Сторінка
12

Методика організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів при викладанні дисципліни "Деталі машин"

Якщо розглядати електронну лекцію, як форму організації навчання студентів у позаудиторний час, то під час її проведення можливі такі методичні прийоми із застосування електронного навчального посібника з загальноінженерної дисципліни:

- інтерактивна презентація з можливістю переходу у будь-який фрагмент і повертання до кадру, з якого відбувся перехід;

- перегляд анімаційних і відеофрагментів, програвання звуку у презентації.

Роздільне управління фоновим і дикторським озвучуванням, можливість переривання і запуску з будь-якого логічного фрагменту дикторської фонограми. Збільшення графічних зображень на весь екран і більше з можливістю переміщення по екрану;

- можливість попереднього вибору матеріалу у відповідності з програмою лекції. Створення презентації з можливістю використання заготовок і додаткового матеріалу;

- окремо можна розглядати режим автоматичного представлення матеріалу, де програма повністю замінює будь яке керування зі сторони (натиснення клавіш тощо) і студенти можуть тільки призупинити виклад або повторити необхідний фрагмент, обрати для себе оптимальну траєкторію вивчення матеріалу, зручний темп роботи над курсом і спосіб вивчення, що максимально відповідають психофізіологічним особливостям його сприйняття (режим самостійного вивчення матеріалу) .

Наприклад, під час самостійного вивчення будь якої теми з дисципліни «Деталі машин» через відеофільм, стає можливим якісна, кольорова ілюстрація машинобудівних об’єктів, що є визначальним для розуміння і засвоєння абстрактної інформації. Вкрай корисною є можливість збільшення окремих елементів будь якого приводу, а також демонстрація анімаційних роликів при вивченні способів його роботи, побудови графіків його роботи і т.д. Зручною функцією електронної навчальної програми при самостійному вивченні студентом лекційної теми і є можливість швидкої навігації по ілюстративному та демонстративному матеріалу, що дозволяє значно скоротити час і підвищити ефективність сприйняття матеріалу.

Застосування теоретичних знань, отриманих під час самостійного вивчання студентом лекційних тем, здійснюється на практичних заняттях, де у процесі виконання студентом відповідних завдань (задач, розрахунків, креслень, епюр, аналіз ситуацій і т.д.) відбувається формування практичних навичок і професійних умінь. За допомогою електронного навчального посібника студенту повідомляється тема, мета і порядок проведення заняття, організується вхідний та вихідний контроль знань, видається інформація про правильність відповіді, надається необхідний теоретичний матеріал, методика і приклади розв’язання задач.

Наприклад, структура практичного заняття при вивченні дисципліни «Деталі машин» може мати такий вигляд. За допомогою медіапроектора програма повідомляє тему і мету, розкриває порядок проведення практичного заняття, зазначаючи основні уміння і навички, які повинні засвоїти студенти. Шляхом ілюстрації і демонстрації показує практичне застосування в реальному житті, на виробництві, у техніці тих знань, умінь і навичок, які необхідно засвоїти студентам у результаті виконання завдань на практичному занятті. Таким чином реалізується мотивація студентів. Для перевірки теоретичної підготовки студентів до виконання практичних завдань програма пропонує індивідуальний вхідний контроль із використанням тестового блоку програми. У процесі тестування кожен студент працює за окремим комп’ютером, оцінка виставляється автоматично. Так забезпечується об’єктивність контролю. При необхідності студенти можуть ліквідувати теоретичні прогалини, використовуючи лекційний блок електронного навчального посібника. Посилання на незасвоєний студентом теоретичний матеріал можуть генеруватись автоматично засобами електронного навчального посібника, виконуючи функції корегування.

Після завершення вхідного контролю теоретичних знань студент може розпочинати етап розв’язання типової задачі за темою практичного заняття. Для цього можна продемонструвати покроковий хід виконання завдання на великому екрані в супроводі коментарів та пояснень програми. Студенти повинні за допомогою суфлера законспектувати алгоритм, з’ясувати основні принципи та виокремити теоретичні положення, на яких ґрунтується розв’язання задачі. По ходу демонстрації програмою пропонується актуалізацію базових знань шляхом електронного тестового опитування.

Після завершення розгляду прикладу розв’язання практичного завдання з бази електронного навчального посібника студенти за власним варіантом обирають індивідуальні завдання для самостійної роботи за окремими комп’ютерами. Самостійне завдання студенти розв’язують за допомогою практичного блоку електронної навчальної програми, який повторює відеопоказ прикладу розв’язання типової задачі. Продивившись невеличкий блок у супроводі текстових підказок або аудіокоментарів, студенти виконують частину свого індивідуального завдання за допомогою графічного редактора. Допускається можливість закінчення студентами виконання індивідуального завдання вдома. Розв’язані задачі захищаються студентами в індивідуальній співбесіді з викладачем. Після перевірки і ліквідації недоліків проводиться оцінювання навчальних досягнень студентів. Креслення передається викладачу в електронному вигляді і розпечатується на принтері з метою наступного підшивання до альбому самостійних робіт.

Невід’ємною частиною загальноінженерної підготовки так є лабораторні роботи, які дозволяють забезпечити об’єднання теоретико-методологічні знання і практичні навички студентів у процесі науково-дослідної діяльності. Лабораторна робота спрямована на отримання навичок практичної діяльності шляхом роботи з матеріальними об’єктами або моделями предметної області дисципліни. Електронний навчальний посібник дозволяє організувати роботу з віртуальними лабораторними стендами, що імітують реальні установки, об’єкти дослідження, умови проведення експерименту. Такі стенди віртуально забезпечують відповідні умови і вимірювальні прибори, необхідні для реального експерименту, і дозволяють підібрати оптимальні параметри експерименту. Лабораторний блок електронного навчального посібника допомагає викладачу автоматизувати підготовку студента до роботи, допуск до проведення експериментів, безпосереднє виконання експерименту, обробку експериментальних даних, оформлення результатів лабораторної роботи, захист роботи. Електронний навчальний посібник дозволяє варіювати темп самостійної роботи студента, містить моделюючі компоненти для створення віртуальних комплексів обладнання для вивчення різноманітних явищ або процесів у прискореному або уповільненому масштабі часу.

Для загальноінженерних дисциплін використання електронного навчального посібника при підготовці до лабораторних роботах дозволяє отримати студенту наочне описання досліду у єдиному стилі з лекцією і практичними роботами. Кожен студент отримує персональний віртуальний лабораторний стенд, який дозволяє змоделювати достатньо складні пристрої і процеси. Важливо, що віртуальний лабораторний стенд для моделювання роботи складних приладів, набагато дешевше і наочніше реального лабораторного обладнання, однак при цьому дозволяє аналізувати і видавати зібрану необхідну інформацію. В якості віртуальних лабораторій можна використовувати один і той самий комп’ютерний клас для проведення лабораторних робіт із різних загальноінженерних дисциплін, що розв’язує проблему дефіциту навчальних площ і сучасного лабораторного обладнання. Достатньо придбати комп’ютери середнього класу, які будуть слугувати універсальним засобом для проведення різнопланових лабораторних робіт.