Сторінка
14

Підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності транспортного підприємства на прикладі ТОВ”ТРАНС-ЗАФТ”

Не дивлячись на економічні і політичні проблеми, підприємство зуміло не тільки пристосуватись і навчитись працювати в жорстких умовах ринкової економіки, а й закріпило передові позиції динамічного розвитку та економічного зміцнення, створило умови для збільшення реальних доходів і посилення соціального захисту його працівників.

Актив балансу включає: необоротні активи, оборотні активи та витрати майбутніх періодів. Як ми бачимо з таблиці, в 2004 році необоротних активів на кінець року було більше ніж на початок на 88.9 тис. грн Вони збільшилися за рахунок основних засобів, які підвищилися на 61 тис. грн. . Збільшення необоротних активів відбулося незважаючи на те, що нематеріальні активи залишились незмінними,

Таблиця 2.9.

Структура пасиву балансу за 2004 рік

Оборотні активи в даному році також зросли на 306.8 тис грн. за рахунок зростання запасів (на 47.04 тис грн ), дебіторської заборгованості (на –160.4грн тис .) та інших оборотних активів (на 2,9 тис грн)Грошові кошти та їх еквіваленти збільшилися на 6.6. тис грн., але це не значно вплинуло на ріст оборотних активів.

Отже, як ми бачимо, пасив балансу на кінець 2004 року росте за рахунок поточних зобов’язань. Власний капітал на кінець року в порівнянні з початком року збільшився на 294.3 тис. грн

Висновки до розділу 2

Проаналізувавши основні техніко-економічні показники ТОВ “Транс-Зафт” можна зробити висновок, що підприємство зуміло не тільки пристосуватись і навчитися працювати в жорстких умовах ринкової економіки, а й закріпило передові позиції динамічного розвитку та економічного зміцнення, створило умови для збільшення реальних доходів і посилення соціального захисту його працівників та акціонерів.

Розділ 3.Напрямки підвищення ефективності функціонування транспортних підприємств.

3.1.Чинники підвищення ефективності діяльності транспортних підприємств.

Можливі напрямки реалізації внутрішніх і зовнішніх чинників підвищення ефективності діяльності підприємств та організацій неоднакові за мірою впливу, ступенем використання та контролю. Тому для практики господарювання, для керівників і відповідних спеціалістів суб'єктів підприємницької чи інших видів діяльності важливим є детальне знання масштабів дії, форм контролю та використання найбільш істотних внутрішніх і зовнішніх чинників ефективності на різних рівнях управління діяльністю трудових колективів. Той чи той суб'єкт господарювання може й мусить постійно контролювати процес використання внутрішніх чинників через розробку та послідовну реалізацію власної програми підвищення ефективності діяльності, а також ураховувати вплив на неї зовнішніх чинників. У зв'язку з цим виникає необхідність конкретизації напрямків дії та використання головних внутрішніх і зовнішніх чинників підвищення ефективності діяльності суб'єктів господарювання.

1. Технологія. Технологічні нововведення, особливо сучасні форми автоматизації та інформаційних технологій, справляють найістотніший вплив на рівень і динаміку ефективності надання послуг. За принципом ланцюгової реакції вони спричиняють суттєві (нерідко докорінні) зміни в технічному рівні та продуктивності технологічного устаткування, методах і формах організації трудових процесів, підготовці та кваліфікації кадрів тощо.

2. Устаткуванню належить провідне місце в програмі підвищення ефективності передовсім виробничої, а також іншої діяльності суб'єктів господарювання. Продуктивність діючого устаткування залежить не тільки від його технічного рівня, а й від належної організації ремонтно-технічного обслуговування, оптимальних строків експлуатації, змінності роботи, завантаження в часі тощо.

3. Матеріали та енергія позитивно впливають на рівень ефективності діяльності, якщо розв'язуються проблеми ресурсозбереження, зниження матеріаломісткості та енергоємності послуг, раціоналізується управління запасами матеріальних ресурсів і джерелами постачання.

4. Працівники. Основним джерелом і визначальним чинником зростання ефективності діяльності є працівники — керівники, менеджери, спеціалісти, робітники. Ділові якості працівників, підвищення продуктивності їхньої праці багато в чому зумовлюються дійовим мотиваційним механізмом на підприємстві, підтриманням сприятливого соціального мікроклімату в трудовому колективі.

5. Організація і системи. Єдність трудового колективу, раціональне делегування відповідальності, належні норми керування характеризують добру організацію діяльності підприємства, що забезпечує необхідну спеціалізацію та координацію управлінських процесів, а отже, вищий рівень ефективності будь-якої складної виробничо-господарської системи. При цьому остання для підтримування високої ефективності господарювання має бути динамічною та гнучкою, періодично реформуватися відповідно до нових завдань, що постають за зміни ситуації на ринку.