Сторінка
15

Методика організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів при викладанні дисципліни "Деталі машин"

Аналіз таблиці 3.1 свідчить, що за показниками успішності найбільш близькими є група ДІТ-А9-1 та ДІТ-Мт9-1, тобто ці групи приблизно рівні за розподілом знань, умінь та навиків.

За базу порівняння вирішили узяти результати успішності цих груп за результатами контрольного тестування. Далі будемо їх розглядати, як експериментальна група Е1 (ДІТ-А9-1) та контрольна К1 (ДІТ-Мт9-1).

Отже, за результатами проведення контрольного експерименту можна зробити висновок, що аналіз результатів контрольного експерименту, проведеного в Українській інженерно педагогічній академії показав, що на третьому курсі денного відділення існують дві групи, які мають приблизно однакові рівні засвоєння знань, умінь та навичок.

За результатами тестування для проведення формуючого експерименту було вибрано групу ДІТ-Мт9-1, як контрольну, а групу ДІТ-А9-1, як експериментальну.

Метою подальшого формуючого експерименту є порівняння навчального результату при традиційній організації самостійної роботи та запропонованої методики з використанням електронного навчального посібника при викладанні тем дисципліни «Деталі машин».

Групі К1 було запропоновано відповідно до навчальної програми вивчити самостійно ряд тем теми: «Зварювальні з’єднання», «Концентрація напружень», «Механіка руйнування матеріалів», «Композитні матеріали», «Проектування елементів машин» з дисципліни: «Деталі машин» за традиційними формами організації самостійної роботи студентів (написання рефератів, написання опорних конспектів користуючись літературою і т.п.)

А групі Е1 ці теми було запропоновано самостійно вивчити згідно із запропонованою методикою організації самостійної роботи з використанням електронного навчального посібника.

Контрольний експеримент було проведено для визначення підсумкового зрізу знань експериментальної групи (Е1) та контрольної (К1) групи. Для оцінювання результатів проведеного експерименту було розроблено тестові завдання (Додаток: М), зміст яких спрямовано на виявлення рівня засвоєння знань, умінь та навичок студентів.

Тестові завдання було розроблені з метою перевірки як теоретичних знань, так і умінь і навиків студентів. Застосування теоретичних знань на практиці відбулося шляхом розв’язання задач.

Контрольні тестові завдання було проведені після вивчення тем.

Таблиця 3.2 містить дані про середні показники успішності групи Е1 та К1 після тестування.

Таблиця 3.2

Зведена відомість результатів тестового контролю.

На рис. 3.1 наведено діаграму порівняння успішності студентів 3 курсу денного віділення груп Е1 та К1.

Аналіз таблиці 3.2 та діаграми показав, що рівень зсвоєння ЗУН студентів у групі Е1 після проведення експерименту значно більший ніж у контрольній групі К1. Так, абсолютна успішність у Е1 вище абсолютної успішності групи К1 на 12.58%, тобто незадовільні оцінки за підсумками контрольної роботи у групі Е1відсутні. Рівень якісної успішності у групі Е1 вище рівня якісної успішності групи К1 на 34.62 %, тобто у групи Е1 контрольну роботу на «відмінно» та «добре» написали на 7 студентів більше ніж група К1.

Середній бал також у групи Е1 збільшився порівняно з середнім балом груп К1 на 0.48.

Рис. 3.1. Діаграма порівняння успішності студентів денного віділення Української інженерно-педагогічної академії 3 курсу груп Е1 та К1.

Для якісного оцінювання результатів даного експериментального дослідження складено зведену таблицю 3.3, яка містить порівняльні дані про рівень успішності студентів групи Е1 та К1 за результатами контрольного тестування та підсумкового контролью.

Зведена відомість студентів груп К1 та Е1 за показниками успішності до і після експерименту наведено у таблиці 3.3.

Таблиця 3.3

Зведена відомість успішності студентів за показниками успішності до і після експерименту.