Сторінка
3

Різновид оздоровчої фізичної культури в системі фізичного виховання різних груп населення

Ø більш активні випускники прожили довше і характеризувалися зниженим ризиком смерті;

Ø позитивний вплив активного способу життя, яке проявлялося в збільшенні тривалості життя, починалося з першого кроку і продовжувалося неупинно зростати зі збільшенням рухової активності;

Ø максимальна користь для здоров’я була досягнута в тих випадках, коли найбільш малорухомі випускники ставали більш активними;

Ø найменший ризик розвитку захворювань і передчасної смерті, а також максимальне збільшення тривалості життя було у найбільш у фізично активних студентів, які щоденно витрачали близько 2000 кілокалорій і більше на заняттях масовим спортом.

Крім того було встановлено, що щоденні заняття масовим спортом, при яких енергетичні затрати складають 2000 Ккл. в тиждень, збільшують тривалість життя на 2 роки у віці до 60 років, після 60-тя вісім місяців.

Велике значення має відмова від паління у віці 35-54 роки тривалість життя збільшується більш ніж на 2 роки, в 55-64 – на 1,8 року, в 65-74 – на 1,45 року, 75-84 – 9 місяців, якщо рівень рухової активності збільшувався до 1500 Ккл. • тиж -1 і людина відмовляється від паління приріст подовження життя у два рази більший, ніж при малоактивному способі життя, але при відмові від паління.

Найбільший ефект спостерігається при переході до здорового способу життя (відмова від паління, підвищення рухової активності, нормалізація харчування) при одночасній нормалізації стану функціонального стану серцево-судинної системи.

Моніторинг 7000 дорослих людей протягом 5,5 року показав, що тривалість життя і стан здоров’я тісно пов’язані з наступними здоровими звичками:

Ø регулярне 3-х разове харчування;

Ø щоденний сніданок;

Ø регулярна рухова активність середньої активності;

Ø повноцінний сон (7-8 годин);

Ø відмова від паління;

Ø підтримання оптимальної ваги тіла;

Ø не вживання або обмеження вживання алкоголю;

Ø додаткове споживання вітамінів А, Е, С, і бета-каротину;

Ø зниження чутливості до стресів;

Ø заняттям суспільною діяльністю.

1.2.1 Вплив рухової активності на здоров’я.

Коли одного з філософів древності спитали: “Що цінніше – багатство чи слава?”, - він відповів: “Ні багатство, слава не роблять людину щасливою. Здоровий бідний щасливіший здорового короля!” ці слова точно відображають головну думку: багатство чоловічого життя – це здоров’я.

Наукові досліди показали взаємозв’язок між рівнем рухової активності і захворюваністю, смертністю. Автоматизація і механізація виробництва, штучний розвиток різних засобів зв’язку, транспорту, умов життя призвели до значного обмеження рухової активності.

Поступово знижується інтерес до спорту, тривале перебування на робочому місці в одній і тій же позі, відпочинок переважно за читанням або переглядом телепередач, обмежують рухову активність дорослої людини. Це призводить до значних порушень в діяльності життєвозабезпечуючих систем і передчасному старінню і смерті.

Цікаві результати дослідів, проведені професором І. Муравйовим. Вчений вивчив дві групи мишей одного віку. Одну групу не обмежував в рухах, руховий режим другої групи мишей був різко обмежений – їх помістили в маленькі клітки. Результат експерименту виявився вражаючим: тривалість життя тварин, які вели малорухливий спосіб життя була в 6 разів коротшою, ніж активних мишей. Розріз показав, що у малорухливих мишей було різко виражені процеси старіння в серці, в легенях, в печінці. Крім цього були виявлені різко патологічні явища.

Ще Аристотель писав: “Ніщо так не зморює і руйнує людину, як тривале фізичне ледарство”. Науковими дослідженнями встановлено, що у осіб, які ведуть „сидячий” спосіб життя смертність в результаті серцево-судинних захворювань спостерігається в 2 – 3 рази частіше, ніж у фізично активних людей (Аронов, 1985р.).

Тривале зниження рухової активності призводить до виражених і стійких порушень, які поступово стають не зворотними і вколи кають найбільш розповсюджені в наш час хвороби, так звану „хвороби цивілізації”: гіпертонічну хворобу, атеросклероз, ішемічну хворобу серця, захворювання судинні, порушення постави з ураженням кістково-м’язового апарату; сприяють розвитку інфаркту міокарда.

В той же час фізичні вправи, регулярні заняття фізкультурою і спортом здійснюють позитивний ефект, який проявляється, в перш за все, в екомінізації і стимуляції функцій організму.

Екомінізуючий ефект появляється в зменшенні показників діяльності організму в стані спокою. Так, якщо частота серцевих скорочень у нетренованих більше 80 уд•хв.-1, от у тренованих – менше 60уд/хв.-1. часто та дихання у не тренованих більше 1,6, у тренованих – менше 12 цикл•хв-1.

Стимулюючий вплив рухової активності проявляється в підвищенні функціональних резервів, працездатності, сили, витривалості. Покращується самопочуття, появляється відчуття бадьорості, нормалізується сон, апетит.

Характерно, що оздоровчий ефект рухової активності більш виражений у похилих людей, ніж у молодих. Про це свідчить результати наукових досліджень.

Вплив місячного фізичного тренування на молодих і похилих людей.