Сторінка
1

Метання молоту

КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА

Метання молота відноситься до метання зі сторони плеча. Відмінність техніки цього легкоатлетичного виду перш за все обумовлюється формою, прибором і вагою снаряду, а також характером рухів, виконуючим метальником.

Рухи метальника молота обертаючо-поступальний: допоміжні (2-3) і основні (3-4). Ображання системи “Метальник –снаряд” виконується кругом осі, проходячу через ліву частину тіла метальника (плече – таз – нога). Вісь послідовно переміщається в напрямку кидка. Рухи метальника являються по характеру швидкісно-силовими і окремо важкими по координації і зусиллю за рахунок великої швидкості і центр обіжної сили, яку накопичує снаряд при основних поворотах і компенсаторних протистоячих рухів. Початкова швидкість викидання снаряду у спортсменів високого класу 26-27 м/сек При сучасних здобутках 78 м і більше ця швидкість набагато вища, сила тяги снаряда у фінальному зусиллю вимірюється в кілограмах, у 4-5 разів перевищує вагу тіла метальника.

Якщо мати на увазі, що ці швидкісно-силові показники досягаються за короткий час, а виконувати метання приходиться у невеликому колі, то важкість цього виду спорту стає ще виднішою.

ІСТОРИЧНА СПРАВКА

Метання молота бере свій початок з Ірландії, Шотландії та північних провінцій Англії, де великий ковальський молот х довгою дерев’яного ручкою метали, міряючись силами та спритністю під час народних гулянь і розваг.

Дані про включення виду до програми змагань відноситься до 1866 року. Переможець першості Англії Р.Джеймс метнув снаряд на 24 м 50 см. Метання молота було включено до програми змагань між Оксфордським та Кембріджським університетом 1886 року, на яких Таритон показав результат 26 м. 72 см. До цього часу бала встановлена вага снаряда (7 кг 257 г), а довжина ручки залишалася довільною. Американці почали використовувати замість дерев’яної ручки металевий ланцюг.

Сучасні правила змагань з метання молота, які почали діяти з 1990 року, передбачали, що загальна довжина снаряда має бути 1 м 22 см, вага – 7,257 кг, діаметр круга для метання – 2,14 м, сектор –90о. З часом розміри сектора були зменшені до 45о, а також введена огроджувальна сітка висотою 4 м. Земляне покриття круга замінилося асфальтом. В теперішній час довжина снаряда від 1 м 17,5 см до 1 м21,5 см, вага – 7,265 –7,285 кг, сектор – 40о.

У зв’язку зі зміною правил змагань поступово змінювалася техніка, способи метання. Кількість поворотів та швидкість їх виконання. Великий внесок у розробку сучасного п’яточно-носкового способу повторів зробив німецький тренер Ш. Хрістмен. У період з 1877 по 1937 роки найсильнішими метальниками світу були спортсмени Ірландії. Найбільш видатним метальником цього є періоду був американець ірландського походження Джон Фленеген. Він 14 років покращував світовий рекорд, а останній встановив у 1909 році (56 м 18 см), тричі поспіль став чемпіоном ІІ. ІІІ та ІV Олімпійських Ігор.

Тільки одному з американців, Т.Конполі, вдалося стати олімпійським чемпіоном (1956 р.), що першим метнув снаряд за 70 м, встановивши рекорд світу (71 м 86 см). Але в цьому ж році рекорд знову повернувся до Європи. Угорець Д. Дивацькі метнув снаряд на 73 м 74 см.

Першим, хто подолав рубіж 80 м, був радянський метальник В.Зайчик (1978 р.). У наступні роки основна боротьба на змаганнях різного рівня велося між представниками Європи, серед яких були і метальники України. Тепер рекорд світу з метання молота належить киянину Юрію Сєдих, який послав снаряд на 86 м 76 см. Наприкінці 80-х років метання молота включено до програми змагань серед жінок рекордсменкою світу зараз є румунська метальниці М.Мелінте, якій вдалося послати снаряд на 76 м 07 см.

