Сторінка
19

Формувавання дохідної частини Державного бюджету України в умовах утвердження економіки ринкового типу

· підготовку законопроектів з питань податкового законодавства;

· планування доходів бюджету відповідно до чинного податкового законодавства;

· аналіз і контроль за додержанням чинного фінансово-госпо­дарського законодавства в процесі виконання закону про Дер­жавний бюджет України на певний рік;

· підготовку змін до податкового законодавства відповідно до ви­явлених недоліків і негативних наслідків чинного податкового законодавства.

Такий комплексний підхід сприятиме єдиному та ефективному підходу до вирішення питання щодо формування доходів бюджету. Для цього необхідно утворити в Міністерстві фінансів єдиний підрозділ, який би займався питанням доходів державою та податковою політикою. Це допоможе забезпечити єдність і політики державних доходів і політики соціально-економічного розвитку. Їх розробка, планування, розгляд, затвердження та виконання має відбуватися в комплексі і, водночас, у контексті схваленої Верховною Радою України Програми діяльності Кабінету Міністрів України відповідно до ст. 85 Конституції України.

Необхідно здійснити підготовку та прийняття Податкового, Митного кодексів, Закону про управління державним боргом, інших нормативно правових актів в напрямі забезпечення їх дієвості та стимулювання зростання ефективності виробництва, легалізації, приросту та прискорення кругообігу капіталу, здійснення здорової конкуренції та державної підтримки соціально важливих вітчизняних виробництв.

Стан розрахунків із бюджетом свідчить, що значна частина платників податків стала на шлях свідомого ігнорування інтересів держави. Дані перевірок Державної податко­вої адміністрації та Головного контрольно-ревізійного управління свідчать, що кожне друге підприємство ухиляється від сплати податків або порушує чинне податкове зако­нодавство. Різноманітні види і способи ухи­лення від сплати податків набули такого роз­маху, що почали загрожувати, економічній зокрема і національній в цілому, безпеці дер­жави. Однак традиційні прямі методи фінан­сового контролю часто не дають можливості становити обсяг приховуваних доходів і прибутків. Тому виникає нагальна необхід­ність у розробці й застосуванні спеціальних, так званих непрямих, методів контролю.

Непрямий метод визначення доходів і прибутку господарських структур - це метод відстеження операцій, пов'язаних із фінансо­вою і господарською діяльністю підприємст­ва, за допомогою інформації, отриманої з ін­ших джерел, ніж бухгалтерські звіти, записи і регістри бухгалтерського обліку, аналіз отри­маної інформації і формулювання відповід­них висновків.

Непрямі методи слід застосовувати до під­приємств у разі виявлення порушень вимог до ведення бухгалтерського чи податкового об­ліку, фактів знищення, втрати чи неподання бухгалтерських документів; неведення обліку фактичних витрат виробництва; постійного звітування підприємства про збитковість або про неведення господарської діяльності; на­дання, отримання, погашення кредитів (позичок); безпідставного збільшення обсягу здійс­нення операцій за готівкові кошти; а також невідповідність рівня життя керівників, за­сновників підприємства і членів їх. сімей за­декларованим доходам.[62,с.76].

Для застосування непрямих методів визна­чення доходів і прибутків підприємницьких структур Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова "Про затвердження поряд­ку застосування непрямих методів визначення обсягу операцій, що обкладаються податком на додану вартість" (від 18 грудня 1998 р. № 1997). На жаль, ця постанова не була реально втілена я життя і невдовзі була скасована під тиском суб'єктів підприємницької діяльності, які не бажають працювати у правовому полі й сум­лінно сплачувати податки.

На нашу думку, є нагальна необхідність у найскорішому прийнятті Верховною Радою України законодавчого акту, яким було б вве­дено застосування непрямих методів фінансо­вого контролю. Це сприятиме ефективнішій боротьбі правоохоронних, контролюючих та податкових органів з тінізацією економіки, зок­рема кримінальними проявами в економічній сфері. Крім того, такий підхід захищатиме інте­реси тих господарюючих суб'єктів, які намага­ються працювати легальне, не ухиляються від оподаткування, буде сприяти усуненню нечес­ної конкуренції з боку тіньових структур.

Для протидії ухиленню від сплати подат­ків, на нашу думку, необхідно:

- внести доповнення до Кримінального кодексу України, спрямовані на посилення відповідальності за ухилення від сплати пода­тків, корупцію, шахрайство. Такі дії, як при­ховування доходів, ухилення від оподатку­вання тощо, повинні відноситися до категорії найтяжчих злочинів проти держави з адеква­тним рівнем відповідальності;

- удосконалити механізм взаємодії право­охоронних, контролюючих, податкових орга­нів, насамперед, шляхом створення зведеного банку даних для обліку економічних злочинів і механізмів їх здійснення, даних щодо прове­дення великих фінансових операцій суб'єктами господарської діяльності, а також спеціальних міжвідомчих інформаційно-аналітичних систем та налагодження ефективного обміну інформа­цією між відповідними органами.

Пропозиції щодо вдосконалення чинної системи доходів Державного бюджету України: оскільки в структурі доходів Державного бюджету України основну частку складають податкові надходження, то вдосконалення діючої системи оподаткування буде мати найвагоміший вплив на подальше поліпшення системи доходів державного бюджету. Необхідність удосконалення податкової системи України очевидна. На даний час ця система потребує перенесення центру ваги з фіскальної функції до функції регулюючої.

Особливість податкової системи в України полягає в тому, що фіскальна функція податків переважає регулюючу не завдяки великому податковому пресу, а завдяки психологічному враженню платників податків Але з-за того, що система оподаткування в Україні вкрай непрозора, дуже складна (існує більш ніж 40 різноманітних податків, платежів і зборів), податкове законодавство не відрізняється досконалістю, а скоріше дуже заплутано, у платників податків складається таке враження, що податковий прес є непосильним. Головні принципи побудови податкової системи країни можна сформулювати наступним чином:

· сума сплаченого податку завжди має дорівнювати вартості отримуваних від держави благ і послуг; усі податки повинні мати цільове призначення, тобто конкретний вид витрат у бюджеті, куди вони будуть направлені; знеособлений податок зумовлює його непродуктивне використання з боку уряду;

· умови оподаткування мають бути простими і зрозумілими платникові; податок слід стягувати в зручний для платника час і прийнятним для нього методом.

Враховуючи досвід проведення податкових реформ у розвинених країнах, можна запропонувати такі заходи – удосконалення податкової системи України: