Сторінка
2

Теоретичні основи впровадження рейтингової системи педагогічного контролю у процес професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичного виховання

Безумовно, що в основному засобі модульного навчання – модульній програмі та в окремих модулях управління повинно здійснюватися за принципом “білої скриньки”. Загальна теорія управління передбачає систему вимог щодо реалізації означеного принципу. За даними П. А. Юцявічене ці вимоги такі:

1) означити цілі управління;

2) визначити вихідний стан керованого процесу;

3) визначити програму впливу, яка передбачає основні перехідні стани процесу;

4) забезпечити отримання інформації про стан керованого процесу за визначеною системою параметрів;

5) переосмислити інформацію, що отримана по каналу зворотного зв’язку, розробити систему регулюючого впливу ти реалізувати її.

Бібліографічні дослідження питань управління навчальним процесом висвітлили різні погляди науковців на трактування поняття “зворотний зв’язок” (основного засобу управління за принципом “білої скриньки”).

Так С. І. Архангельский під основною функцією зворотного зв’язку розуміє усунення неузгоджень шляхом регулювання системи, послідовне розширення дій за рахунок використання поточної інформації і контроль системи шляхом виходу інформації.

А. А. Ляпунов, С. В. Яблонський, Н. Ф. Тализіна під зворотним зв’язком розуміли лише отримання свідчень про хід керованого процесу. З метою запобігання невизначеності в аналізі управління процесом модульного навчання доцільно, на наш погляд, кожен етап управління аналізувати окремо. У такому випадку поняття “зворотний зв’язок” буде відбивати тільки один етап управління – отримання даних про хід керованого процесу.

Науковий досвід дослідження питань організації модульного навчання свідчить, що для здійснення зворотного зв’язку у модульному навчанні необхідно вирішити таке коло завдань:

1) визначити зміст зворотного зв’язку (окреслити характеристики, що мають бути контрольовані);

2) розробити діагностику якості засвоєння;

3) визначити частоту зворотного зв’язку.

Кредитно-модульний підхід до організації навчально-виховного процесу, що впроваджується в Донецькому державному інституті здоров’я,фізичного виховання і спорту, ініціює необхідність розробки нових державних стандартів у професійній освіті майбутніх фахівців з фізичного виховання, а також потребує впровадження в межах нової вузівської технології нових підходів до системи контролю й перевірки заданих стандартів знань. Це свідчить про необхідність застосування в освітньому процесі нових, різноманітних форм і методів контролю, які б відображали і були зумовлені особливостями навчання в інститутах фізичного виховання і спорту.

Такими особливостями, на думку В. М. Корнілова, є те, що у структурі знань фахівця з фізичного виховання й спорту чітко відокремлюються дві складові частини: інформаційно-предметна та операційно-діяльнісна. Тобто, уся сукупність знань студентів, що набувається, поділяється на теоретичні та практичні. При цьому перші є основою для других, і для перевірки й оцінки знань з даних складових необхідно передбачити різні форми й методи їх контролю.

На мій погляд, такий підхід до виявлення сукупності характеристик, що контролюються, вірний лише частково і певною мірою спрощує структуру дидактичних цілей. Визначення змісту зворотного зв’язку в означеній сфері потребує конкретизації та чіткого структурування цілемотиваційного комплексу пропонованої дидактичної системи і, відповідно, контрольно-рефлексивного її комплексу. Термін “практичні знання”, на мій погляд,

є не досить вірним тому, що операційно-діяльнісна частина будь-якої фахової програми курсу спортивно-педагогічних дисциплін будується за принципом діяльнісного підходу до формування дидактичних цілей та принципом функціональності змісту навчання. В такому випадку поняття “практичні знання” можливо замінити на “практичні уміння і навички”, основою для яких є, безумовно, інформаційно-предметна складова.

На заняттях зі спортивно-педагогічних дисциплін (гімнастика, легка атлетика, плавання, спортивні та рухливі ігри) викладач повинен оцінювати абсолютно різні за своєю структурою характеристики. Дидактичні цілі навчання з означених дисциплін зумовлюють необхідність вирішувати такі завдання як:

- формування системи теоретичних фахових знань;

- розвиток основних рухових якостей;

- формування необхідних рухових умінь і навичок;

- розвиток методичних умінь (володіння методикою проведення різних форм занять фізичними вправами) та методичного мислення.

Таким чином, одним із основних завдань моєї роботи було вивчення можливостей різних видів оцінювання професійно-педагогічної підготовки майбутніх фахівців з фізичного виховання зі спортивно-педагогічних дисциплін, розробка методики створення й застосування такої системи контролю навчальних досягнень, яка б, не втрачаючи ознак системності, дозволяла ефективно та з високим ступенем надійності оцінити різні аспекти фахової підготовки студентів з означених дисциплін.

Аналіз сучасних освітніх тенденцій у практичній педагогіці, дослідження процесів розробки та впровадження інноваційних технологій у галузі професійної підготовки студентів інститутів фізичного виховання і спорту виявили, що:

- необхідно вдосконалювати систему контролю знань і умінь студентів з дисциплін, що визначають їх майбутню спеціалізацію;

- ураховуючи особливості навчання в інститутах фізичного виховання і спорту, необхідно застосовувати нові системи контролю, які базуються на сучасних методиках оцінювання професійно-педагогічної підготовки студентів;

- зміст впроваджуваної системи педагогічного контролю повинен передбачати застосування різноманітних форм контролю, що забезпечувало б оцінку навчальних досягнень студентів у повному обсязі;

- визначені моделі систем контролю повинні базуватися на принципах обраної технологічної моделі навчання й забезпечувати ефективне функціонування навчально-виховного процесу в сучасних умовах .

Вирішення означених проблем, на мій погляд, стає можливим тільки за умови ефективної реалізації діагностичної, навчальної, виховної та організаційної функцій впроваджуваної системи педагогічного контролю. Результати діагностики, як основи реалізації цих функцій, повинні визначатися за допомогою сучасної методики контролю, яка б дозволяла:

- об’єктивно оцінити рівень професійних знань і умінь;

- ретельно диференціювати студентів згідно визначеного рівня навчальних досягнень;

- стимулювати й активізувати навчальну діяльність;

- отримувати якісну інформацію щодо ефективності навчального процесу;

- удосконалювати процес навчання й рівень професійної підготовленості студентів.

Безумовно, що в основу системи педагогічного контролю навчальних досягнень студентів повинні бути закладені принципи й положення теорії кваліметрії, а оцінки, що використовуються для вимірювання знань та умінь, повинні відповідати основним кваліметричним критеріям, що характеризують якість оцінювання. Це насамперед:

- можливість застосування норм оцінювання;

- характер шкали вимірювання та її операційні можливості;

- метрологічні вимоги (надійність, валідність, репрезентативність).