Значних успіхів у цьому виді легкої атлетики на Олімпійських іграх домоглися.

Бандурчук Анатолій Київ 172 золота медаль

Сєдих Юрій Київ 1976 золота медаль

Бондарчук Анатолій Київ 1976 бронзова медаль

Сєдих Юрій Київ 1980 золота медаль

Томм Юрій Київ 1980 бронзова медаль

Томм Юрій Київ 1988 бронзова медаль

Сєдих Юрій Київ 1988 срібна медаль

Крикун Олександр Київ 1996 бронзова медаль

Порядок настанови завдань, підбір засобів та методичні вказівки при навчанні техніки метання молоту.

Молот представляє собою металевий шар, з’єднаний стальним проводом з ручкою. Куля виготовляється з заліза, сталі чугунка або латуні. Він буває цільний або наповнений більш тяжким металом (свинцем, вольфрамом). Для метання застосовують молоти різної ваги, в залежності від віку: для чоловіків і юнаків, 17-18 років – 70257 кг, для юнаків 15-16 років – 6 кг. Довжина всіх снарядів рівна 1175-1215 мм.

Змагання з метання молота проводиться з цементного або асфальтного круга діаметром 2,135 м в сектор 45о. Круг для метання повинне бути загороджений запобіжною сіткою висотою не менше 4 м.

Метання молота складається з попереднього обертання молота, поворотів і фінального зусилля, закінчую чого викиданням молота. В час метання спортсмен, діючи своєю силою на молот, вказує йому прискорений рух по кривій, близькій до місцевості. Молот обертають в нахиленій площині, щоб підготовитися до викидання його під оптимальним кутом до горизонту (до 44о).

Сила метальника, прикладена до молота, тратиться на подолання ваги молота і повідомлення йому прискорення. При обертанні молота розвивається велика центр обіжна сила (при кидках за 60 м більше 270 кг. Щоб протидіяти цій силі, метальник змушений відхилятися в протилежну сторону від молота. Це допомагає йому зберегти стійку рівновагу в час швидкого обертання.

В час поворотів метальник і снаряд представляють собою єдину систему, обертаючу навколо однієї осі. Метальник і зацікавлений ним снаряд виконують не тільки обертаючий рух, і поступаючи (в час поворотів) в направленні метання. Швидкість поворотів повинна весь час зростати. Більшість метальників світу метають молот з трьох обертів. Деякі метають з чотирьох обертів. При цьому перший оберт зазвичай робиться на місці, на носку опорної ноги.

Тримання молота. Ручку молота спочатку кладуть на середні фаланги вказівного, середнього і безіменного пальців на суглоб між середньою і нігтьовою фалангами мізинця лівої кісті. Основні фаланги цих пальців знаходяться на одній лінії з відповідними їм п’ястними кістками, не згинаючись в п’ясно-фалангових суглобах (рис. 135). Чотири пальці правої кисті накладаються на одноіменні пальці лівої так, щоб нігтьові фаланги пальців правої кисті щільно прилягали до основних флангів пальців лівої кисті. Великий палець лівої кисті накладається навхрест на великий палець правої біля його основи. Цей спосіб дозволяє сильнішим метальникам тримати молот при тязі, перевищуючій 300 кг.

Вихідне положення. Перед початком обертання молота метальник стає біля задньої частини круга спиною до напрямку метання. Стопи він розставляє на 60-80 см одну від другої, злегка розвернувши носки назовню. Метальник кладе молот на землю справа – ззаду (рис. 136). Злегка присідаючи і переносячи вагу тіла більше на праву ногу, він одночасно повертає плечевий пояс направо і незначно нахиляє тулуб вперед. В цей момент ліва рука і провід знаходяться на одній прямій, а права рука трохи згинається в лікті. Голову потрібно тримати прямо, не нахиляючи її і не повертаючи.