Сторінка
20

Формувавання дохідної частини Державного бюджету України в умовах утвердження економіки ринкового типу

· основним податковим платежам необхідно надати більшої еластичності в плані диференціації ставок податків, скорочення пільгового оподаткування, гармонізації податків на споживання з податками на особисті доходи і прибутки підприємств. Мається на увазі. що податки повинні доповнювати один одного з метою досягнення рівномірного податкового навантаження, оптимального перерозподілу коштів між окремими соціальними групами і територіями;

· кардинальних змін заслуговує чинний в Україні порядок справляння податків на споживання; тут йдеться передусім про податок на додану вартість, із якого майже 50% платників мають пільги, що деформує вартісні пропорції в доходах громадян і може мати негативні соціальні наслідки. На нашу думку, необхідно якомога більше скоротити число пільгових категорій з одночасним зниженням ставки податку на додану вартість;

· з огляду на світовий досвід потребує вдосконалення амортизаційна політика в Україні: передбачене законодавством оподаткування капітального доходу від індексації вартості основних фондів, недостатньо диференційована шкала норм прискореної амортизації для основних фондів третьої групи, застосування понижувального коефіцієнту амортизаційних відрахувань, спроби узаконити перерахування до бюджету частини амортизації – все це значно гальмує реальні інвестиції;

· досвід розвинених країн переконує, що пільги найчастіше надаються на умовах податкового кредиту. Виходячи з цього можна запропонувати впорядкування податкових пільг в Україні: пільги не повинні бути особистими (надаватися окремим платникам), вони повинні мати цільовий характер. Суми, отримані підприємствами від відрахувань із податкової бази, а також зменшення податкового зобов’язання мають розглядатися як субсидії і використовуватися на законодавчо встановлені цілі.

Досягнення позитивних результатів у реальному секторі економіки можливе при вирішенні проблем, пов’язаних з формуванням бюджетних коштів. Нормальний відтворювальний процес може існувати лише за умов наявності відповідних фондів нагромаджень та споживань. Ці доходи безпосередньо пов’язані з процесом формування бюджету.

Бюджет, як зазначалось, має безпосередній тісний взаємозв’язок з економікою. Розподіляючи та перерозподіляючи створений у суспільстві ВВП бюджет формує одночасно певну систему економічних інтересів, які діалектично впливають на виробництво, стимулюючи чи, навпаки, стримують зростання ВВП. При цьому не механічно сам по собі впливає на соціально-економічний розвиток держави, а через відповідний механізм, який відображає напрями, характер і сутність функціонування державного бюджету в суспільстві. Саме через дію такого механізму повинні визначатися аспекти створення конкурентного середовища в економічному просторі України, суспільних умов для найбільш повного забезпечення економічних прав і свобод людини.

На кожному етапі розвитку цивілізованої держави органи законодавчої влади й управління повинні розробити такий бюджетний механізм, який забезпечив втілення поставлених завдань. За умов розбудови Української держави реалізація специфічних завдань вимагає нетрадиційних підходів до розробки бюджетного механізму.

Ефективне формування державного бюджету і зокрема функціонування бюджетного механізму можливе при умові створення належної законодавчої та нормативної бази. Від того, наскільки ця база буде враховувати об’єктивні економічні закони та закономірності розвитку суспільства, особливості відповідного етапу розвитку держави, інші внутрішні та зовнішні фактори, залежатиме рівень соціально-економічного розвитку держави, її фінансовий стан, фінансові можливості та перспективи. Тому для досягнення поставлених стратегічних завдань, розробці законодавчого та нормативного забезпечення, функціонування і розвитку бюджетного механізму з боку суспільства повинна звертатися особлива увага.

Розглядаючи бюджетний механізм в цілому, а також особливості його підсистем, питання наявності якісної законодавчої та нормативної бази, особливих підходів до її формування та удосконалення займають центральне місце. Так, з одного боку, без розробки відповідного законодавчого та нормативного забезпечення неможлива цивілізована організація бюджетного процесу в державі та механізму його здійснення. Тому створення такого забезпечення відноситься до вхідних підсистем бюджетного механізму. З другого боку, функціонування бюджетного механізму на кожному етапі бюджетного процесу, чіткий взаємозв’язок між підсистемами, важелями, елементами забезпечується виключно наявними законами, іншими нормативними актами, які регулюють бюджетні відносини у країні. Тому наявність якісних законодавчих та інших нормативних документів створюють умови ефективного функціонування обслуговуючих та заключних підсистем бюджетного механізму, а також досягнення високих кінцевих результатів впливу його на рівень соціально-економічного розвитку суспільства.

Таким чином податкові відносини для бюджетного механізму завершуються формуванням доходів бюджету, хоч на цьому перерозподільчі процеси не завершуються, а знаходять своє продовження. Тому механізм оподаткування є лише важливою складовою часткою бюджетного механізму в цілому, так як від величини мобілізованих коштів у централізований фонд залежать фінансові можливості держави.

Кожній структурній ланці і елементу бюджетного механізму відповідають свої функціональні особливості, вони обумовлені тими завданнями та цілями, для вирішення яких призначені. Не дивлячись на відносну самостійність, елементи і ланки бюджетного механізму функціонують як єдине ціле. Саме взаємозв’язок дії всіх структурних ланок і елементів забезпечує синхронність функціонування бюджетного механізму в цілому.