Сторінка
14
29. Круцевич Т., Петровский В. Физическое воспитание как социальное явление // Наука в олимпийском спорте. – 2001. - № 3. – С. 3-15.
30. Круцевич Т. Ю. Научные исследования в массовой физической культуре. К.: Здоров’я, 1985. – 116 с.
31. Кун Л. Всеобщая история физической культуры и спорта. – М.: Радуга, 1982. – 398 с.
32. Левицкий В. В. Методология подготовки специалистов по оздоровительной физической культуре // Наука в олимпийском спорте. – 2000. – Спец. выпуск „Спорт для всех”. – С. 84-94.
33. Липець М. М. Основи методики розвитку рухових якостей. – Львів: Штабар, 1997. – 208 с.
34. Липець М. М., Андрієнко Г. М. Витривалість, здоров’я, працездатність. – Львів: 1993. – 132 с.
35. Мак-Комис А. Дж. Скелетные мышци. – К.: Олимпийская литература, 2001. – 408 с.
36. Матвеев Л. П. Теория и методика физической культуры. М.: Физкультура и спорт, 1991. – 544 с.
37. Меерсон Ф. З. Адаптация, стресс и профилактика. – М.: Наука, 1991. – 278 с.
38. Меерсон Ф. З., Пшенникова М. Г. Адаптация к стрессовым ситуациям и физическим нагрузкам. – М.: Медицина, 1986. – С. 67-73.
39. Нетт Т. Обзор интервальной тренировки // Бег, бег, бег. – М.: Физкультура и спорт, 1967. – С. 276-288.
40. Паффенборгер Р. С., Ольсен Э. Здоровый образ жизни: Пер. с анг. – Олимпийская литература, 1999. – 320 с.
41. Пирогова Е. А. Совершенствование физического состояния человека. – К.: Здоро’я, 1989. – 168 с.
42. Пирогова Е. А., Иващенко Л. Я., Странко Н. М. Влияние управлений на работоспособность и здоровье человека. – К.: Здоро’я, 1986. – 152 с.
43. Подшибянин А. К. Закаливание человека. – К.: Здоро’я, 1986. – 80 с.
44. Синяков А. Ф. Рецепты для здоровья. М.: Физкультура и здоровье, 1986. – С. 5-9.
45. Солодовиченко О. Е. Самостоятельные занятия оздоровительной направлености для женщин второго зрелого возраста.: Метод. рекомендации. – К.: Олимпийская литература, 1996. – 24 с.
46. Транквилитати С. Золотая осень жизни. М.: Физкультура и здоровье, 1989. – С. 80-92.
47. Фомин Н. А., Филинг В. П. Возрастные основы физического воспитания. М.: Физкультура и спорт, 1972. – 176 с.
48. Характеристика сучасних засобів занять оздоровчої спрямованості: Метод. рекомендації ГДУФВСУ / Уклад. Н. А. Овчиннікова, Т. В. Несторова. К.: Олімпійська література, 1998. – 24 с.
49. Шеннман С. Б. Физкультура и здоровье. М.: Физкультура и спорт, 1984. – С. 48-52.
50. Хараре Д. Учение о трерировке: пер. С. анг. – М.: Физультура и спорт, 1971 . – 328 с.
51. Хартманн Ю., Тюннеманн Х. Современная силовая тренировка. – Берлин: Шпортферлаг, 1988. – 36 с.
52. Холодов Ж.К., Кузнецов В.С. Теория и методика физического воспитания и спорта. – М.: Академия, 200-480 с.
53. Хоули Э.Т., Френкс Б.Д. Оздоровительный фитнене: Пер. с. англ. – К.: Олимпийская литература, 200. – 368 с.
54. Хрипкова А.Г. Вікова фізіологія: Посібник для студентів небіологічних спеціальностей педагогічних інститутів. – К. Вища шк., 1982 . – 272 с.
55. Христинін В.І. Вправи на розслаблення. – К.: здоров’я, 1973. – 40 .
56. Цзен М.В., Пахомав Ю.В. Психотехныческие игры в спорет. – М.: Физкультура и спорт, 1970. – 136 с.
57. Шепард Р.Д. Практическая значимость максимального потребления кислофида // Наука в олимпийском спорте. – 1955. - № 2. – С. 29-44.
58. Шимко А. Ходьба к здоровью, мислям, медалям. Кн. 1. – Вашингтон – К., 1996. – 128 с.
59. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. – Т.1. – Тернопіль: навчальна книга – Богдан, 2002. – 252 с.
60. Шиян Б.М., Папуша В.Г. Теорія фізичного виховання – Тернопіль: Збруч, 200. 184 с.
61. Шиян Б.М., Папуша В.Г. Пистура С.Н. Теорія фізичного виховання. – Львів: ЛОНМІД, 1996, - 220 с.
62. Шолих М. Круговая тренировка: Пер.с. нем. – М.: Физкультура и спорт, 1966. – 174 с.
63. Шустин В.Н. Моделирование и прогнозирование в система спортивной подготовки // Современна система спортивной подготовки. – М.: СААМ, 1995. – С. 226-237.
64. Эйрес Р. Научно-технические прогнозирование и домосрочное планирование. – М.: Мир, 1971, - 280 с.
65. Энока Р.М. Основы кинезиологии. – К.: Олимпийская литература, 1998, - 400с.
66. Яковлев Н.М. Биохимия спорта. – М,: Физкультура и спорт, 1974. - 228 с.
Додаток
В більшості випадків тривалість життя фізично активних чоловіків і жінок – результат зниження ризику розвитку серцево-судинних захворювань, діабету, деяких видів раку, захворювань опорно-рухового апарату.
Таблиця 4.1.
Додаткові роки життя при корекції життя (Паффенбергер, Ольсен, 1994).
Характер зміни структури способу життя | Вік, р. | ||||
35-44 | 45-54 | 55-64 | 65-74 | 75-84 | |
Підвищення рівня рухової активності до 1500 ккал·тиж-1 | 1,79 | 1,78 | 1,60 | 1,28 | 0,78 |
Збільшення дистанції ходьби до 15км·тиж-1 | 0,30 | 0,30 | 0,28 | 0,23 | 0,14 |
Збільшення об’єму ходьби по сходинках до 20 поверхів в тиждень. | 1,39 | 1,39 | 1,27 | 1,02 | 0,64 |
Заняття спортом з середньою активністю 4,5 МЕТ | 1,81 | 1,77 | 1,60 | 1,25 | 0,79 |
Підвищення рівня рухової активності на 750 ккал·тиж-1 | 1,17 | 1,70 | 1,54 | 1,23 | 0,77 |
Відмова від паління (малорухомий спосіб життя) | 2,15 | 2,06 | 1,84 | 1,45 | 0,95 |
Підтримка нормального тиску крові | 1,25 | 1,21 | 1,08 | 0,95 | 0,54 |
Індекс маси тіла <26 | 0,52 | 0,51 | 0,46 | 0,37 | 0,24 |
Підвищення рівня рухливої активності до 1500 ккал·тиж-1 і відмова від паління | 4,31 | 4,17 | 3,74 | 2,95 | 1,90 |