Сторінка
13

Формування лексичних навичок японської мови за допомогою казок

Таблиця 3.6 - ІІ підгрупа (експериментальна методика)

Таким чином, контроль засвоєння матеріалу показав, що незалежно від типу вправи студенти другої групи показали вищий рівень знань, ніж студенти першої групи. Це дає нам підстави вважати експериментальний комплекс вправ з формування лексичних навичок за допомогою казок ефективнішим за традиційні вправи.

Після 10 занять в обох групах було проведено формуючий експеримент. Студентам обох підгруп було надано завдання, де треба було вписати вірний прикметник. Правильно виконане завдання позначалась мару (○), невірна – батсу (×). Результати експерименту проілюстровані нижче. (Див табл. 3.7, 3.8.)

Таблиця 3.7 - Результати формуючого експерименту І підгрупа (традиційна методика)

Таблиця 3.8 - ІІ підгрупа (експериментальна методика)

Результати формуючого експерименту:

І підгрупа: 57,14%

ІІ підгрупа: 71%

Аналізуючи дані таблиць, ми бачимо, що якість засвоєння матеріалу експериментальною (другою) групою на 13.86% вище ніж в першій групі, що навчалась за традиційною методикою.

Отже, ми бачимо, що успішність виконання тестових завдань другою, експериментальною підгрупою є стабільно вищою ніж в першої підгрупи. За результатами діагностичного тесту після третього заняття друга група на 14% випередила першу, результати контролю якості засвоєння знань показали ще вищий відсоток успішності студентів другої групи – на 11,5% у першому та на 18,9% у другому завданні більший за результат першої підгрупи. Так, за результатами формуючого експерименту експериментальна підгрупа продемонструвала на 13,8% кращу якість знань, чим довела успішність застосованої методики.

Результати експерименту дозволяють нам сформулювати деякі рекомендації щодо особливостей організації навчального процесу та ефективних способів формування лексичних навичок за допомогою казок (на матеріалі прикметників).

для кращої мотивації, глибшого засвоєння лексичного матеріалу та забезпечення активності студентів на занятті потрібно використовувати значну кількість різних типів вправ і творчих завдань;

задля полегшення засвоєння студентами прикметників необхідно подавати новий лексичний матеріал, звертаючи увагу на належність слів до активного чи пасивного мінімуму та мовну компетенцію;

використання ігрових завдань покращить якість сприйняття матеріалу, створить сприятливу атмосферу для вдосконалення комунікативних умінь та вільного самовияву кожного зі студентів;

необхідно брати до уваги психологічні механізми, вміння та навички, на які спирається процес засвоєння нового лексичного матеріалу, та обирати тип вправи як з метою засвоєння матеріалу, що опрацьовується, так і з метою розвитку певних умінь і навичок;

необхідно забезпечити систематичне повторення вивченого матеріалу;

завжди треба пам’ятати про принцип однієї складності, щоб запобігти виникненню труднощів на всіх етапах вивчення матеріалу (сприйняття і початкове усвідомлення нового матеріалу; осмислення об’єктивних зв’язків і відношень у матеріалі; узагальнення і систематизація знань; перевірка набутих знань, умінь і навичок);

використання казок сприяє активізації пізнавальної активності студентів;

знання казок як соціокультурного підґрунтя для вивчення іноземної сприяє підвищенню їх загальнокультурної компетенції.

У нашому дослідженні ми висунули припущення, що використання казок у навчальному процесі сприяє активізації процесу засвоєння лексики студентами та покращенню якості їх навчання.

Перевірка гіпотези здійснювалась у процесі експериментального дослідження. Було проведено декілька серій експериментів, метою яких було визначення успішності запропонованої методики у порівнянні з традиційною, оцінка якості формування лексичних навичок за допомогою казок (на матеріалі прикметників) при використанні комплексу різноманітних вправ та творчих завдань.