи вивчені умовні знаки плану).
в) Топографічний лист. За завданням учителя учні записують складений ними спільно текст, в якому характеризують різні ділянки навколишньої місцевості, і замість об'єктів (болото, яр і так далі) у відповідних місцях листа малюють умовні топографічні знаки.
г) Визначення природних зон по ілюстраціях. За завданням учителя учні підбирають ілюстрації, листівки по природних зонах, коротко характеризують рослинний і тваринний світ.
Опис читають на уроці і визначають, яка це природна зона.
III. Рухливі ігри.
Сучасна практика навчання і виховання дітей молодшого шкільного віку має в розпорядженні досить різноманітний ігровий матеріал, що заповнює дозвілля дітей і спрямований на переключення дитини від одного виду діяльності до іншого. Проте учителі відчувають нестачу методичного матеріалу по рухливих іграх. Проведення рухливих мовних ігор не вимагає спеціальної підготовки. Їх можна проводити як в закритому приміщенні, так і на відкритому майданчику.
а) Перед розучуванням гри педагог зачитує дітям вірш, пояснює значення деяких слів. Ігри не вимагають складного оформлення. Можна використовувати лише деталі костюмів.
б) Сюжетна гра. Учні виконують певні ролі, програють певний сценарій, діалог. Наприклад, діалог від імені тварин і рослин. Такі діалоги можна легко знайти в книгах В. Біанки, Е. Чарушина. Сюжетна гра не займає багато часу, діти з цікавістю і увагою стежать і беруть участь в ній. Форма гри може бути масовою. Наприклад, при вивченні теми «корисні» копалини, учні виступають в ролі геологів, які подорожують по рідному краю і відкривають різні корисні копалини. Треба назвати їх властивості, застосування, умовний знак, показати на карті родовище цієї корисної копалини.
в) Можна використовувати ігри екологічного характеру, коли діти виступають в ролі екологів, директорів підприємств, вирішуючих екологічні проблеми.
Такі ігри сприяють поглибленню, закріпленню навчального матеріалу, дозволяють встановити взаємозв'язки в природі. Активізація учнів досягається цікавим сюжетом гри, особистою участю дітей.
Ділові ігри.
Часто в урок природознавства вводять ділову гру. Прикладом таких являються ігри-подорожі. Вони, як і сюжетні ігри, сприяють поглибленню, закріпленню учбового матеріалу, дозволяють встановлювати взаємозв'язки в природі. Активізація учнів так само досягається цікавим сюжетом гри, особистою участю дітей, їх усними повідомленнями, переживаннями.
Наприклад, при вивченні і знайомстві з великими річками учневі можна запропонувати такі ситуації: 1) Один з вас капітан, інший – штурман. Потрібно вибрати маршрут плавання по Дніпру, поставити мету експедиції, розповісти про природу тих місць, де ви побували.
Уявіть, що ви під час збору грибів в лісовій смузі заблукали. Проте пам'ятаєте, що потрібно йти на північ. Компаса у вас немає, небо покрите хмарами. На шляху ви зустріли мурашник. Чи не підкаже він, як знайти напрям на північ.
Ділова гра розвиває у дітей фантазію, але фантазію реальну, засновану на отриманих знаннях, учить міркувати, порівнювати, доводити, розповідати.
V. Інтелектуальні ігри.
Ще більшу активність у учнів можна спостерігати при використанні спеціальних інтелектуальних ігор, які по своєму механізму вимагають від учнів активної пізнавальної діяльності. Класичні приклади таких ігор широко відомі: шашки, шахи і так далі. До цієї категорії відносяться і так звані завдання «на кмітливість» – шаради, головоломки, що викликають великий інтерес. Інтерес визначається виключно потребою людського розуму у вправі. Інтерес гри зазвичай містить в собі проблему, цим і пояснюється їх привабливість для учнів. До них можна віднести широко відомі завдання-загадки.
Відгадування загадок молодшими школярами можна розглядати як процес творчий, а саму загадку – як творче завдання. Цілеспрямований розвиток інтелектуальних здібностей дітей до творчості пропонує знання педагогом механізмів побудови загадок, оскільки характер розумових операцій, які належить зробити учню, визначається типом побудови логічного завдання, способом шифрування загадкового предмета, явища в ній.
1) загадки, в яких дається опис предмета або явища шляхом перерахування ознак.
Назвіть, хлоп'ята
Місяць в цій ось загадці:
Дні його – усіх днів коротші
Усіх ночей найдовші ночі. (Грудень)
Батько тисячу синів має
Кожному шапочку справляє. (Дуб)
Хоче – прямо полетить
Хоче – в повітрі висить
Каменем падає з висоти
І в полях співає, співає. (Жайворонок)
Він високий і плямистий
З довго-довгою шиєю
І живиться він листям дереф (Жираф)
2) Загадки, де опис пропонує коротку характеристику предмета або явища.
Довге вухо
Грудочка пухнаста
Стрибає вправно,
Любить морквину. (Заєць)
Він гойдалка і ліжко
Добре на нім лежати.
Він в саду або в лісі.
Погойдає у повітрі. (Гамак)
3. На спинці голки
Довгі і колючі
А згорнеться він в клубок
Немає ні голови, ні ніг. (Їжак)
3) В описі загадки використані метафори.
1. Багато рук, а нога одна. (Дерево)
2. Що за птахи пролітають?
По сімці в кожній зграї
Низкою летять
Не вернуться назад. (Дні тижня)
3. Він по-робочому одягнений –
Зручно, просто, вправно.
На нім малиновий берет
І строката спецівка. (Дятел)
4. Яєчко в чашці
З дерева звалилося
І не розбилося. (Жолудь)
5. Білі квіточки
Увечері розквітають
А уранці в'януть. (Зірки)
Загадки, в яких представлений опис не самого предмета або явища, а буквеного (складового) складу слова, що його означає:
а) шаради – завдання, в яких треба розгадати задумане слово, що складається з декількох частин. Кожна частина є самостійним словом. Для відгадування шаради спочатку даються ознаки окремих слів, частин, а потім дається слово, об'єднане в одне ціле, яке треба відгадати. Шарада завжди відгадується по частинах, це полегшує відгадування в цілому.
Виноград (вино – напій, град – місце проживання)
Початок деревом зветься
Кінець – читачі мої.
Тут, в книзі, ціле знайдеться
Адже кожному рядку вони. (Букви)
Початок – нота
Потім – оленя прикраса
А разом – місце
Жвавого руху. (Дороги)
Дві ноти, дві букви
Всі разом – гра