Сторінка
25

Формувавання дохідної частини Державного бюджету України в умовах утвердження економіки ринкового типу

· досвід розвинених країн переконує, що пільги найчастіше надаються на умовах податкового кредиту. Виходячи з цього можна запропонувати впорядкування податкових пільг в Україні: пільги не повинні бути особистими (надаватися окремим платникам), вони повинні мати цільовий характер. Суми, отримані підприємствами від відрахувань із податкової бази, а також зменшення податкового зобов’язання мають розглядатися як субсидії і використовуватися на законодавчо встановлені цілі.

Одним із напрямів ефективного формування доходної частини бюджету є детальний аналіз виконання кожної статті протягом попередніх років та врахуванням певних об’єктивних причин відхилення від передбачених показників.

Розглянемо напрями ефективного наповнення доходної частини Державного бюджету:

1. Прискорити прийняття Податкового кодексу, стратегічними напрямками якого доцільно зробити спрощення податкової системи, посилення мотивації вітчизняних виробників, формування для підприємств діючих економічних стимулів сприятливих до сплати податків, рішуча відмова від тих податків, сплату яких важко контролювати, перехід до обкладання податками окремих об’єктів власності, нерухомості, придбання предметів розкіші, змінний дохід на експортно-імпортні операції, включаючи вивіз капіталу, рентні платежі.

2. Законодавчо ввести правила, відповідно з якими обмежити величину змін у проект бюджету, які можуть вносити депутати при його проходженні в Верховній Раді України, рамками корекції статей і об’ємів постатейних видатків без збільшення їх загальних об’ємів, без зміни рівня бюжетного дефіциту, ставок податків, відрахувань та зборів до бюджету. Встановити комітетам Верховної Ради України лімити засобів на законодавчі ініціативи.

3. Прискорити здійснення адміністративної реформи з ціллю скорочення бюджетних витрат на утримання виконавчої влади за рахунок оптимізації структури та функцій державного апарату. У тому числі, по одному з основних напрямів адміністративної реформи, а саме поступово переоцінити діяльність галузевих міністерств і відомств на представлення різного роду послуг та рекомендацій підприємствам галузі на госпрахункових основах та зниження за рахунок цього бюджетних затрат на їх утримання.

4. Чітко визначити та закріпити за окремими міністерствами та відомствами функції відносно виконання відповідних статей доходної частини бюджету та державних позабюджетних фондів та покласти на них відповідальність за їх наповнення в затверджених розмірах.

5. Міністерствам та відомствам при координації з боку Міністерства економіки та Національного агентства по управлінню державними корпоративними правами підготувати та реалізувати програми підвищення доходів на кожному державному підприємстві, а також на тих, які мають акції держави.

Об’єктивною передумовою забезпечення оптимальної збалансованості бюджету будь – якої країни є його реальне наповнення, в основі якого – економічне зростання.

Висновки і пропозиції

Економічне оновлення України об’єктивно потребує зміцнення державного бюджету як основного важеля ефективного розвитку господарства країни, що прагне до соціально орієнтованої економіки.

Обсяг ресурсів, що концентрується в дер­жавному бюджеті - одна із ключових про­блем діяльності держави в умовах ринку. Доходи державного бюджету - це фінансові ресурси держави, щ о використовуються для виконання функцій, закріплених законами за державою. Доходи державного бюджету утворюються за рахунок надходжень на безповоротній основі, справляння яких передбачене законодавством України. Завдяки бюджету відповідно до Конституції України держава повинна мати можливості зосередити фінансові ресурси на важливих ділянках економічного та соціального розвитку.

Об'­єктивність процесу концентрації частини ва­лового внутрішнього продукту в розпоря­дженні держави є сьогодні загальновизнаною. Це зумовлено загальною метою суспільного виробництва, яку коротко можна подати так: зростання добробуту всіх і кожного громадя­нина зокрема.

Фінансово-податкові реформи та напрями формування економічних відносин мають бути направлені на забезпечення стабільності та сталої тенденції зростання доходів бюджету шляхом:

¨ прийняття ефективного й забезпечення стабільності чинного за­конодавства, його простоти й однозначності в трактуванні, а та­кож розробки відповідного дієвого механізму планування та ре­гулювання податкового навантаження;

¨ проведення інвентаризації діючих пільг, пільгових режимів на предмет відповідності їх вимогам часу та ефективності;

¨ прий­няття спеціального закону про пільги, визначення змісту, стату­су, об'єкта й суб'єктів, необхідності їх і напрямів фінансування;

¨ запровадження державного обліку та контролю за використан­ням коштів непрямого бюджетного фінансування;

¨ пошуку резервів мобілізації доходів бюджету за рахунок впро­вадження оподаткування нерухомості;

¨ розширення податкової бази за рахунок легалізації та регулювання доходів юридичних і фізичних осіб;

¨ уніфікації акцизного збору, платежів за спеціаль­не використання природних ресурсів як податку та зменшення рівня непрямого оподаткування в частині справляння ПДВ.

Не­обхідно змінити ідеологію та сутність непрямого оподаткування в інтересах кожного громадянина й держави в цілому. При підготовці Податкового кодексу було б доцільно запропону­вати мораторій на введення змін і доповнень до податкового законо­давства, у тому числі на розширення переліку пільг, списання та рес­труктуризацію податкової заборгованості.

З метою забезпечення сталої тенденції зростання доходів бюджету необхідно запровадити механізм стимулювання інтересів територій щодо розширення податкової бази та забезпечення легалізації "тіньових" дохо­дів шляхом, по-перше, забезпечення стабільності бази доходів бюджету територій при визначенні трансфертів впродовж 3-5 років; по-друге, за­провадження диференційованого (стимулюючого) підходу врахування приросту (зменшення) відповідної бази доходів при визначенні на наступ­ні 3-5 років трансфертів для відповідних територій.

Одним із головних напрямів пошуку резервів забезпечення стабі­льного надходження платежів і приросту доходів бюджету залишаєть­ся реалізація важливого принципу побудови бюджетних відносин розмежування та закріплення податків, зборів і обов'язкових платежів за окремими ланками (рівнями) бюджетної системи.

Необхідність удосконалення податкової системи України очевидна. На даний час ця система потребує перенесення центру ваги з фіскальної функції до функції регулюючої.

З погляду дискусії в Україні навколо фіскальної політики в цілому та податкової реформи зокрема, істотними є три зауваження. По-перше, недо­речно розглядати зміни в податковій системі, не визначивши пріоритетів у видатках уряду (частка у ВВП, структура видатків, співвідношення між ви­датками центрального уряду та місцевих органів влади). По-друге, якими б не були варіанти ставок оподаткування, кількості податків тощо, повинен братися до уваги стан платіжного балансу. По-третє, впоряд­кування урядових видатків та податкова реформа не стануть реальними без вияву потужної політичної волі, передусім із боку виконавчої влади, і необ­хідного організаційно-правового забезпечення.