Сторінка
3

Підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності транспортного підприємства на прикладі ТОВ”ТРАНС-ЗАФТ”

· інтеграцію транспортної системи України в європейську та світову транспортні системи;

· залучення додаткових обсягів перевезень і валютних надходжень; впровадження прогресивних технологій у транспортні та інші супутні процеси;

· підвищення ефективності функціонування транспортного комплексу України;

· підвищення конкурентоспроможності українських перевізників;

· вирішення енергетичних та екологічних проблем транспорту.

Великі перспективи бачаться в раціональному поєднанні вільних економічних зон та міжнародних транспортних коридорів, що дозволить використати переваги тих і інших. На сьогодні в світі діють понад 1000 вільних економічних зон (ВЕЗ). Завдяки так званому “шлюзовому” принципу ВЕЗ національні товари та послуги надходять на світовий ринок, а іноземні ресурси підключаються до національних економік, відіграючи важливу роль у розвитку економіки як конкретної країни, так і світової економіки в цілому Євразійський МТК в разі їх поєднання залучать в Україну потужні транзитні потоки, включаючи зв'язки Південної Азії та Африки з Європою, Ближнього Сходу з Європою, Середньої Азії з Європою, які створять одну з найбільш перспективних для нашої країни транспортних артерій міжконтинентального значення. В складі цих коридорів може бути створено декілька ВЕЗ. Це обумовлюється спільними інтересами країн ГУУАМ - всі країни-учасники цієї організації та інші країни Каспійського регіону мають вагомі інтереси Європі. Важливо оцінювати також стан розвитку транспортних потоків в інших наших сусідів, які включені в Крітські МТК, зокрема в Російській Федерації. За прогнозами, обсяг зовнішньої торгівлі Росії до 2010 р. у порівнянні з1998 р. зросте на 70-75%, а експортно-імпортні перевезення – на 30-35%. За оцінками експертів, вантажообіг контейнерних вантажів на напрямі Західна Європа - Східна Азія складе загалом 250 млрд дол., з них 10-15% пройде російськими транспортними комунікаціями. У 2001-2010 рр. на розвиток інфраструктури коридорів Росія планує витратити 600 млрд руб., у тому числі з власних і залучених коштів підприємств 420 млрд, федеральний бюджет надасть 12 млрд руб., бюджети суб'єктів Федерації - 6 млрд. При цьому головні вантажопотоки всередині Росії підуть по осях Захід-Схід та Північ-Південь. На напрямку, що забезпечує транспортно-економічні зв’язки Північ-Південь, російські фахівці виділяють такі транспортні коридори: 1. Кордон з Фінляндією - Санкт-Петербург - Москва - Київ. 2.Санкт-Петербург - Псков - Невель - Вітебськ - Київ. Обидва ці коридори є частинами Пан-Європейського МТК № 9.

1.2. Економічна суть і загальна методологія визначення ефективності діяльності транспортних підприємств.

Процес надання послуг на будь-якому підприємстві здійснюється за належної взаємодії трьох визначальних його чинників: персоналу засобів праці та предметів праці. Використовую­чи наявні засоби виробництва, персонал підприємства продукує суспільно корисну продукцію або надає виробничі й побутові послу­ги. Це означає, що, з одного боку, мають місце затрати живої та уречевленої праці, а з іншого — результати надання послуг Останні залежать від масштабів застосовуваних засобів виробництва, кадрового потенціалу та рівня його викорис­тання.

Ефективність надання послуг — це комплексне відбиття кінцевих результатів використання засобів надання послуг й робочої сили за певний проміжок часу.

У зарубіжній практиці як синонім терміна «результативність господарювання» зазвичай застосовується термін «продуктивність системи надання послуг та обслуговування», коли під продуктивністю розуміють ефективне використання ресурсів (праці, капіталу, землі, матеріалів, енергії, інформації) за надання послуг та різноманітних товарів.

Не варто забувати також, що загальна продуктивність системи є поняттям набагато ширшим, ніж продуктивність праці та прибутковість від надання послуг.

Родовою ознакою ефективності може бути необхідність досягнення мети виробничо-господарської діяльності підприємства з найменшими витратами суспільної праці або часу.

У кінцевому підсумку змістове тлумачення ефективності як економічної категорії визначається об'єктивно діючим законом економії робочого часу, що е основоположною субстанцією багатства й мірою витрат, необхідних для його нагромадження та використання суспільством. Саме тому підвищення ефективності надання послуг треба вважати конкретною формою вияву цього закону.

Сутнісна характеристика ефективності продуктив­ності системи знаходить відображення в загальній методології її визначення, формалізована форма якої має вигляд:

Ефективність (продуктивність) = Результати/ Ресурси (витрати)

Результативність надання послуг як найважливіший компонент для визначення його ефективності не варто тлумачити однозначно. Необхідно розрізняти:

1 ) кінцевий результат процесу надання послуг;

2) кінцевий народногосподарський результат роботи підприємства або іншої інтеграційної структури як первинної автономної ланки економіки.

Перший відбиває матеріалізований результат процесу надання послуг, що виражається вартісній формі;

Другий включає не тільки кількість наданих послуг, а також її споживну вартість. Кінцевим результатом процесу надання послуг за певний період часу є новостворена вартість, а фінансовим результатом комерційної діяльності — прибуток.

Важливо нагадати, що необхідні для одержання певного результату від надання послуг ресурси розподіляються на одноразові (інвестиційні) та поточні, які витрачаються щоденно.

Ефективність надання послуг має поліморфність визначення й застосування для аналітичних оцінок та управлінських рішень. З огляду на це важливим є відокремлювання за окремими ознаками відповідних видів ефективності, кожний з яких має певне практичне значення для системи господарювання (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Видова класифікація ефективності надання послуг за окремими ознаками