Сторінка
10

Правове регулювання легалізації підприємницької діяльності в Україні

• неподання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності згідно із законодавством.

Здійснення діяльності, яка суперечить законодавству, є про­типравною дією, що порушує відповідну правову заборону. Обо­в'язок доведення обставин, пов'язаних із здійсненням діяльності, що суперечить установчим документам, покладається на позивача. Ним може бути орган, що відповідно до чинного законодавства здійснює контроль за діяльністю підприємства, або інша юридич­на особа (п. 18.1 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 p.).

В інформаційному листі Вищого арбітражного суду України від 13.02.98 р. № 01-8/55 зазначено, що при вирішенні спорів, пов'язаних із скасуванням державної реєстрації суб'єкта підпри­ємницької діяльності у зв'язку з неподанням ним протягом року зазначених документів, арбітражні суди повинні враховувати таке. Терміни подання відповідної звітності встановлені Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. № 1250 (з подальшими змінами і доповненнями), а також наказом Державної податкової адміністрації України від 08.07.97 р. № 214, яким затверджений Порядок складання декла­рації про прибуток підприємства. [19]Таким чином, рік, протягом якого суб'єкт підприємницької діяльності не звітував перед від­повідним податковим органом, повинен обчислюватися з дати, коли необхідна звітність була подана востаннє.

Законодавством передбачений судовий порядок скасування державної реєстрації за порушення законодавства. Отже, орган, що здійснює державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, не має права скасовувати власне рішення про державну реєстрацію. Ці дії слід визнавати такими, що не відповідають чинному законодавству і не створюють для суб'єктів підприєм­ницької діяльності будь-яких правових наслідків. В іншому разі, тобто коди для скасування державної реєстрації суб'єкта підпри­ємницької діяльності не встановлено судового порядку, рішення про скасування державної реєстрації може бути визнано недійс­ним у порядку, передбаченому законодавством (пі 18.2 роз'яснен­ня Президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 p.).

Таким чином, оскільки скасування державної реєстрації мож­ливе тільки у судовому порядку, реєструючий орган сам не має права скасувати своє рішення про реєстрацію, інакше таке Його рішення визнається в судовому порядку недійсним.

Суд, то скасовує державну реєстрацію, не підміняє державні органи, на які покладено обов'язок здійснювати реєстрацію, і не здійснює адміністративні функції, властиві цим державним органам Мета застосування судом засобу захисту - скасування державної реєстрації - не здійснення адміністративних функцій або виконання обов'язків з реєстрації замість реєструючих орга­нів, а захист порушеного або оспорюваного права шляхом реалі­зації повноважень судової влади.

Що стосується правових наслідків скасування державної реєс­трації в судовому порядку, то відповідно до законодавства скасу­вання державної реєстрації позбавляє суб'єкта підприємницької діяльності статусу юридичної особи і є підставою для виключення його з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Президія Вищого арбітражного суду України у роз'ясненні від 12.09.96 р. вказала, що скасування державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, передбачене ч. 11 ст. 8 Закону України "Про підприємництво", тягне за собою ті самі правові наслідки, що й ліквідація підприємства (п. 18). Однак не можна вважати, що скасування державної реєстрації автоматично приз­водить до позбавлення особи статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Виключенню юридичної особи з реєстру повинен передувати ліквідаційний процес, що завершується укладанням та затвердженням ліквідаційного балансу.

Скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності -. юридичної особи здійснюється органом державної реєстрації шляхом виключення його з Реєстру суб'єктів підпри­ємницької діяльності після проведення ліквідаційною комісією заходів щодо ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності і подання до органу державної реєстрації таких документів:

• заяви (рішення) власника (власників) або уповноваженого ним (ними) органу чи рішення арбітражного суду у випад­ках, передбачених законодавством;

• акта ліквідаційної комісії з ліквідаційним балансом, затверд­женого органом, що призначив ліквідаційну комісію;

• довідки аудитора, якщо це необхідно відповідно до вимог законодавства для перевірки достовірності ліквідаційного балансу;

• довідки установ банків про закриття рахунків;

• довідки органу державної податкової служби про зняття з обліку;

• підтвердження про опублікування у друкованих засобах масової інформації оголошення про ліквідацію суб'єкта підприємницької діяльності;

• довідки архіву про прийняття документів, які підлягають довгостроковому зберіганню;

• довідки органу внутрішніх справ про прийняття печаток і штампів, оригіналів установчих документів (статут, установ­чий договір);

• свідоцтва про державну реєстрацію.

Скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта підприємницької діяльності статусу юридичної особи і є підставою для виключення його з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи здійснюється шляхом виключення його з Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності на підставі таких документів:

• особистої заяви підприємця-громадянина або рішення суду (арбітражного суду) у випадках, передбачених законодавс­твом;

• довідки органу державної податкової служби про зняття з обліку;

• довідки установ банків про закриття рахунків;

• довідки органу внутрішніх оправ про здачу печаток і штам­пів,

• оригіналу свідоцтва про державну реєстрацію.

Орган державної реєстрації у 3-денний термін повідомляє відповідні органи державної податкової служби та державної статистики про скасування державної реєстрації суб'єкта підпри­ємницької діяльності.

3.3. Ліцензування певних видів підприємницької діяльності

У деяких випадках, передбачених законом, недостатньо державної реєстрації; для заняття окремими видами діяльності потрібно також одержання ліцензії.

Таким чином, окремі види діяльності, перелік яких встановле­ний у законі, суб'єкт підприємництва може здійснювати тільки на "підставі спеціального документа - ліцензії.

Перелік видів діяльності, що не можуть здійснюватися без ліцензії, визначений у Законі "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

Основним нормативно-правовим актом, що регулює ліцензу­вання, є Закон України "Про ліцензування певних видав господарської діяльності" від 01.06.2000 р.[20] (далі - Закон). Він визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензу­ванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування.