Сторінка
15

Палеоєвразійський аспект

[i] Mayor H.B. The Strategi at Athens in the Fifth Century: When did enter in Office? // The Journal of Hellenic Studies. – 1939. – Vol.LIX, Part I. – P.45—64.

[ii] Струнина М. Где жили гипербореи? // Техника - молодёжи. – М., 1984. — № 10. – С. 52— 56.

[iii]Подосинов А.В. Овидий и Причерноморье: Опыт источниковедческого анализа поэтического текста // Древнейшие государства на территории СССР: Материалы и исследования: 1983 год / Отв.ред. В.Т. Пашуто. — М.: Наука, 1984. — С.27-28.

[iv] Горбунова К.С. Краснофигурный килик, найденный на некрополе Панское I // История и культура античного мира / Отв.ред. М.М. Кобылина. — М.: Наука, 1977. — С.41— 45; Онайко Н.А. Аполлон Гиперборейский // История и культура античного мира / Отв.ред. М.М. Кобылина. — М.: Наука, 1977. — С.153 — 160.

[v] Бонгард—Левин Г.М., Грантовский Э.А. От Скифии до Индии: Загадки истории древних ариев. – М.: Мысль, 1974. – С.72, 84 – 87

[vi] Кураев А. Куда идет душа: Раннее христианство и переселение душ. — Ростов-на-Дону: Троицкое слово; Феникс, 2001. — С. 62 — 66.

[vii] У випадку айнів останні постали внаслідок асиміляції палеоєвразійцями ранніх протоіндоєвропейців ("протонордичних" расових типів), що з відступом льодовика просунулися далеко на схід — у Північно-Східний Сибір, Америку та Японські острови — і яких відрізали від решти протоіндоєвропейців йдучі за ними урало-алтайські протоетноси (Хилджер М.И. Прилетевшие с небес // Вокруг света. — М., 1990. — № 4. — С. 44-46; Ломанович Н. "Настоящие люди" // Вокруг света. — М., 1990. — № 4. — С. 47-48; Воробьев Б. Айны: Кто они? // Техника-молодёжи. — 1979. — № 4. — С. 52-56; Симонов Ю. Айны — народ-загадка // Наука и жизнь. — М., 1977. — № 3. — С. 108-112; Спеваковский А.Б. Айны // Вопросы истории. — М., 1985. — № 3. — С. 180-188; Шафрановская Т.К., Комиссаров Б.Н. Айны на страницах дневника Е.Е. Левенштерна // Сов.этнография. — 1985. — № 1. — С. 80-87.).

[viii] Кетский сборник: Антропология, этнография, мифология, лингвистика /Отв.ред. Е.А. Алексеенко. — Л.: Наука, 1982. — 256 с; Происхождение аборигенов Сибири и их язіков. — Томск: Изд—во ТГУ, 1969.

[ix] История открытия и исследования советской Азии / Науч.ред. Э.М. Мурзаева. — М.: Мысль. 1969. — С. 218; Васильев В.И. Сииртя — легенда или реальность? // Сов. этнография. — М., 1970. — № 1. — С. 151 — 158.

[x] Соловьев В. О первобытном язычестве [Фрагменты] // Северные просторы. — 1991. — № 37. — С. 24 — 25.

[xi] Рерих Н.К. Избранное. — М., 1979. — С.179.

[xii] Платон. Сочинения: В 3-х тт. — М., 1972. — Т.3. — С.186.

[xiii] Ткаченко О.Б. Питання міжмовних контактів і деякі тенденції їх висвітлення в зарубіжному мовознавстві // Мовознавство. — 1971. — № 4. С. 3 — 15; див. також: Прокош Э. Сравнительная грамматика германских языков / Пер. с англ. — М., 1954. — С.11, 334; Баюн Л.С. Древняя Европа и индоевропейская проблема // История Европы. — М., 1988. — Т.1: Древняя Европа. — С. 98; Polome E.C. The Indo-Europeanization of Northern Europe: The lingvistic evidence // The Journal of Indo—European Studies. — 1990. — V.18, N3&4. — P.331—338; Huld M. The Linguistic Typology of the Old European Substrate . // The Journal of Indo-European Studies. — 1990. — V.18, N3&4. — P.389-424.

[xiv] Мейе А. Основные особенности германской группы языков. — М., 1952. — С.31-32.

[xv] Бонгард-Левин Г.М., Грантовский Э.А. От Скифии до Индии: Загадки истории древних ариев. – М.: Мысль, 1974. – С.73—75.

[xvi] Васильев В.И. О статье Н.Л. Членовой «Волга и Южный Урал в представлениях древних иранцев и финно—угров во ІІ начале І тыс. до н.э.» // Советская археология. – М., 1990. — № 3. – С. 150 – 151.

[xvii] Жарникова С.В. К вопросу о возможной локализации священных гор Меру и Хары индоиранской (арийской) мифологии // Информационный бюллетень МАИКЦА (Международной ассоциации по изучению культур Средней Азии). – 1985. – Вып. 11; Раевский Д.С. К статье Н.Л. Членовой «Волга и Южный Урал в представлениях древних иранцев и финно—угров во ІІ начале І тыс. до н.э.» // Советская археология. – М., 1990. — № 3. – С. 151 – 154.

[xviii] Членова Н.Л. Археологические материалы к вопросу об иранцах доскифской эпохи и индоиранцах // Советская этнография. – М., 1984. — № 1. – С. 96 – 97.

[xix] Лелеков Л. Загадка горы Маура // Памятники Отечества. — 1993. — Вып. 30 (№3—4). — С. 188—191.

[xx] Бонгард—Левин Г.М Э.А. Грантовский. От Скифии до Индии: Загадки истории древних ариев. – М.: Мысль, 1974. – С.39 – 44.

[xxi] Жарникова С.В. Архаические корни традиционной культуры Русского Севера. — Вологда, 2003. — С. 90—96; Лазарев Е. "Незнаемые города" священного Беломорья // Наука и религия. — М., 2003. — № 11. — С. 16—18.

[xxii] Мифы, предания, сказки хантов и манси / Пер. с хант., манс., немец. Сост., предисл. и примеч. Н.В. Лукиной. Под общ. ред. Е.С. Новик. — М.: Наука, Гл.ред.вост.лит-ры, 1990. — С.13, 18.

[xxiii] Павсаний. Описание Эллады / Пер. и ввод. ст. С.П. Кондратьева. — М.: Искусство, 1938. — Т.1. — С.28.

* Праіндоіранці у міфології обських угрів виступають як менкви, менгкв (у мансі), севес, севс-ікі (у хантів), котрі зображаються у високих масках з кінських хвостів. Вони пов’язуються тільки з фратрією Пор (“Медвідь”), протилежною вищезгаданій фратрії Мось, і центр Пор був у місті Вежакори (хант. Йєм-вош, мансі Ялп-ус — “Священне місто”).

[xxiv] Кюмон Ф. Мистерии Митры / Пер. с фр. — СПб.: Евразия, 2000. — С.16.

[xxv] Соколова З.П. Ардви Сура Анахита иранцев и «злата баба» финно-угров // Советская археология. – М., 1990. — № 3. – С. 154 – 161.

[xxvi] Gregoire H. (avec la collaboration de R. Goosens et M. Matthieu). Asklepios, Apollon Sminheus et Rudra: Etudes sur le dieu a la taupe et le dieu au rat dans la Grece et dans l’Inde // Academie Royale de Belgique. Classe des tetress et des Sciences Morales et Politiques. Memores. – 1949. – T.XLV. – P. 127 – 148; Топоров В.Н. Из индоевропейской этимологии ІІ (1—3) // Этимология – 1980. М.: Наука, 1982. – С. 137 – 138.