Сторінка
1

Підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності транспортного підприємства на прикладі ТОВ”ТРАНС-ЗАФТ”

ЗМІСТ

Вступ. 3

Розділ 1. Теоретичні засади підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності транспортних підприємств. 5

1.1.Розвиток транспортної галузі в аспекті міжнародних перевезень. Міжнародні транспортні коридори і Україна. 5

1.2. Економічна суть і загальна методологія визначення ефективності діяльності транспортних підприємств. 13

1.3.Чинники зростання ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств її класифікація та загальна характеристика. 24

Висновки до розділу 1. 33

Розділ 2. Економічна оцінка діяльності «Транс-Зафт». 35

2.1.Загальна характеристика ТОВ «Транс-Зафт». 35

2.2.Організаційна структура підприємства та зовнішньоекономічні партнери ТОВ «Транс-Зафт». 40

2.3.Аналіз техніко-економічних показників роботи підприємства ТОВ 41

«Транс-Зафт». 41

Висновки до розділу 2. 50

Розділ 3.Напрямки підвищення ефективності функціонування транспортних підприємств. 51

3.1.Чинники підвищення ефективності діяльності транспортних підприємств. 51

3.2.. Регулювання транзитних перевезень на державному рівні. Порядок проходження митного контролю. 54

3.3.Дослідження факторів, які впливають на розвиток транспортної системи. 60

Висновки до розділу 3. 77

Висновки. 78

Анотація. 80

Summary. 80

Перелік використаних джерел. 81

Додатки. 84

Вступ

Приватні транспортні підприємства, які надають послуги з міжнародних перевезень – це досить нове явище в новітній історії України.

Адже за часів СРСР виняткове монопольне право на такий вид діяльності мала лише держава. З переходом до ринкової економіки, з розвитком ринку транспортних послуг, появою акціонерних компаній і інших комерційних структур сталися радикальні зміни – як наслідок, постали задачі стабільного самофінансування автопідприємств, а викликало гостру необхідність в подальшому перетворенні системи ціноутворення на надання послуг з міжнародних перевезень вантажів.

Мета роботи полягає у дослідженні факторів впливу на підвищення рівня функціонування підприємств, які займаються міжнародними перевезеннями. А також в оптимізації поєднання цих факторів. У виборі правильної стратегії підвищення ефективності діяльності підприємств.

Для досягнення поставленої перед нами мети потрібно розв’язати такі завдання:

· по-перше, визначити, які фактори економіки найбільше впливають на підвищення ефективності діяльності транспортних підприємств;

· по-друге, дослідити дані фактори та визначити їхні слабкі місця, які не дозволяють українським підприємствам розвиватись належним чином;

З вищесказаного можна зробити висновок про те, що проблема підвищення рівня ефективності діяльності транспортних підприємств є актуальним питанням, вирішенню якого і присвячується данна робота.

Актуальність теми полягає в тому, що показники ефективності діяльності транспортних підприємств мають неабияке значення для характеристики позиції підприємства у світовому економічному співтоваристві. До того ж, їхнє значення постійно зростає. І лише правильно вибрана стратегія управління ефективності діяльності транспортних підприємств, у тому числі і України, дозволить досягти успіху у цьому глобалізованому світі.

Об’єктом дослідження даної роботи є ТОВ «Транс-Зафт» і ті фактори, що мають вплив на розвиток міжнародних транспортних перевезень.

Обсяг та структура роботи: 87с.

Розділ 1. Теоретичні засади підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності транспортних підприємств.

1.1.Розвиток транспортної галузі в аспекті міжнародних перевезень. Міжнародні транспортні коридори і Україна.

Одним із головних напрямків реалізації транспортної політики в світі останнім часом є організація функціонування і розвитку міжнародних транспортних коридорів та залучення їх до міжнародної транспортної мережі. Це обумовлено факторами глобалізації, нової науково-технічної революції та світовими інтеграційними процесами. Тільки за період 1993-1998 рр. число сертифікованих по ISО-9001 транспортних компаній виросло з 28 тис. до 272 тис.

