Сторінка
4
Вищою мірою активності й самостійності особи можна вважати самоуправління в усіх його проявах (визначення цілей власної діяльності, самостійне набуття знань, прийняття рішень, самоконтроль тощо). Тобто, активність у її якісному й кількісному проявленні можна вважати за об'єктивний критерій.
У дисертаційному дослідженні О. Г. Сущенко, стосовно розвитку творчої активності студентів у навчальній діяльності, здійснена спроба визначення підходів і вимог до вибору її критеріїв у змістовному й діяльнішому відношенні. Зокрема, критерій активності повинен фіксувати діяльніший стан суб’єкта; нести інформацію про самостійний характер діяльності людини; відповідати діяльності, в якій проявляється активність. У названих вимогах частково вже визначені й самі критерії активності, які відбивають об’єктивні результати та характер діяльності, а також суб’єктивні фактори – мотиви й інтереси.
Проаналізувавши показники активності, отримані на основі вивчення філософської, психологічної та педагогічної літератури, я вирізнила такі, що зустрічаються найчастіше:
- ініціативність;
- динамічні характеристики діяльності (енергійність, інтенсивність, розмах, масштаб її результатів);
- позитивне ставлення до діяльності;
- сумлінність;
- самодіяльність;
- усвідомленість діяльності;
- наполегливість у досягненні мети;
- цілеспрямованість;
- творчість.
У ряді досліджень виділено критерії інтелектуальної активності особистості, що є важливою умовою продуктивності навчально-пізнавальної діяльності – постановка учнями питань, здатність до переносу знань, вільне оперування набутими знаннями й уміннями, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.
Визначаючи критерії творчої активності студентів у навчальній діяльності, я керувалася розглянутими вище положеннями критеріального підходу, а також результатами досліджень сутності активності особистості й творчої активності як вищого ступеня її прояву.
Згідно означених вище структурних компонентів творчої активності (інтелектуальна ініціатива, позитивна навчальна мотивація, конструктивна комунікативна взаємодія), я пропоную визначити такі критерії творчої активності студентів:
- проявлення інтелектуальної ініціативи (діяльність за межами заданого, самостійний пошук і вирішення проблем);
- самостійність, спрямованість на саморозвиток;
- наявність оптимальної мотивації навчання.
У залежності від характеру взаємодії з об’єктом пізнання можна виділити як мінімум два види творчої активності – реконструктивну й конструктивну (творчу).
Реконструктивна творча активність передбачає прагнення студентів реконструювати предмет або явище, змінити його, створюючи на цій основі новий продукт.
Конструктивна творча активність висловлює намагання студента знайти принципово новий спосіб вирішення проблеми, який не є комбінацією вже відомих, сконструювати новий предмет. Така активність передбачає вирішення педагогічного завдання як здійснення основних етапів дослідження – вивчення фактів і явищ, висунення гіпотези вирішення завдання, вибір оптимального варіанта вирішення.
Оскільки мотивація, з точки зору психологічної теорії діяльності, є одним із важливіших механізмів спрямування особистісної активності в різних її проявах, можна вважати за доцільне визначення позитивної мотивації навчальної діяльності як допоміжного критерію. Такої думки дотримується чимало дослідників. У досить широкому колі міркувань щодо вибору критеріїв оцінки досліджуваних феноменів можна відзначити підхід П. М. Гусака, який пропонується саме для визначення параметрів ефективності освітніх технологій [8]. Автор вважає, що можна здійснювати вимірювання за трьома критеріями:
1) результат досягнення цілей;
2) рівень засвоєння знань і умінь;
3) рівень сформованості професійного мислення.
У порівнянні з іншими підходами наведена точка зору може сприйматися достатньо переконливо, але виникає ряд запитань: ”Що розуміти під результатом досягнення цілей?”, “Чи не є рівень засвоєння знань і умінь однією з цілей?”
Наступний рівень критеріїв (змістовно-структурний) може бути визначений за відповідними компонентами змісту професійної підготовки – теоретичний, методичний, технічний і фізичний . Рівень оперативних критеріїв оцінки результативності навчально-пізнавальної діяльності в окремих блоках професійної підготовки (опанування теоретичних основ дисципліни, формування рівня технічної майстерності, методичних умінь, розвиток основних рухових якостей і здібностей) потрібно визначати окремо для кожної спортивно-педагогічної дисципліни
Функції рейтингової системи педагогічного контролю і оцінювання навчальних досягнень студентів
У процесі розробки рейтингової системи педагогічного контролю фахових знань, умінь і навичок зі спортивно-педагогічних дисциплін треба враховувати й те, що оцінювання навчальної успішності студентів значною мірою обумовлюється функціями впроваджуваної системи контролю. Дослідження сучасного наукового досвіду висвітлило досить різноплановий підхід науковців до виділення функцій контролю.
Так С. І. Архангельський виділяє чотири його основні функції – перевірочну, навчальну, розвивальну й методичну. У той же час, на думку В.І. Загвязинського, не існує певних підстав до виділення методичної та організаційної функцій контролю і в такому випадку оцінювання знань студентів обумовлюється як перевірочною й навчальною, так і виховною й розвивальною функціями.
Вивчення досвіду науковців дозволило виділити й сформулювати основні функції рейтингової системи педагогічного контролю провідних аспектів фахової підготовки студентів вищезазначеної спеціальності зі спортивно-педагогічних дисциплін - навчальна, розвивальна, виховна, перевірочна, організаційна, корекційна й мотиваційна функції. У залежності від етапу навчання, мети перевірки й сфери оцінювання, та чи інша функція може виступати як самостійно, так і в поєднанні, з перевагою будь-якої з них.
Вивчення досвіду науковців дозволило виділити та сформулювати основні функції рейтингової системи педагогічного контролю провідних аспектів фахової підготовки студентів зі спортивно-педагогічних дисциплін:
навчальна, сутність якої полягає в тому, що викладач передбачає таку організацію перевірки й оцінки знань, умінь і навичок, яка сприяє міцному закріпленню, суттєвому поглибленню та розширенню обсягу фахових знань, рухових здібностей, вихованню морально-вольових особистісних якостей;
розвивальна, що сприяє вирішенню ряду педагогічних завдань, а саме – розвитку анатомо-фізіологічних функцій, систем та органів; розвитку функціональних можливостей організму; розвитку творчого мислення; формуванню й розвитку рухових умінь, навичок, рухових якостей, організаційних здібностей;
виховна, основними цілями якої є підвищення навчальної мотивації студентів, формування особистісної відповідальності за результати навчальної діяльності, створення умов для самоорганізації навчального процесу;
перевірочна, яку можна розглядати як засіб вимірювання та оцінки міри відповідності знань, умінь і навичок студентів меті, завданням і вимогам кваліфікаційної характеристики спеціаліста в галузі фізичної культури й спорту;