Сторінка
6

Методика організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів при викладанні дисципліни "Деталі машин"

Самостійна робота студентів при викладанні професійно-орієнтованих дисциплін

За весь період підготовки інженера-педагога, студенти повинні вивчити дисципліни гуманітарного, соціально-економічного, фундаментального і профессионально-ориентированного циклів.

Професійно-орієнтований цикл, як наскрізний компонент змісту освіти, має чітко позначені функції в рамках професійної підготовки фахівців. Він займає проміжне значення між загальноосвітньою і професійною підготовками. Це проявляється в тім, що знання про основи техніки і технології є фундаментом, на якому будується вивчення спеціальних дисциплін.

Професіно-ореєнтовані дисципліни складають близько 40% навчальних дисциплін усього курсу навчання і містять у собі два цикли – загальтехнічний і загальтехнологічний.

Системи знань по навчальних дисциплінах технічного циклу представлені в робочому навчальному плані (Додаток: А) досить рівномірно по роках навчання. Отже, одні навчальні дисципліни є опорними для інших, вони забезпечують необхідними знаннями ті дисципіни, що складають у навчальному плані пізніше і ґрунтуються на знаннях попередніх; вони універсальні і мають міжгалузевий характер: де б ні застосовувалася техніка, в основі її пристрою і дії лежать ті самі принципи науково-технічного характеру.

Загальтехнологічна підготовка містить у собі набір дисциплін, що визначаються характером спеціальності: «Введення до фаху», «Виробниче навчання», «Основи технології машинобудуання», «Теорія механізмів та машин», «Матеріалознавство», «Теоретична механіка», «Деталі машин» і т. п. Знання по цих дисциплін мають галузевий характер, оскільки технологічний додаток науки до виробництва специфічно в кожнім окремому випадку.

Цикл спеціальних професійних дисциплін разом з психолого-педагогічним, утворюють систему більш високого порядку, що забезпечує всебічну підготовку інженера-педагога. Зазначений цикл являє собою самостійну систему знань, таких як має всі ознаки системних об’єктів: цілісність, структурність, взаємозалежність елементів, ієрархічність і множинність. Навчальні предмети цього циклу в сукупності забезпечують підготовку студентів за фахом. Кожний з них вивчає технічні об'єкти і явища зі своєї сторони, своїми методами і має свій зміст, що ґрунтується на змісті інших предметів.

В організації самостійної роботи студентів, при вивченні професійно-орієнтованих дисциплін при підготовці інженерів-педагогів в Українській інженерно-педагогічній академії, враховуючи максимальну ефективність впровадження, а також аналіз непродуктивних витрат часу студентів і впровадження заходів щодо їх максимального скорочення та в умовах кредитно-модульної системи, запроваджено підхід щодо упорядкування самостійної роботи студентів, що сприяє чіткому та послідовному виконанню ними самостійної позааудиторної роботи. Запроваджено план-графік самостійної робота студентів, метою якого є, по-перше: систематизація та упорядкування позааудиторної діяльності студентів, по-друге: планомірність виконання всіх видів самостійної робота студентами, по-третє, якісна підготовка студентів до різних видів занять.

План-графік розробляється на кожний поточний семестр, тому важливим є врахування навчальних тижнів та структурно-логічних схем викладання змісту кожної навчальної дисципліни, що вивчається в поточному семестрі.

Цей план-графік сприяє вирішенню таких завдань:

- формування у студентів уявлення про самостійну роботу;

- планування самостійної навчально-пізнавальної діяльності;

- організацію самостійної роботи;

- інформаційно-методичне забезпечення організації самостійної роботи;

- своєчасне виконання усіх видів завдань самостійної роботи;

- контроль самостійної роботи;

- управління процесом самостійної роботи.

План-графік відображає не тільки детально визначену кількість годин, що відведено згідно з робочими навчальними програмами навчальних дисциплін, а також:

- самостійну навчально-пізнавальну діяльність студента з кожної навчальної дисципліни;

- кількість годин відведених на самостійну роботу студента з кожного модуля певної навчальної дисципліни;

- терміни виконання та захисту індивідуальних завдань (самостійна робота, курсова робота та ін.);

- термін модульних контролів та інші заходи позааудиторної самостійної роботи студентів.

З метою якісної розробки плану-графіку доцільно з’ясувати види та форми самостійної роботи студентів при вивченні професійно-орієнтованих дисциплін.

Існують різні форми самостійної роботи студентів, які запровадженні у вищих навчальних закладах при вивченні професійно-орієнтованих дисциплін.

Перша – традиційна, яка виконується самостійно у вільний від занять, зручний для студента час, як правило, поза аудиторією, однак, інколи, з урахуванням специфіки дисципліни – в предметній лабораторії, читальному залі, комп’ютерному центрі, лінгафонному кабінеті тощо.

Самостійна робота над змістовим модулем передбачає виконання різних видів завдань (репродуктивних, за зразком, реконструктивно-варiативних, частково-пошукових, навчально-дослідних), спрямованих на отримання студентом нових знань, іх систематизацію та узагальнення; формування практичних вмінь та навичок; контроль готовності студента до лекцій, семінарських занять, захисту лабораторних та практичних робіт, інших контрольних заходів.

В більшості вищих навчальних закладів, а на сам перед в Українській інженерно-педагогічній академії використовуються такі види завдань:

- опрацювання лекційного матеріалу з використанням конспекту лекцій, підручника, довідкової літератури;

- вивчення окремих змістових модулів курсу (тем або питань), що передбачені для самостійного опрацювання з метою реферування, анотовування, складання тезисного плану, конспекту тощо;

- реферування першоджерел;

- аналіз, синтез, порівняння, узагальнення явищ, фактів, закономірностей, викладених у друкованих джерелах інформації, з метою підготовки відповідей на поставлені напередодні запитання;

- складання таблиць, графіків, ілюстрацій; виконання графічних робіт;

- виконання вправ;

- підготовка додаткового матеріалу до лекції відповідно до заданого плану;

- підготовка до виступу на семінарському занятті;

- підготовка до проведення та захисту лабораторних (практичних) робіт;

- переклад іноземних текстів встановлених обсягів;

- розв’язання і письмове оформлення задач, схем, діаграм, інших робіт графічного характеру;

- підготовка конспектів навчальних чи наукових текстів;

- виконання домашніх завдань, домашніх модульних робіт;

- підготовка до проведення контрольних заходів (здача змістових модулів, написання модульних контрольних робіт, іспитів тощо);

- моделювання процесів, уроків, навчальних занять, позакласних виховних заходів;

- виконання творчих завдань, які передбачають самостійне складання задач, тестових завдань, комплексу вправ тощо та їх оформлення;

- використання кейс-методів (ситуаційні завдання);

- виконання групових проектів;

- оформлення звітів за результатами практик, виконання науково-дослідних робіт, творчих завдань;