Сторінка
13

Політичні системи суспільства

Природно, держава - історично перший інститут політичної системи. В умо­вах нерозвинутого політичного життя існували тривалий період лише формаль­ні та неформальні об'єднання (аристократичні верстви, угруповання, цехові корпорації, монашеські ордени та ін.). Кожній суспільно-економічній системі відповідає особливий тип держави. Перший з них - рабовласницька держава - диктатура класу рабовласників. На зміну рабовласницькій державі прийшла феодальна, що базувалась па феодальних виробничих відносинах, основу яких становила власність феодалів на землю, а держава стала диктатурою класу феодалів, її основною політичною формою стала монархія в різноманітних варіантах. Для феодального типу держави характерні величезна політична і ідеологічна роль церкви, що сприяла здійсненню влади феодалів над масою пригнобленого населення. Внаслідок антифеодальної революції виникає буржу­азна держава. Буржуазія - панівний клас капіталістичного суспільства, що володіє основними засобами суспільного виробництва і який живе за рахунок експлуатації найманої праці. В період абсолютизму, засилля церкви поширюється теологічна концепція походження держави, в межах якої виник­нення держави санкціонувалось волею божою (Августін Блаженний, Фома Аквінський). В ХУІ-ХУІІ стст. склався буржуазний світогляд, що прийшов на зміну теологічному. Суть його в тому, що державно-правові явища розглядали­ся як первинні. Тоді ж виникають і формуються вчення про природні права і суспільний договір (Гуго Гроцій, Бенедикт Спіноза, Томас Гоббс, Жан-Жак Руссо та ін.). Існують права кожної людини і всіх людей, які їм властиві від народження, і ці права не може відібрати змову ж таки Бог. Серед прав найцін­ніше право на життя, право на свободу, право власності, право справедливості та ін. Ідея природних прав є відображення принципу рівності всіх і справедливості. У тісному зв'язку з ідеєю природних прав виникає і вчення про суспільний договір. Тоді це реакція на релігійні теорії походження держави. Держава ре­зультат не божественної волі, а угода між людьми. Теорія випливає з розуміння держави як результату своєрідного договору, укладеного між сувереном волода­рем і підданими. Причини укладення договору пояснюються по-різному. В додержавному становищі люди користувались своїми природними правами. Проте, щоб уникнути реальних і можливих виникнути в майбутньому незручностей, сутичок, а також з інших мотивів, люди вирішували вийти з природно­го становища і жити в становищі громадянському, укладали договір і створюва­ли державу. Згода людей є основою всякої влади. Відображення її - договір. Договір зводиться до того, що кожна людина віддає свою особу під вище керівництво спільній волі і тим самим стає його учасником. Вся влада перехо­дить до суверена, що створюється з учасників договору. Людина здобуває громадянську свободу і право .власності. В результаті люди рівні в правах і за згодою. Першим в історії державним актом, проголосившим ідею народного суверенітету основою державного життя, стала Декларація незалежності США (1776 р.). Принцип поділу влади став запасом для теорії правової держави. Філософ Іммануїл Кант вважав, що держава забезпечує торжество права, вимо­гам якого підкоряється народ. Громадянське, правове становище людей базуєть­ся на апріорних принципах: свобода кожного члена суспільства як людини, рівність її з кожним як підданого; самостійність кожного члена суспільства як громадянина. В ученні філософа Йоганна Фіхте відмічається, що між державою і індивідом складається своєрідний договір, за яким індивід погоджується на певне обмеження своєї свободи і підкоряється загальним рекомендаціям держа­ви, а держава відповідно гарантує безпеку індивіду і його власності. Держава як надсила, що має перевага над силою кожного окремого індивіда може і повинна здійснювати примус відносно будь-якого члена суспільства, який порушує зо­бов'язання. Але примус має бути правомірним, тобто вплив повинен діяти відповідно з правом і законом.

В XIX ст. появляється насильницька теорія виникнення держави. Суть її зводилась до того, що держава виникла у первісній формі як організація переможців над переможеними, тобто актом насилля. Боротьба між пере­можцями і переможеними уступає боротьбі між станами, політичними пар­тіями, державами (Людвіг Гумплович, Євгеній Дюрінг та ін.). Психологічна теорія походження держави (представники Лев Петражицький, Ганс Фрейзер, Габріель Тард та ін.) пояснює державу особливими властивостями психі­ки людей, психологічною потребою людей підкорятися. Держава - це органі­зація, що створюється для управління суспільством з боку певних осіб. Відомий соціолог Еміль Дюркгейм не уник впливу органістських теорій походження держави. Прихильники органістських теорій порівнювали про­цес поділу праці з процесом спеціалізації різних органів живої істоти. В протилежність їм Еміль Дюркгейм вважав, що поглиблення поділу праці викликає появу нових форм влади. Держава виникає всюди та розвивається відповідно одним і тим же законам, виступаючи відображенням внутрішньої раціональності, що лежать в основі еволюції соціальної структури. На відмі­ну від марксистів, які розглядали державу та особу, як дві чужі, протилежні сили, Еміль Дюркгейм бачив соціальне призначення держави у визволенні індивіду, поверненні особі свободи. Тоді ж формується і марксистська тео­рія походження держави. Розвиток матеріальної основи життя суспільства, зв'язаний зі зміною соціальної структури суспільства, виникненням вироб­ництва, обміну з необхідністю веде до зміни соціальної структури суспіль­ства, виникнення соціальної нерівності спеціалізованих верств, груп людей, які відрізняються за становищем і системою суспільних відносин та ставлен­ням до засобів виробництва - суспільних соціальних класів. Між класами і майновими верствами людей розгортається боротьба за владу з тим, що в рішеннях влади знайшли відображення їх інтереси. Відбувається поступова зміна структури влади. Із влади всього суспільства вона стає владою верств, класу. Процес знаходить завершення в появі особливого суспільного інститу­ту, що одержав назву - держава, продукт економічного розвитку та класових суперечностей, покликана служити інтересам економічно панівного класу. Ви­никнення в процесі розвитку суспільного виробництва приватної власності, класів держави. Таку точку зору па походження держави найдетальніше об­ґрунтовує марксизм. Хоча марксизм і визнає за державою функцію управлін­ня, виконання спільних справ, але все ж на передній план в діяльності держави ставить функцію класового придушення підлеглих. Держава - це машина для пригноблення одному класу іншим, машина, щоб тримати в покорі одного класу інші підкорені класи та соціальні верстви та спільності. Сучасна наука не заперечує важливого впливу виробничих відносин: економічно панівних кла­сів на державу. Проте сама поява і існування держави безпосередньо не зв'язу­ється з виникненням приватної власності і класів. В деяких країнах створення держави історично передувало і сприяло класовому розшаруванню суспіль­ства. Так, в Україні поглиблення соціальної нерівності і поява великих власни­ків сталися, насамперед, за рахунок збагачення управлінського класу - князів, їх дружин і оточення. Згодом же економічно панівні класи захопили землі України, придушували державність українського народу, йшли на службу до російських, польських, литовських, угорських правителів або іноземних за­гарбників і населення шукало захисту і прихильності на стороні.