Сторінка
6

Методичні особливості застосування ігрових прийомів та цікавого матеріалу на уроках природознавства в початкових класах

Екскурсії в природу; у музей; на виробничі установи; до місць історичних подій.

Після екскурсій або прогулянок діти повинні обов'язково описати, намалювати, змоделювати своє відношення до побаченого.

Комплект включає зошити на друкарській основі і додаткові зошити для малювання.

В курсі Н.Ф. Виноградової значне місце займають творчі завдання, які, поза сумнівом, представляють елементи цікавості. Автор відводить і значне місце грі, розглядає її як обов'язкову структурну частину уроку, дає класифікацію ігор, наводить їх приклади. Цікаво, що Наталія Федорівна відносить гру до методів навчання.

Таким чином, в сучасних варіативних курсах приділена певна увага грі, що дозволяє зробити висновок про її необхідність і значущість в навчальному процесі.

Вивчення практики використання ігор в навчальному процесі по природознавству проводилося в школі. Нами було проведено спостереження 3-х уроків природознавства, які проводив учитель. Ні на одному з них не була застосована гра або ігрова система. Основу методики уроку складало читання підручника і наступного його переказу. При такому викладанні ми помітили значну пасивність дітей на уроці. У особистій бесіді з учителем ми з'ясували, що вчителька рідко застосовує ігри на уроках природознавства.

Також ми провели анкетування учителів початкових класів школи. Анкета включала такі питання:

Як ви розумієте, що таке гра?

Чи вважаєте ви, що ігри треба застосовувати в навчальному процесі?

Які види ігор ви застосовуєте в курсі «Навколишній світ»?

У які ігри більш охоче за усе грають діти?

Чи допомагають ігри розуміти дітям складний матеріал?

Які можливості курсу «Навколишній світ» в застосуванні до нього ігор?

Як ви підбираєте ігри для уроків?

а) вони запропоновані в методичному посібнику в достатній кількості

б) берете з різних книг

в) складаєте самі

Аналіз змісту відповідей (приклади анкет з відповідями в додатку) показує, що учителі позитивно оцінюють роль гри в розвитку учнів і застосовують їх в навчальному процесі з природознавства. Проте їм доводиться витрачати багато часу на підбір і складання ігор, оскільки в методичному посібнику навчальних ігор недостатньо. Немає і спеціального посібника, де б була запропонована система ігор і їх проведення на уроці.

В ході констатуючого експерименту було проведено анкетування дітей з метою виявити відношення до природознавства: усього анкет було 14, і кожна анкета включала 7 питань:

Чи подобається тобі вчитися?

– так – не дуже

– ні – не знаю

Назви свій улюблений предмет(и).

Яка робота на уроках природознавства тобі найбільше подобається?

Якщо б ти був учителем, чого на уроках у тебе було б більше?

Чи подобаються тобі уроки природознавства?

– так – не дуже

– ні – не знаю

Чи подобаються тобі цікаві ігри і вправи на уроках природознавства?

– так – не дуже

– ні – не знаю

Якщо подобаються, то які?

Аналіз змісту відповідей учнів (див. додаток) показує, що в улюблений предмет урок природознавство майже ніхто не відніс, улюблена робота на уроках природознавства – це екскурсія, і що цікаві ігри і вправи на уроках природознавства у них не проводяться.

Таким чином, вивчення практики використання ігор у викладанні природознавства показує, що цей вид діяльності дітей використовується неадекватно його значущості. Це можна пояснити відсутністю системного опису змісту навчальних ігор і недостатньою розробленістю методики їх застосування на уроках природознавства.

Гра як форма організаційної діяльності учнів

Що ж таке гра? За визначенням педагогічної енциклопедії, гра – «це один з видів діяльності людини». Це визначення безперечне і загальноприйняте. Проте в педагогіці і методиках має місце різне тлумачення гри як методу навчання (Н.Ф. Виноградова) або як форми навчання (Г.Н. Аквілева, З.А. Клепініна). Ми дотримуємося останньої думки. Насправді, джерелом знання є не сама по собі гра, а та діяльність дитини, яка характеризує гру. Наприклад, діти грають в школу. Вони в грі моделюють те, що спостерігали, переживали в справжньому шкільному житті. Тут методом і являється моделювання, яке застосоване у формі гри.

Ігри, вживані на уроках природознавства, багатогранні і різноманітні. Це вимагає їх класифікації. Можна виділити п'ять основних груп:

настільні ігри

дидактичні ігри

рухливі ігри

ділові ігри

інтелектуальні ігри

Настільні ігри: ребуси, кросворди, чайнворди і так далі. Особливість настільної гри – наявність ігрового правила, в якому внутрішньо знаходиться ігрове завдання. Рішення ігрової задачі робить гру такою, що прагне до певного результату. Найважливішою рисою настільної гри є цікавість, тому діти із задоволенням беруть в них участь. Настільна гра розвиває уяву, кмітливість і спостережливість. У них присутній елемент змагання (хто швидший, хто більше назве, хто правильніше і так далі). В результаті діти вчаться швидко і логічно міркувати. В процесі гри школярі отримують знання, відчуваючи при цьому задоволення. Настільна гра – один із засобів розвитку здібностей учнів, розширення їх кругозору. Настільні ігри проводять як індивідуально, так і в ході групової, колективної роботи. Вони дають можливість диференційовано підійти до оцінки знань і здібностей учнів. Як матеріал для настільних ігор використовують щільний папір, картон, ілюстрації, дитячі кубики і так далі. В багатьох школах настільні ігри виготовляють на уроках праці, заняттях гуртка. Кросворди і ребуси, як різновид настільних ігор, можуть бути виконані на шкільній дошці, листі ватману або на окремих картках, що служать роздатковим матеріалом. Їх можна використовувати на інтегрованих уроках, узагальнювальних, перевірки знань. Ці ігрові моменти можуть бути як одним з етапів уроку (наприклад, перевірки домашнього завдання та ін.), так і сполучною ланкою, своєрідним способом переведення уваги з одного виду діяльності на іншій. Тематика різна.

а) Кросворд. Робиться такий підбір слів, що при їх перетині можна було прочитати слово іншого значення.

I. Завдання: Розглянь малюнки. Які дерева і кущі зображено на малюнках? Впиши їх назви відповідно до цифр (додаток 1).

б) Ребус – це гра, в якій зашифровані слова, фраза або цілі висловлювання. Щоб скласти і прочитати ребус, треба знати певні правила. Учити дітей розгадувати ребус потрібно від простого до складного, пояснюючи правила розгадування (додаток 2).

Дидактичні ігри природознавчого змісту.

Важливим засобом активізації пізнавальної діяльності молодших школярів, розвитку їх самостійності і мислення являються дидактичні ігри. Ці ігри проводяться під час прогулянок, екскурсій і на уроці для узагальнення знань про конкретні об'єкти і явища природи, формування конкретних елементарних понять про природу.

Проведення дидактичної гри має деякі особливості. Передусім це стосується темпу гри. Уповільнений або надмірно швидкий темп знижує інтерес до гри, швидко стомлює дітей.

а) Словесна дидактична гра, що супроводжується подачею м'яча від учителя до дитини, дуже подобається дітям. Учитель, кидаючи м'яч, ставить питання, у дитини має бути готова відповідь на поставлене питання. Вона має бути короткою, що прискорює темп, скорочує очікування дітей, що бажають взяти участь в грі.