Сторінка
1

Структура та рівень фізичної підготовки студентів–першокурсників та шляхи оптимізації процесу фізичного виховання у вищих навчальних закладах

Вдосконалення навчально – виховного процесу з фізичного виховання павина обґрунтовуватися, в першу чергу, реальним станом фізичного розвитку і фізичної підготовленості студентів.

Виходячи з цього, ми поставили за мету в більш широкому аспекті вивчити складові структури та рівні фізичної підготовленості студентів – першокурсників і тим самим створити передумови для розробки комплексів фізичних тренувань задля корекції недоліків.

У 110 юнаків віком 20 років реєстрували показники фізичної працездатності (ІГСТ у 3-хвилинній модифікації, аеробно – анаеробної продуктивності (час бігу на дистанцію 1000 і 3000м), антропометричного статуту (маса і довжина тіла, ОГК, екскурсія), силової та динамічної витривалості (кількість підтягувань, розгинань рук в упорі на підлозі, присідань на одній нозі, розгинань тулуба з набивним м’ячем вагою 3 кг за головою), швидкості (час бігу на дистанцію 30м з ходу, 60 и 100м зі старту), динамічної сили ніг (результати у стрибках в довжину з місця і час бігу на дистанцію 30м з низького старту), абсолютної статичної сили і витривалості до граничного та половинного зусилля (максимальна сила спини і кісті та час утримання максимального і половинного зусилля, координаційної підготовленості (час бігу на дистанцію 30 „змійкою” між 6 перешкодами), швидкісної витривалості (час „човникового” бігу 4х30м), стану кардіогемодинаміки (пульс, кров’яний тиск по Короткову) і респіраторної системи ЖЄЛ, МВЛ, швидкість вдиху та видиху), тривалості до гіпоксії (час затримання дихання на вдиху та видиху).

На підставі експериментальних даних розрахувались: індекси Кетле і Ерісмана, життєвий показник , співвідношення сили кисті та спини до маси тіла; різниця між часом бігу на дистанцію 30м зі старту і „змійкою”; співвідношення результата в стрибках у довжину з місця до довжини тіла; коефіцієнт кровообігу. Ці показники в достатній (для рішення поставлених задач) мірі характеризують фізичний стан студентів. З врахуванням закону нормального розподілу ознаків, розв’язання задачі здійснювалося за допомогою R – і R – технік факторного аналізу з ортогональним обертанням факторів по Варимакс – критерію.

На першому етапі процедури факторного аналізу знаходилися оцінки спільностей, на другому вони уточнювалися і підлягали факторизації. Всього виділено 8 факторів. В зв’язку з наявністю розщеплення факторів, взаємозв’язані фактори (логічні та статичні) були об’єднані і перетворені: другий у третій та в перший фактор, перший та восьмий – у другий, п’ятий та шостий – у третій. Їх вклади було підсумовано. Внаслідок цього, вклад п’яти перетворених факторів в загальну дисперсію (72,3%) вибірки відповідно дорівнював 26,1; 22,5; 15,2; 6,9; 2,5.

В першому з них, з високою факторною вагою (0,71-0,90) домінують показники антропометричного статусу: довжина і маса тіла, індекси Кете і Ерісмана, окружність грудної клітини. Трохи меншими (0,3-0,4) були коефіцієнти взваження у показників статичної сили. (Тісний (ŗ > 0,7) взаємозв’язок антропометричних показників між собою, середній (ŗ > 0,5) з характеристиками статистичної сили и зворотній (0,3 < ŗ <0,7) з фізіологічною вартістю вправ анаеробно – аеробного характеру, - дозволяє ототожнити фактор з тотальними розмірами тіла).

Виходячи з емпіричних даних (маса – 71,2 ± 0,72 кг, довжина тіла – 177,1 ± 0,66см, індекс Кетле – 400,7 ± 3,40 г/см, Ерісмана 6,4 ± 0,52, скружність грудної клітини – 95,0 ± 0,51 см, ЖЄЛ – 4,0±0,07, життєвого показника – 56,0 ±1,02) та даних літератури значення цих показників відповідає належним і порівнюючи нормам, виняток утворює лише життєвий показник, значення якого свідчить про недостатність функціональних можливостей апарату зовнішнього дихання. В цілому, фізичне розвинення обстежених студентів можна оцінювати як „середнє”. У другому факторі високі коефіцієнти взваження (0,91) властиві показниками стрибка у довжину з місця та бігу на 30м зі старту, середні (0,4) – час подолання дистанції 30м з ходу, 60 і 100м зі старту. Зазначені зміни позитивно корелюють (0,3 < ŗ <0,5) між собою в цілому відображають швидкісно – силову підготовленість студентів.

Рівень цієї підготовки, зважаючи на показники стрибків у довжину з місця (220,0 ±2,7см), часу бігу на 30м зі старту (4,9±0,03с) та 30м з ходу (4,0± 0,04с), 60м (8,7±0,11с) та 100м (14,0±0,09с)відповідає характеристикам швидкісно – силової підготовленості студентів молоді Донецького регіону.

ІГСТ з факторною вагою (0,85), швидкість бігу на 1000 (0,45) та 3000м (0,53) визначають суттєвість третього фактору. Усі три показники тісно (0,77>0,83) зв’язані між собою і характеризують анаеробно – аеробну витривалість. Отже фактор може ідентифікуватися з енергетичним потенціалом студентів. Абсолютні значення змінних (ІГСТ – 52,0 ±0,79од.; часу бігу на 1000м 22,2±0,12с.; 3000м – 13,5±0,10хв.) підтверджують недосконалість анаеробно – аеробних механізмів енергозабезпечення студентів

Четвертий фактор з факторною вагою (0,84) являє собою єдиний показник часу затримання дихання на видиху. Отже фактор відображує тривалість організму студентів до гіпоксії. Зважаючи на час затримання (36,4±1,70) дихання на видиху ця тривалість знаходиться на рівні зіставлених норм.