Сторінка
17
Зазначені вище завдання студенти виконували на практичному занятті під час якого вони ставили запитання викладачу. Було вивялено такий розподіл студентів за рівнем самостійності (таблиця 3.4).
Таблиця 3.4
Ревень самостійності студентів після проведеного есперименту
|
Рівень пізнавальної самостійності |
Групи | |||
|
після експерименту ДІТ-А9-1, (Е1) |
до експерименту ДІТ-А9-1, (Е1) |
після експерименту ДІТ-Мт9-1, (К1) |
до експерименту ДІТ-Мт9-1, (К1) | |
|
Високий |
15 (57.7%) |
7 (27%) |
4 (15.3%) |
5 (19.2%) |
|
Середній |
7 (27%) |
9 (34.5%) |
6 (23%) |
7 (27%) |
|
Низький |
4 (15.3%) |
10 (38.5%) |
15 (57.7%) |
14 (53.8%) |
Проведений експеримент дозволив зробити висновок про ефективність запропонованої методики по організації самостійної роботи студентів у процесі викладанні дисципліни «Деталі машин».
Рис. 3.4. Діаграма порівняння підсумкового та початкового зрізу розподілу студентів групи Е1 за рівнем самостійності.
Як видно з наведеної діаграми на рис. 3.4, що після проведення експерименту кількість студентів у групі Е1 з високим рівнем самостійності збільшилось на 30.7%, а у групі К1 кількість студентів з високим рівнем самостійності зменшилась на 3.9% (рис. 3.5)
Середній рівень самостійності у конмтрольній групі зменшився на 4%, а у експериментальній Е1 збільшились на 7.5%.
Рис. 3.5. Діаграма порівняння підсумкового та початкового зрізу розподілу студентів групи Е1 за рівнем самостійності.
Здобуті дані свідчать про ефективність та доцільність проведеної експериментальної роботи: підвищився загальний рівень знань, умінь та навичок з дисципліни «Деталі машин» та значно підвищився рівень самостійності.
Також були підбиті підсумки по витраченому часу на самостійну роботу у таблиці 3.5.
Ці результати свідчать про те, що запропонована методика організації самостійної роботи студентів з дисципліни «Деталі машин» дозволяє мінімізувати час виконання самостійної роботи при цьому підвищити якість виконання.
Таблиця 3.5
Розподілу часу, яки витрачається на самостійну роботу студентів при вивчені пропонованих тем.
|
Найменування груп |
Теми які були пропоновані на самостійне вивчення |
Кількість годин, які відведено на самостійне вивчення теми |
Методичні матеріали, які потрібні для виконання самостійної роботи студента |
Місце, де можливе її виконання студентом |
Фактичний час, який витрачено на самостійне вивчення тем |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Контрольна група (К1) ДІТ-Мт9-1 |
- Зварювальні з’єднання - Концентрація напружень - Механіка руйнування матеріалів - Композитні матеріали |
16 |
Підручник, довідники, навчальні посібники, атласи |
Вдома, читальний зал |
24 |
|
Експериментальна група (Е1) ДІТ-А9-1 |
16 |
Електронний навчальний посібник |
Вдома, компютерна аудиторія |
10 |
Рекомендації щодо впровадження методики організації самостійної роботи студентів
На кожному етапі загальноінженерної підготовки спеціалістів необхідно визначити доцільність і можливість використання електронного навчального посібника при організації самостійної роботи студентів. При цьому необхідно, в першу чергу керуватись принципом «не нашкодь», оскільки комп’ютер не може стати засобом вирішення усіх проблем освіти. Постановка і реалізація цілей навчання загальноінженерним дисциплінам передбачає переосмислення і розвиток загальнодидактичних принципів і розробку відповідних технологій навчання, в яких підготовка студента передбачає не тільки накопичення знань, умінь і навичок, необхідних для майбутньої професійної діяльності, але й розвиток у нього навичок, характерних для інформаційної культури.
Звичайно, недоліки що негативно впливають на якість професійної підготовки, які можуть найчастіше виникати при застосуванні електроннго навчального посібника, можна мінімізувати. Один з таких недоліків – це скритість розрахунків, що виконуються електронним навчальним посібником. Наприклад, автоматичне отримання розрахункових епюр деталі або автоматичний розрахунок перерізу балки за заданими навантаженнями і т.д. При цьому багато розрахунків та операцій, які є рутинною роботою, скриваються від студента. Однак, вони володіють великим навчальним ефектом, тому що дозволяють прослідкувати і зрозуміти зв’язок понять, властивостей та характеристик об’єктів і процесів, що вивчаються.
Електронний навчальний посібник повинен містити у собі «Лекційний блок», який дозволяє студентові, по-перше, підготуватись до лекційного заняття, ознайомившись з її змістом в загальних рисах, що забезпечує більш якісне розуміння і засвоєння навчального матеріалу. По-друге, студент може закріплювати та доопрацьовувати матеріал відвіданої лекції під час самостійної домашньої роботи, користуючись базою додаткової літератури та посиланнями на Інтернет-ресурси. По-третє, надається можливість вивчення лекційного матеріалу навіть без відвідування аудиторних занять. У цьому допоможуть різні форми подання лекції. Це або відеолекція, записана викладачем на цифровий носій і вмонтована в електронний навчальний посібник, або текстовий варіант лекції, насичений мультимедійними засобами представлення навчальної інформації (відеоролики, ілюстрації, аудіосупровід, система спливаючих підказок, гіперпосилання тощо). На додаток до цього є корисним інструментарій із варіювання темпу подання матеріалу, повтору складних моментів, швидкого переходу між блоками інформації, пошуку незрозумілих термінів. Електронний навчальний посібник надає можливість реалізувати принцип індивідуалізації навчання за рахунок можливості організувати навчальний процес за індивідуальним режимом в умовах самостійної роботи студентів.