Сторінка
17

Формування у молодших школярів загальнолюдських моральних цінностей у процесі вивчення курсу "Християнська етика"

Артем. Це мені?

Мама. Ой, яка гарна!

Артем. Ніби й нічого, але — замала .

Мама. Нормальна футболка! Ти її намочи добряче, натягни. Нехай на тобі висохне, стане якраз.

Артем. Ти що, мамо, знущаєшся з мене?

Мама. Я з тебе не знущаюся. Ти, так само як і Тетянка, не дотримуєшся

«золотого правила».

Артем. А що не за правило?

Мама. То ж усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви.

– Дякую за допомогу нашим друзям. Сідайте на місця. Всі уважно переглянули сценку, а тепер дайте відповіді на запитання і ми дізнаємося тему.

Робота в парах

1. Якими словами привітався Артем з мамою? Як ще можна привітатись?

2. Як Артем звернувся за допомогою до мами?

3. Яка подія мала відбутися в класі? Про що нагадала мама? 4. Чому Артем вирішив подарувати фломастери?

5. Як би ви вчинили на місці Артема?

6. Чи можна Артема назвати щирим? Чому?

7. Чому Тетянка прийшла в гості до Артема?

8. Чому Артем назвав Тетянку чемною дівчинкою?

9. Які слова, що свідчать про чемність, сказала Тетянка?

10. Чому Тетянка подарувала Артем у футболку?.

11. Як би ви вчинили на місці Тетянки?

Відкривається слово: ввічливість.

– Чи можна назвати Артема і Тетянку ввічливою?

Проблемне питання

– Чому? Адже вони використовували слова ввічливості?

Вивчення нового матеріалу

– Звернімося до тлумачного словника. Послухаймо визначення ввічливої людини.

Ввічлива людина: дотримується хороших манер, виявляє вихованість, люб'язність, уважність у поводженні з іншими людьми, чемна.

Учитель відкриває визначення, записане до уроку на дошці, учні записують його в зошити.

– Розглянемо детальніше визначення ввічливої людини. Людина, яка дотримується хороших манер. Що це за манери?

Відповіді дітей. Мовознавці уточнюють значення слів «гарні манери»: висока внутрішня

культура людини, яка віддзеркалюється у її поведінці; уміння поводитися так, щоб бути приємним для навколишніх.

– Що означає бути вихованим?

– Яку людину називають люб'язною? Від якого слова утворилося слово люб'язний! (Любов.)

– Пригадайте відповідь Ісуса Христа на запитання законника «Учителю, яка заповідь найголовніша в законі?» (Люби свого ближнього, як самого себе.)

– Як виявити уважність до людей?

– Назвіть риси чемної людини. Мудрий Соломон радив: «Відповідай чемно. Навіть якщо хтось дуже гніваються на тебе, спробуй відповісти лагідно. І ти побачиш – станеться диво».

– Яке ж диво може статися?

– Поміркуйте, чи можете назвати себе ввічливою людиною?

Запитання без відповіді

Закріплення знань. Робота в група.

Діти отримують картки із завданням.

– Якою має бути ваша поведінка з позиції ввічливої людини в таких ситуаціях.

Завдання-ситуації для обговорення в групах.

1. Усі прийшли до школи. До початку уроку ще 10 хвилин. Підбігає ваш однокласник і запитує: «Домашнє завдання з математики зробив? Дай списати, бо я не зрозумів, як його робити». Ваші дії.

2. Дуже часто трапляються непорозуміння через дрібниці. Наприклад, хтось скинув з парти ручку чи підручник, наступив на ногу чи штовхнув біля дверей тощо. Як вийти з таких ситуацій?

3. Як ви гадаєте, чому так кажуть: «Ніщо не дається людині так дешево і не цінується так дорого, як ввічливість».

– Ісус Христос дав для нас золоте правило : «То ж усе, чого тільки бажаєте, щоб вам люди, те саме чиніть їм і ви».

– Що, на вашу думку, можуть означати ці слова?

– Я вважаю, що коли люди будуть добре ставитися один до одного, то й жити стане краще. Ісус Христос також вчинив, що ми повинні благословляти людей, навіть тих, які нам не подобаються. Благословення – «благе слово», тобто добре слово. Ці слова відомі кожному.