Міжнародні транспортні коридори (МТК)- сукупність різних видів транспорту, що забезпечують значні перевезення вантажів і пасажирів на напрямах їх найбільшої концентрації. Транспортні коридори виконують роль кровоносних судин у світових інтеграційних процесах. У 1994 р. II Загальноєвропейська (Крітська) транспортна конференція визначила 9 основних маршрутів МТК, III Загальноєвропейська транспортна конференція (1997 р.) до 9 коридорів додала 4 загальноєвропейські транспортні зони. Крітська конференція проходила в рамках Європейського співтовариства і визначила такі транспортні Коридори: Коридор №1. Таллінн - Рига-Варшава; Коридор №2. Берлін - Варшава - Мінськ -Москва; Коридор 3. Берлін (Дрезден) - Вроцлав -Львів-Київ; (Німеччина, Польща, Україна) Коридор №4. Берлін (Нюрнберг) - Прага - Будапешт Констанца (Салоніки) -Стамбул; Коридор №5. Трієст - Любляна - Будапешт - Братислава - Ужгород Львів (Італія, Словенія, Угорщина, Словаччина, Україна) Коридор №6. Гданськ - Варшава - Жилина; Коридор №7. Дунайський (водний); (Австрія, Угорщина, Югославія, Болгарія, Румунія, Молдова, Україна) Коридор №8. Дурес - Тірана - Скоп'є - Софія - Варна; Коридор №9. Гельсінкі - Санкт-Петербург – Вітебськ Київ (Москва) - Одеса (Кишинів) - Пловдив - Бухарест -Александрополіс (з 4-ма відгал.)(Фінляндія, Росія, Україна, Білорусь, Молдова, Румунія, Греція)Отже, 4 з цих 9 МТК - №3, №5, №7, №9 - проходять по території України. На Третій Пан-європейської конференції з питань транспорту (23-25 червня 1997р., Фінляндія, Гельсінкі) прийнято рішення про створення коридору №10 Зальцбург - Любляна - Загреб - Бєлград - Скоп'є - Салоніки. Останні 8-10 років Україна веде активну політику підтримки європейських ініціатив по МТК, пропонує свої варіанти коридорів Європейському співтовариству. За результатами досліджень англійського інституту "Рендел", щодо коефіцієнта транзитності Україна займає перше місце в Європі. Але на сьогодні ступінь використання транспортної інфраструктури України ще досить низький. Створення транспортних коридорів та входження їх до міжнародної транспортної системи визнано пріоритетним загальнодержавним напрямом розвитку транспортно-дорожнього комплексу України. Науково-практичному забезпеченню розвитку МТК, які проходять по території України, у зв’язку з програмою розвитку транспорту, запропонованою ЄС, була присвячена міжнародна конференція транспортників, що відбулася в травні 1997 р. в Києві. В ній брали участь міністри транспорту 23 держав. Ґрунтовно розглянуто питання розвитку транспортної мережі автомобільних шляхів через Україну в контексті загальноєвропейської економічної та політичної інтеграції. Згідно з Концепцією розвитку транспортно-дорожнього комплексу (ТДК) України на середньостроковий період та до 2020 року передбачено активізацію процесів інтеграції ТДК України до європейської та світової транспортних систем. В 2003 році обсяги перевезень вантажів всіма видами транспорту загального користування збільшилися на 4,3% у порівнянні з попереднім роком, за 1 півріччя 2004 року на 5,0% до аналогічного періоду минулого року. Відповідно прогнозам очікується щорічне зростання попиту на транспортні послуги на 4 -5%, обсяги перевезень вантажів до 2007 року можуть збільшитися на 27-28%, а у перспективі до 2020 року вантажів – у 1,5-2 раза. Констатовано, що на сьогодні транспортна система України не в повній мірі готова до забезпечення перевезень у таких обсягах. Внаслідок недостатнього розвитку нормативно-правової бази і низького інвестиційного потенціалу ТДК збільшується зношення технічних засобів, погіршується їх структура, не забезпечується належна безпека руху, зростає негативний вплив діяльності транспорту на навколишнє природне середовище та здоров’я людини. Все це в умовах жорсткої конкуренції призводить до витіснення українських перевізників з міжнародних ринків транспортних послуг, знижує якість обслуговування вітчизняних підприємств і населення, створює реальну загрозу економічній безпеці держави. Основними проблемами, які стримують забезпечення зростаючого за обсягами та якістю попиту на транспортні послуги, визнані: