Сторінка
15

Правове регулювання легалізації підприємницької діяльності в Україні

Рис. 3.1. Види діяльності, що підлягають патентуванню

Поряд з отриманням патенту на право заняття організацією грального бізнесу і надання побутових послуг ці самі види діяльності відповідно до ст. 4 Закону України "Про підприємництво" підлягають ліцензуванню суб'єкти підприємництва, які здійснюють таку діяльність, повинні отримати на неї ліцензію. Якщо торговий патент згідно з: ч. 1 ст. 2 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" є держав­ним свідоцтвом, що засвідчує право суб'єкта підприємництва на особливий порядок оподатковування, і видається податковим органом за місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяль­ності, то ліцензія є дозволом на здійснення певного виду діяль­ності і видається відповідними державними адміністраціями або виконкомами місцевих рад (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 06.08.97 р. № 02-5/276 у редакції від 03:06.98 р; №02-5/202).

Вищий арбітражний суд роз'яснює, що арбітражні суди, вирі­шуючи спори, які виникають у процесі укладення або виконання договорів, пов'язаних з підприємницькою діяльністю, зобов'язані перевіряти їх відповідність чинному законодавству та у випадку відсутності у суб'єкта підприємницької діяльності патенту і ліцензії визнавати такі договори недійсними, оскільки вони не відповідають вимогам Закону (ст. 48 Цивільного кодексу України), Якщо арбітражний суд установить, що договір укладено стосовно такого виду діяльності, в якому підприємництво не допускається (ст. З і 4 Закону "Про підприємництво"), то угоду слід визнавати недійсною як таку, що суперечить інтересам держави, з наслідками, передбаченими ст. 48 або 49 Цивільного кодексу України, залежно від обставин і матеріалів справи.

У цьому ж роз'ясненні Вищого арбітражного суду України зазначено, що Закон України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" не визначає порядок вирішення спо­рів, що можуть виникати у зв'язку, наприклад, з відмовою у видачі і патенту, його анулюванням тощо. Тому арбітражні суди повинні керуватися нормами Арбітражного процесуального кодексу дож вирішення спорів, виходячи із суб'єктивного складу учасників таких спорів (п. 5).

Суб'єктами правовідносин, які підлягають регулюванню за Законом "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", є юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи - резиденти і нерезиденти, а також їх відокремлені підроз­діли (філії, відділення, представництва тощо), які займаються вищевказаною підприємницькою діяльністю.

Дія Закону "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності " не поширюється на торго­вельну діяльність та діяльність з надання побутових послуг:

1) підприємств і організацій Укоопспілки, військової торгівлі, аптек, які знаходяться в державній власності, та торгово-виробничих державних підприємств робітничого постачання у селах, селищах та містах районного підпорядкування;

2) суб'єктів підприємницької діяльності, фізичних осіб, які: здійснюють торговельну діяльність з лотків, прилавків і сплачують .ринковий збір (плату) за місце для торгівлі продукцією в межах ринків усіх форм власності; сплачують податок на промисел у порядку, передбаченому чинним законодавством; здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва, худоби, кроликів, нутрій, птиці (як у живому вигляді, так і продукції їх забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва; сплачують державне мито за нотаріальне засвідчення дого­ворів про, відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік;

3) суб'єктів підприємницької діяльності, створених громадсь­кими «організаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно з чинним законодавством та здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва та продукцією, виготовленою на підприємствах Українського товариства сліпих і Українського товариства глухих.

Перелік видів діяльності, що підлягають патентуванню, має вичерпний характер. Тому не допускається визначення видів підприємницької діяльності, що підлягають патентуванню, поряд­ку та суб'єктів патентування в інших нормативно-правових актах, а також рішеннями органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Отже, жодний нормативно-правовий акт або рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не можуть визначати інші види діяльності, що підлягають патенту­ванню, чи встановлювати інших суб'єктів правовідносин з патен­тування або додаткові пільги з патентування, ніж передбачені безпосередньо в Законі.

Торговий патент придбавається суб'єктами підприємницької діяльності, предметом діяльності яких є вищевказані види. Під­ставою для придбання торгового патенту є заявка, оформлена відповідно до Закону. Встановлення яких-небудь додаткових умов щодо придбання торгового патенту не дозволяється.

Торговий патент видається за плату суб'єктам підприємницької діяльності державними податковими органами за місцезнаход­женням цих суб'єктів або місцезнаходженням їх структурних (відокремлених) підрозділів, суб'єктам підприємницької діяльнос­ті, що провадять торговельну діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної торговельної мережі), за місцезнаход­женням пункту продажу товарів або пункту з надання побутових послуг, а суб'єктам підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, - за місцем реєстрації цих суб'єктів.

Торговий патент містить такі реквізити:

* номер торгового патенту;

* найменування власника торгового патенту;

* вид підприємницької діяльності;

* назва виду побутових послуг або послуг у сфері грального бізнесу,