Сторінка
6

Політичні системи суспільства

Політичне життя - це сукупність духовних, чуттєвих, емоціональних і практичних пред­метних форм політичного буття людини і суспільства, що характе­ризує їх ставлення до політики і участь в ній. Поняття політичне життя аналогічно поняттям суспільного, економічного, культурно­го, духовного, матеріального, релігійного життя та іншим його видам. Поняття політичне життя використовується для загальної оцінки політичної і соціальної обстановки конкретних епох, країн, суспільств, діяльності і політичної поведінки класів, соціальних верств, груп, окремої людини. Характеристика ж самого політичного життя доз­воляє оцінювати умови, в яких воно існує, і визначальні його соціаль­ні, політичні, економічні і культурно-історичні фактори: тип держа­ви, політичний лад суспільства, його політичну організацію і культуру, структуру влади, форми спілкування та ще багато іншого.

Звичайно ж, появляються загальні уявлення про політичне жит­тя тієї або іншої епохи, країни, регіону, нації, та ін. (наприклад, політичне життя сучасної Англії, Нью-Йорка, Західної Європи або Південно-Східної Азії, арабських країн Близького Сходу, України, Білорусі, Росії, Прибалтики та ін.). Політичне життя визначає ос­новні соціальні, політичні та інституційні структури влади, її апа­рати і органи, тип політичної системи, партійних систем, політич­ної організації суспільства, образ правління, тип державного устрою і політичного режиму, становище суспільного порядку та інші фор­мальні виміри політичних відносин, а також неформальні - характер асоціативних об'єднань, самоуправління, становище суспільного порядку, наявність та рівень розвитку громадянського суспільства, відносини статей і поколінь, сімейні відносини. Неабиякий вплив на умови і про­яви політичного життя мають масові емоціональні настрої - чекання, сподівання, протести, тривоги, переконання та захоплення, суспільні рухи, символічні та ритуальні дії, політичні маніфестації, публічність (доступність та зрозумілість соціальної і політичної діяльності), ауді­овізуальна інформація про політичні події, преса, поведінка лідерів, вся сукупність чуттєвих та раціональних факторів, що створюють політичну атмосферу, політичний клімат країни і епохи.

Політичне життя формується культурно-історичними традиціями, національними особливостями народу, наприклад, зберігання племінних, кровнородинних, общинних, земляцьких і сімейних відносин, що проникають в політичний побут державних, суспільних струк­тур або в самоуправління та ін. Суспільним середовищем, в яке вхо­дить політичне життя людини і суспільства, служать економічні, іде­ологічні, культурні, правові, релігійні форми спільного життя людей і суспільних відносин. Політичне життя безпосередньо обумовлене ста­ном громадянських та політичних прав і свобод (свобода слова, збо­рів, совісті та ін.) і найістотніше впливає на їх формування та захист.

Політичне життя мінливе та динамічне, знає піднесення та падін­ня, періоди стагнації, апатії та бурхливі вибухи. Під впливом складної системи факторів змінюється тонус життя. Політичне життя сус­пільства, виступаючи одним з аспектів суспільного життя, безпосе­редньо включене в рішення політичних і суспільних проблем, і його організація служить їх реалізації. Тому-то політичне життя стає сво­єрідною ареною, де змагаються найрізноманітніші політичні сили за вплив і лідерство. Політичне життя диференціюється за найрізно­манітнішими ознаками: політичними переконаннями, соціальним і культурним укладом життя в центрі і на периферії та ін., а також за двома рівнями - індивідуальним і суспільним, за ознакою участі, тобто ставлення до політики, активному або пасивному. Професійно залучені (ангажовані) в політичну діяльність верстви, що утворю­ють основну частину політичне активних громадян (так званий по­літичний клас або політична община громадян), звичайно оточені підтримкою їх або протистоянням їм політичне активної частини суспільства. Центри політичної активності (політичні партії, гро­мадські рухи, ініціативні групи та ін.), які мають владу або стоять в опозиції до влади, як правило, прагнуть поширити свій вплив на частину суспільства, яка залишилася поза політикою, в тому числі і політичне нейтральну, і пасивну.

Демократично політизоване суспільство залучає до активної і доб­ровільної політичної участі (виборів представницьких установ, ро­боті в асоціаціях, політичних партіях, органах самоуправління, ма­сових або групових політичних акціях) значну частину політичне самодіяльного населення, і його пасивна доля може виявитися по­рівняно незначною. Політичне життя такого суспільства може бути стабільним або динамічним. Його емоційний тонус може падати, знижуватися і підвищуватися, зростати, але, так або інакше, полі­тична культура його досить висока, значна частина громадян швид­ко відгукується на політичні мобілізації в періоди підвищеної полі­тичної активності (в періоди виборів, криз, конфліктів). Можливо і повніша безпосередня участь громадян у вирішенні місцевих або державних проблем (пряма демократія), як в Швейцарії. Поляриза­ція життя в суспільствах диктаторського, авторитарного або тоталі­тарного типу формально може залишатися поза політичної участі мі­німальна частина суспільства, але і саме участь більшості населення, звичайно формально зводиться до виконання державних і партій­них команд. В мобілізаціях значну роль відіграє дисципліна страху. Активне політичне життя окремої людини, на відміну від суспіль­ної, не тільки зв'язане з рішенням загальнозначимих проблем, але й може мати власну мету: перехід у політичний клас зайнятих політикою професіоналів, державних або партійних функціонерів, працівників управління різних рівнів або просто активну роль в со­ціальній спільності. Політичне життя індивіда може складатися з ста­тичної політичної ролі і набирати форму тієї або іншої політичної кар'єри, що завершується інколи у верхніх ешелонах влади або тео­ретичною політичною діяльністю. Загальний напрям історичної ево­люції політичного життя в сучасному суспільстві - демократизація, розширення політичної участі і її якісний розвиток в загальній сис­темі відносин громадянського суспільства з високим рівнем полі­тичної, правової, культурної, громадянської свідомості: почуттям обов'­язку і політичної відповідальності.

Якщо політичне життя суспільства і людини визначено типом суспільства і держави, то політичне життя показово і для оцінки політичного ладу країни і політичної зовнішності суспільства. Авто­ритарне, диктаторське або тоталітарне суспільство з централізова­ною владою, стійкою структурою політичних інститутів, культурних зв'язків з світом і впливом ззовні неминуче зводить політичне жит­тя до підкорення і виконання, формальної активності, по суті, полі­тичне нейтралізованого і неорганізованого в громадянське суспіль­ство населення. Політичне життя в суспільствах з розвинутою системою демократичних структур, інститутів, системою декількох або багатьох політичних партій, свободою політичних або інших уг­руповань, конкурсом політичних поглядів і рухів, розвинутим соці­альним контролем дій влади і активним самоуправлінням - обмеже­на і ефективна частина політичного процесу. Соціальний простір, де можливе політичне життя також істотно відмінне в суспільствах і дер­жавах різних типів. Політичне життя може бути зосереджено в кабі­нетах влади, і тоді відчуженні від політики маси беруть участь в ньо­му лише як виконавці. Політичне життя може виходити на вулиці і стає суспільною, народною дією. В демократичному суспільстві по­літика на вулиці - це необхідний елемент політичного життя, фактор зворотного зв'язку у стосунках влади і народу, спосіб волевиявлення.