Сторінка
8

Формувавання дохідної частини Державного бюджету України в умовах утвердження економіки ринкового типу

Рис. 1.3. Динаміка ВВП у 1997-2005 рр.[21,с.7]

За умов функціонування ринкової економіки в системі формування доходів Державного бюджету провідною і основною є податкова форма фінансових взаємовідносин держави та її суб’єктів [74, с.37].

Діючу в Україні систему оподаткування доцільно розглянути в двох напрямах “населення” і “підприємницькі структури”. Система оподаткування населення включає прямі та непрямі податки, збори і добровільні внески.

Обсяг ресурсів, що концентрується в дер­жавному бюджеті - одна із ключових про­блем діяльності держави в умовах ринку. Об'­єктивність процесу концентрації частини ва­лового внутрішнього продукту в розпоря­дженні держави є сьогодні загальновизнаною. Це зумовлено загальною метою суспільного виробництва, яку коротко можна подати так: зростання добробуту всіх і кожного громадя­нина зокрема. У цьому зв'язку дуже важливо знайти най­досконаліші й економічно виправдані фор­ми і методи мобілізації коштів у розпоря­дження держави, а для стійкості її фінансово­го становища правильно визначити фактори, що впливають на процес мобілізації ресурсів.

Отже підсумовуючи даний розділ стверджуємо, що державний бюджет потребує чіткого правового оформлення, адже він тісно пов’язаний з правовими відносинами. Проте, як свідчить аналіз чинного законодавства в Україні, упродовж останніх років у сфері державних фінансів ми маємо повну відсутність правових гарантій з боку держави. Великою проблемою залишається надмірна централізація фінансових ресурсів у Державному бюджеті. Їх децентралізація має відбуватися не перерозподілом засобів державного бюджету, як законодавчим закріпленням джерел бюджетних доходів територіальних громад. Необхідно докорінно змінити підхід до правового регламентування управління державним бюджетом.

РОЗДІЛ ІІ.

ПРАКТИКА І ПРОБЛЕМАТИКА ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ

2.1. Прагматика фінансових індикаторів держави та їх вплив на формування дохідної частини Державного бюджету

Перспективи українського суспільства тісно пов'язані із спроможніс­тю нашої держави посилити позитивну динаміку економічного зростання. Отже, економічна політика і, зокрема, формування дохідної чостини Державного бюджету, має бути націлена на зміцнення внутрішнього економічного простору та активізацію факторів економічного зростання. На першому етапі державності та економічних перетворень Україна опинилась перед надзвичайно складними проблемами: спад виробництва, гіперінфляція, перманентне збільшення затрат та низька конкурентоспроможність на фоні швидкого розповсюдження посередництва та збитковості підприємств, стрімке зростання прихованого безробіття, зубожіння переважної більшості населення, різке падіння купівельної спроможності та погіршення структури споживання. Найбільш гострою пробле­мою бюджету, яка спровокувала розвиток кризових явищ в інших секторах економіки та дестабілізувала загальноекономічну ситуацію, була проблема незбалансованості бюджетних ресурсів та бюджетних зобов'язань.

Ефективність бюджетного процесу в значній мірі залежить від коректного визначення (де значну роль відіграє точність прогнозування) і узгодженості індикаторів соціально-економічного розвитку, бюджетних показників та основних параметрів грошово-кредитної політики, які є базо­вими для розробки проекту Державного бюджету країни на наступний рік. В цьому аспекті варто відзначити можливість появи проблем, які можуть бути викликані відсутністю механізму координації вищезазначених основ­них макропоказників.

Можна констатувати, що з моменту проведення грошової реформи монетарна політика в Україні є одним з ключових факторів подолання кризових процесів та досягнення позитивної макроекономічної динаміки. Водночас необхідно зазначити, що хоча структура грошової маси, її кількісні та якісні характеристики в динаміці поліпшуються, рівень забезпеченості економіки України платіжними засобами залишає бажати кращого.

Іншим напрямом оптимізації якості монетарної маси в Україні повинна бути її де доларизація для цілей інноваційного розвитку, максимально повинен бути задіяним потенціал трансформації в національну грошову одиницю засобів платежу та заощаджень в іноземних валютах, які є в розпорядженні резидентів України. Це не лише дозволить збільшити пропозицію грошей і капіталів, а й заощадити кошти на трансакційних витратах.

Важливою для створення умов для економічного зростання є роль макроекономічної політики - реальний бюджет, стабільний валютний курс, низька інфляція та ефективне, раціональне управління державним боргом. Однак така політика, будучи, безумовно, необхідною, проте не є достатньо то для забезпечення високих темпів економічного зростання

На рівень доходів державного бюджету впливають зовнішні та внутрішні фактори вони можуть мати економічне, соціальне, політичне і національне спрямування. Розглянемо лише економічний напрям як найбільш вагомий (фінансові індекатори):

· рівень валового внутрішнього продукту (ВВП);

· зовнішній та внутрішній державний борг;

· рівень зовнішньої фінансової допомоги від іноземних; держав, міжнародних фінансових організацій;

· об’єкти приватизації;

· рівень інфляції;

· рівень податкових ставок;

· грошова емісія;

· рівень податкоспроможності населення та ін.

Проводячи моніторинг прогнозного обсягу номінального ВВП, який закладений до розрахунків в Державному бюджеті України на 2006 рік, то він складав 512,5 млрд.гривень. Проти показника, врахованого при розробленні бюджету на 2007 рік і був більшим на 76,5 млрд.грн.

Так, темп росту реального ВВП за січень-серпень 2005 року склав 102,8 % (див. рис.2.1.) при прогнозному річному показнику на рівні 8,0 %. Це дає підстави стверджувати, що загальне економічне зростання до кінця 2005 року складало 5,0 %[2] і не перевищить (за оптимістичним прогнозом) 5,4 %[3].

Рис. 2.1 .Динаміка номінального та реального ВВП за 2003-2005 роки

Загальне уповільнення розвитку економіки у 2005 році визначало темпи економічного зростання у 2006 році. Враховуючи подальшу соціальну спрямованість бюджетної політики, пов’язану з підвищенням соціальних виплат із бюджету, можна припустити, що темпи зростання реального ВВП у 2006 році були нижчими, ніж 107,0 %, які прогнозувалися Урядом.