Сторінка
14

Правове регулювання легалізації підприємницької діяльності в Україні

У разі виявлення порушень органом ліцензування законодав­ства у сфері ліцензування спеціально уповноважений орган з питань ліцензування не пізніше як за десять робочих днів з дати складання акта перевірки видає розпорядження про усунення органом ліцензування порушень законодавства у сфері ліцензу­вання.

Орган ліцензування, який одержав розпорядження про усунен­ня порушень законодавства у сфері ліцензування, зобов'язаний в установлений у розпорядженні строк подати спеціально уповно­важеному органу з питань ліцензування інформацію про усунення виявлених порушень.

Контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов здійснюють органи ліцензування та спеціально уповноважений орган з питань ліцензування в межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Планові перевірки дотримання ліцензіатом ліцензійних умов провадяться не частіше як один раз на рік.

Позапланові перевірки здійснюють органи ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування лише .на підставі надходження до них у письмовій формі заяви (повідо­млення) про .порушення ліцензіатом ліцензійних умов .або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов.

До суб'єктів господарювання за провадження господарської діяльності без ліцензії застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, встановлених законом.

Зазначені штрафи спрямовуються до Державного бюджету України. Рішення про стягнення штрафів приймаються органом, на який згідно із чинним законодавством покладено функції контролю, за наявністю ліцензій.

Шкода, заподіяна порушенням законодавства у сфері ліцензу­вання, підлягає відшкодуванню за позовами заінтересованих осіб у порядку, визначеному законом.

Указом Президента України "Про ліцензійну палату при Міністерстві економіки України" від 28.03.95 р.[23] була створена Ліцензійна палата при Міністерстві економіки, яка у 1996 р. була .перетворена в центральний орган виконавчої влади - Ліцензійну палату України [зараз — Департамент ліцензування і реєстрації Державного комітету України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва], що підкоряється Державному комітету України з питань розвитку підприємництва (Указ Президента України "Про Ліцензійну палату України" від 07.02.97 р.}. На неї Положенням "Про ліцензійну палату, затвердженим Указом Президента України від 07.02.97 p., покладено виконання наступ­них завдань:

• узагальнення практики застосування законодавства з питань ліцензування підприємницької діяльності і державної реєстрації суб'єктів підприємництва, розроблення пропо­зицій щодо його удосконалювання;

• методичне керівництво роботою, пов'язаною з ліцензуван­ням підприємницької діяльності і Державною реєстрацією суб'єктів підприємництва;

• координація роботи органів, що здійснюють ліцензування підприємницької діяльності і реєстрацію суб'єктів підприємництва;

• ведення Єдиного ліцензійного реєстру і Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності; :

• контроль за дотриманням порядку видачі суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій і державної реєстрації і суб'єктів підприємництва органами, що виконують ці функції.

Положення про порядок проведення експертизи щодо ліцензування підприємницької діяльності затверджено наказом Ліцензійної палати від 02.12.96 р. № ЛП-38, а також створена Експертна рада при Ліцензійній палаті. Відповідно до ст.4 Закону України "Про підприємництво" пропозиції державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій щодо доцільності впровадження або скасування ліцен­зування певних видів підприємницької діяльності підлягають обов'язковій експертизі, що проводиться спеціально уповноваже­ним органом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Отже, експертиза є обов'язковою умовою у процесі правотворчої діяльності, пов'язаної з визначенням державної доцільності ліцензування окремих видів підприємницької діяльності.

Нарівні із загальними правилами ліцензування, передбаченими у Положенні, стосовно Деяких видів діяльності встановлено спеціальні правила, які мають певні Особливості.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.99 р. № 753 затверджено Положення про порядок видачі ліцензій Національною комісією регулювання електроенергетики на здійснення окремих видів підприємницької діяльності[24].

Порядок видачі ліцензій на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами визначений Пос­тановою Кабінету Міністрів України "Про тимчасовий порядок видачі ліцензій; на право імпорту, експорту, оптової торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напрями і тютюновими виробами і роздрібної торгівлі алкогольними напо­ями і тютюновими виробами" від 13.05.96 р; № 493.

Положення про порядок видачі ліцензій на право оптової торгівлі спиртом. етиловим, коньячним, плодовим і виноградним, алкогольними напоями і тютюновими виробами затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.99 р. № 500.[25]

Крім зазначених актів, існує низка відомчих інструкцій про правила ліцензування окремих видів підприємницької діяль­ності, затверджених наказами міністерств, державних комітетів і відомств.

В Україні ведеться Єдиний ліцензійний реєстр - автоматична система збору, накопичення та обліку даних, пов'язаних із ліцен­зуванням підприємницької діяльності відповідно до Положення про єдиний ліцензійний реєстр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.96 р. № 364[26]. Нині фонд цього реєстру - 300 тисяч ліцензій ї він відкритий для підприємців.

До Реєстру включаються відомості про ліцензіатів, ліцензіарів і видані ліцензії. Інформаційний фонд Реєстру складається із таких даних: ідентифікаційний код (номер) ліцензіата, найменування, місцезнаходження, відомча підпорядкованість, телефон і факс ліцензіарів та ліцензіатів; найменування форми власності та організаційної форми ліцензіатів; .номер, дата .видачі, термін дії ліцензії і вид підприємницької діяльності, на який видана ліцензія.

3.4. Патентування деяких видів підприємництва

Деякі види підприємницької діяльності потребують одержання торгового патенту - державного свідоц­тва, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися підприємницькою діяльністю.

Відповідно до cт.1 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"[27] (далі - Закон "Про патенту­вання ") торговельна діяльність за готівкові кошти, а також: з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цін­ностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу, побутових послуг, потребує отримання торгового патенту, що відображено в такій схемі: