Сторінка
7

Правове регулювання легалізації підприємницької діяльності в Україні

Детально процедура реєстрації регламентується Положенням про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльнос­ті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.98 р. № 740[17] (далі - Положення). Положення визначає порядок державної реєстрації та перереєстрації суб'єктів підпри­ємницької діяльності незалежно від їхніх організаційно-правових форм і форм власності, за винятком окремих суб'єктів підприємницької діяльності, для яких законами України встановлено спе­ціальні правила державної реєстрації, а також порядок скасування державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності.

Таким чином, законодавством України передбачена єдина система державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльнос­ті - всі суб'єкти піддягають державній реєстрації у відповідних органах в однаковому порядку. Виняток становлять лише окремі суб'єкти підприємництва (наприклад, банки), специфіка діяльнос­ті яких потребує спеціального порядку їх легітимації.

Положення про державну реєстрацію значно скоротило проце­дуру реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності за рахунок покладання на органи реєстрації додаткових функцій, що раніше виконувалися підприємцями.

Якщо відповідно до законодавства, що діяло раніше, суб'єкт підприємництва мав послідовно проходити дев'ять різних струк­тур, то за новим положенням про реєстрацію їх залишилося тільки три - органи державної податкової служби, МВС і банк.

Нові правила передбачають, що ідентифікаційний код підпри­ємця вказується на свідоцтві про державну реєстрацію органом, що проводить реєстрацію, а тому немає необхідності звергатися до регіонального органу статистики. Підприємцю також не пот­рібно звертатися в органи нотаріату для одержання копій свідоц­тва про державну реєстрацію і статутних документів. Тай копії має право видавати орган, уповноважений за законом здійснювати реєстрацію суб'єктів підприємництва.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок державної реєстрації суб’єктів підприємницької дальності" від 25.05.98 р. № 740 були введені такі розміри плати:

• за державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єктів підпри­ємницької діяльності (реєстраційний збір): для громадян-підприємців - 1,5, для юридичних осіб - 7 неоподатковува­них мінімумів прибутків громадян;

• за прискорену (протягом одного дня) державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єктів підприємницької діяльності - потрійний розмір відповідного реєстраційного збору;

• за державну реєстрацію змін (доповнень) в установчі доку­менти суб'єктів підприємницької діяльності - 30% від реєстраційного збору;

• за видачу дубліката свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - 10% від реєстрацій­ного збору.

Перереєстрація суб'єктів підприємницької діяльності у зв'язку зі зміною законодавства проводиться безкоштовно, якщо інше не передбачено законом.

Орган державної реєстрації сплачує заявнику 20% від реєстра­ційного збору за кожний прострочений день державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, але не більше розміру вне­сеної заявником плати за державну реєстрацію суб'єктів підпри­ємницької діяльності. Ця сума сплачується з коштів фонду органу державної реєстрації, сформованого за рахунок 30% відрахувань від плати за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про підприємництво" державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності проводиться у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або в районній, районній міст Києва і Севастополя державній адміністрації (далі - органи державної реєстрації) за місцезнаход­женням або місцем проживання суб'єкта, якщо інше не передба­чено законом.

Для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльнос­ті - юридичної особи власник (власники), уповноважений ним (ними) орган чи особа (заявник) особисто або поштою (рекомен­дованим листом) подають до органу державної реєстрації такі документи:

• рішення власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу про створення юридичної особи (крім приватного підприємства). Якщо власників або уповноваже­них ними органів два і більше, таким рішенням є установчий договір, а також протокол установчих" зборів (конференції) у випадках, передбачених законом;

• статут, якщо це необхідно для створюваної організаційно-правової форми підприємництва.

Отже, Закон вимагає подання установчих документів, необхід­них для створюваної організаційно-правової форми суб'єкта під­приємництва;

• реєстраційну картку встановленого зразка, яка є одночасно заявою про державну реєстрацію;

• документ, що засвідчує сплату власником (власниками) внеску до статутного фонду суб'єкта підприємницької ді­яльності в розмірі, передбаченому законом;

• документ, що засвідчує внесення плати за державну .реєст­рацію.

Положення про реєстрацію уточнює, що органи чи фізичні особи, уповноважені власником (власниками), засвідчують свої повноваження документально.

Згідно з коментарем Ліцензійної палати України до Положення про державну реєстрацію, рішенням власника є накази, постанови, розпорядження, рішення, протоколи зборів (конференцій) та інші розпорядницькі акти, за допомогою яких, відповідно до своїх повноважень, організатор (власник майна) може створювати юри­дичну особу.

Відповідно до цього коментарю пред'являти протоколи уста­новчих зборів при реєстрації зобов'язані лише:

• колективні підприємства;

• кооперативи;

• споживчі товариства (у тому числі житлово-будівельні, гаражно-будівельні, садово-городні кооперативи), що діють тільки на підставі статуту.

Документом, що підтверджує оплату реєстрації, може бути копія платіжного доручення з банківською відміткою, якщо реєс­траційний збір сплачує юридична особа, а також оригінал квитан­ції або її ксерокопії при здійсненні оплати через установи Ощад­банку. Для підтвердження внеску до статутного фонду товарист­вам з обмеженою і додатковою відповідальністю досить довідки, виданої банківською установою.

Місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи на дату державної реєстрації може бути місце­знаходження (місце проживання) одного із засновників або міс­цезнаходження за іншою адресою, яка підтверджується догово­ром, що передбачає передачу засновнику у власність або корис­тування приміщення, частини приміщення (договір купівлі-продажу, міни, дарування, оренди, лізингу, безоплатного користуван­ня майном, про спільну діяльність, установчий договір тощо).