Сторінка
1

Дидактична розробка теми "Домашнє господарство як ланка економіки. Домашнє господарство у сучасній економіці, його ефективна діяльність"

Наше життя у сучасному вирі подій є досить швидкоплинним і кожній людині доводить так чи інакше пристосовуватись до існуючих зовнішніх факторів, вміти не тільки виживати, але й повноцінно жити у соціумі, в існуючому суспільстві. найпершим середовищем у якому виховується кожен індивід є його сім’я. Саме тут закладається фундамент життя кожного з нас, формується наша індивідуальність і погляди на життя. Наступною «інстанцією» формування особистості виступає школа, де кожен індивід має можливість не тільки навчитись співіснувати з іншими, такими ж як і він особистостями, а й здобути багаж необхідних у знань. Школа є важливим етапом в житті кожного з нас, адже саме знання сформовані тут є базою для майбутнього життя. Не є виключенням і економічні знання та економічна освіченість людини.

На мою думку, в сучасному суспільстві економічна освіта є життєво необхідною, адже у вирі сучасних подій, постійних змін, досягнень науки і техніки, переході до ринкової економіки тощо, кожен повинен розуміти що відбувається для того, щоб мати змогу визначити своє місце в світі, вміти зорієнтуватися і не «випасти» з суспільства, а тісно з ним співіснувати.

З переходом України до ринкової економіки гостро постало питання формування сучасної економічної культури населення та поглиблення економічної освіти.

Актуальним на сьогодні є виховання людини, яка буде здатною сприймати ринкові перетворення, зможе легко адаптуватися до змін у житті, вільно оперувати та розуміти основні економічні поняття.

Загальноосвітня школа покликана формувати у молоді компетенції, які забезпечують глибоке розуміння явищ та процесів, відносин в економічній системі, та засобів і способів розв'язання економічних проблем. Економічна освіта формує високоефективну економіку та є умовою для розвитку держави та кожної людини.

В системі загальноосвітньої школи економічна освіта має сприяти вихованню громадянина, здатного здійснювати самостійний вибір і приймати економічно обґрунтовані рішення в різноманітних життєвих ситуаціях. Вона має відповідати основному напряму розвитку загальної середньої освіти, основою якої є розвивальна культуротворча домінантна виховання самодостатньої особистості.

У зв'язку з новими вимогами часу виникає необхідність значно оновити та збагатити сферу економічної освіти в системі шкільної освіти, оскільки на сьогодні постала така проблема, яка характерна і для молоді, і для школярів: недостатнє володіння необхідними компетентностями в галузі грамотної економічної поведінки, яка необхідна їм у повсякденному житті, недостатньо орієнтуються на ринку товарів та послуг, не усвідомлюють як вони можуть впливати на економічну політику та на якість власного життя.

Удосконалення системи економічної освіти в Україні ґрунтується на тому, що в її основі повинен бути розвиток культури мислення як загальної технології та адаптування найбільш придатних методик у контексті економічного мислення зокрема.

На сьогоднішній день, виникає необхідність такої педагогіки, яка сформує в особистості творче мислення. Тобто викладання економіки у школі має базуватись не лише на розгляді теоретичного матеріалу, але й розв'язанні учнями певної нагальної для суспільства проблеми (вигаданої вчителем або реальної), для більш чіткого розуміння необхідності вивчення економіки.

Економічна освіта виступає невід’ємною складовою виховання майбутнього громадянина. Саме виховання свідомих громадян, здатних прийняти раціональні та ефективні рішення як під час реалізації своїх особистих економічних інтересів, так і при реалізації економічних інтересів соціальної спільноти та країни в цілому – врешті решт сприятиме розвитку економічно потужної та політично незалежної Української держави.

Освітньо-вікова категорія навчання

Юнацький вік

Рання юність (від 15 до 18 років) – вік безпосередньої підготовки підростаючої особистості до життя як дорослої людини, вибору професії, виконання соціальних функцій.

Загальна характеристика (основні риси та особливості)

Для психічного розвитку характерне те, що провідне значення пізнавальної діяльності займає абстрактне мислення, прагнення пізнати суть і причинно-наслідкові зв’язки явищ об’єктивного світу. Формуються стійкі пізнавальні інтереси, підвищуються вимоги до викладання предмету. Відбувається розвиток почуттів до вольових процесів. Почуття стають більш глибокими, емоційними; характерна чутливість до всього нового.

Особливості виховання: важливим є фізичне, моральне, естетичне виховання, розвиток ініціативи, творчості, самостійності, важливо створити умови для самовиховання. У зв’язку з тим, що біологічні задатки кожної людини різні, розвиток її характеризується індивідуальними відмінностями, які необхідно враховувати в навчанні і вихованні.

В індивідуальному підході до дитини можна виділити два аспекти:

♦ психологічний – встановлення індивідуальності, неповторності, своєрідність учнів, визначення їх ставлення до оточуючих і до самого себе, особливостей сприймання зовнішніх впливів і специфічне реагування на них;

♦ педагогічний – вибір таких засобів і форм впливу на учня, які найбільше відповідають його психологічним особливостям, психічним станом і завдяки цьому забезпечується оптимальний виховний ефект.

Методи та шляхи виховання учнів у цьому віці

В юнацькому віці закріплюються і вдосконалюються психічні особливості особистості. Водночас відбуваються якісні зміни всіх показників психічної діяльності, які є основою становлення особистості.

Одним з важливих аспектів психічного розвитку в юнацькому віці є інтенсивне інтелектуальне дозрівання, провідна роль в якому належить розвитку мислення. Навчальна діяльність створює сприятливі умови для переходу учнів до вищих рівнів абстрактного й узагальнюючого мислення. Старшокласники більш усвідомлено і міцно оволодівають логічними операціями. Наукові поняття стають не тільки предметом вивчення, а й інструментом пізнання, аналізу й синтезу.

Дедалі більшою стає потреба в науковому обґрунтуванні та доведенні положень, думок, висновків, критеріями істинності яких виступають не конкретні факти дійсності, а логічні докази. Здатність логічно мислити стає джерелом критичного ставлення до засвоюваних знань, висловлювань дорослих.

Розвиток мислення характеризується подальшим збагаченням фонду добре засвоєних умінь, навичок мислительної діяльності, способів і прийомів розумової роботи. Формування їх залежить від методів навчання. Мовлення старшокласників ускладнюється за змістом і структурою, збагачується новими науковими і технічними термінами. Удосконалюються мовні засоби передачі думок, відбувається засвоєння і використання норм літературної мови.

Вдосконалюється спостережливість, здатність помічати в об’єктах суттєві зовнішні ознаки, точніше й об’єктивніше їх відображати. Ровивається самоспостереження (за своїми діями, вчинками, поведінкою, думками). Самоспостереження стає невід’ємною складовою самопізнання, прагнення до самовиховання.

Розвивається репродуктивна і творча уява, критичність до ставленні у ставленні до витворів уяви, посилюється самоконтроль, реалістичність у співвіднесенні образів уяви, особливо мрій з дійсністю, своїми можливостями.