Картки зі словами «добрий день», «доброго здоров 'я», «вибачте», «будь ласка», «до побачення» виставляє на дошці.

Ці слова можна назвати ключиками ввічливості.

Читають записи на звороті карток.

1. Коли ми кажемо «Добрий день!», то самі маємо робити цей день добрим для людей навколо нас (у колі, вдома, скрізь).

2. Коли ми кажемо «Доброго здоров'я», то повинні піклуватися про здоров'я людей, які поруч з нами (не сваритися, не битись у школі тощо).

3. «Вибачте» – це не просто вибачення за те, що робив. Це й рішення, що такого більше не робитимеш.

4. «Будь ласка» – це прохання до співрозмовника бути ласкавим до тебе, як і ти до нього.

5. «До побачення» – ти бажаєш нової зустрічі з цією людиною.

– Таких слів – ключиків ввічливості можна найти багато. Варто завжди говорити їх один одному і пам’ятати, яку обіцянку даєш, вимовляючи їх.

Підсумок уроку у формі гри «Інтерв’ю»

1. Що, на вашу думку, було сьогодні для нас головним?

2. Які б прикметники ви дібрали до слова «урок», маючи на увазі саме сьогоднішній урок?

3. Якби ви вивчали цю тему знову, що можна було б змінити?

Отже, як бачимо уроки «Християнської етики» формують загальнолюдські моральні цінності у молодших школярів і методів для досягнення бажаного результату багато.

Яким би методом не користувався вчитель на уроці, не метод вирішуватиме успіх справи, а любов до дітей, творчий пошук, діяння Духа Святого, Ласка Божа.

Нині в теорії виховання відомий широкий набір методів, прийомів, засобів, за допомогою яких можна вирішити виховні завдання, досягти виховних цілей. Нами досліджувалися інтерактивні методики, які сприяють активізації уроків християнської етики. Ми обрали їх саме тому, що навчання є інтенсивним, коли відбувається в контексті підтримки, заохочення і помочі. Адже, що діти зроблять разом сьогодні, вони зможуть зробити завтра самостійно. Науково-технічний процес за останні роки зробив черговий ривок уперед, діти випереджають нас за швидкістю освоєння нових технологій, мабуть, тому, що ростуть разом з ними. Але, щоб вони стали не «механізованими роботами», а гармонійними особистостями, учителі мусять іти в ногу з часом, використовувати у своїй роботі нові форми і методи, які допоможуть співпрацювати з дитиною, направляти її, а не насаджувати власні думки і переконання.

Згідно досліджень американських та російських вчених особа вчиться завдяки слуханню 5 %, читанню 10%, слуханню і розгляданню 20-30%, обговоренню 50-70%, співпраці з обговоренням та дискусією 70-90%, навчанню інших - 95%. Якщо, наприклад, особа вчиться на курсах водіїв, то для неї замало буде тільки прослухати лекції про правила дорожнього руху чи навіть про будову машини. Звичайно все це потрібно, але без практики тут не обійтися. Так можемо зрозуміти доцільність використання інтерактивних методів у процесі навчання та виховання, ефективність яких у порівнянні з методами інформативно-репродуктивного типу, є високою. В залежності від індивідуальних особливостей вчителя і учня, підготовки методів та їх проведення, результати діяльності можуть бути й низькими, але в загальному закономірності зберігаються.

Коротко про саму назву цих методів. Слово інтерактив походить від англійського «іnteract». «Іntег» – «взаємний», «асt» – діяти. Отже інтерактивність – це здатність взаємодіяти, перебувати в спілкуванні, дискусії чи діалозі. Інтерактивний спосіб навчання - це перш за все наявність діалогу між вчителем і учнем та між самими учнями. Методи активізації - це один із елементів дидактичної праці на різну тематику та з різними віковими категоріями дітей, що змінює структуру заняття, впливає на поведінку вчителя і учня та допомагає осягнути визначену мету. Істоту методів добре виразив стародавній філософ Конфуцій: «Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу , я пам’ятаю. Те, що я роблю, я розумію».