Сторінка
7
Для активізації навчально-пізнавальної активності при вивченні теми: «Домашнє господарство як ланка економіки. Домашнє господарство у сучасній економіці, його ефективна діяльність», використовують також такий спосіб як дискусія. Метою дискусії є виявити відмінності в розумінні питання і в товариській суперечності встановити істину, прийти до спільної думки. Безумовно, дискусія виникає лише на базі знань з теми.
Найбільш поширеним способом активізації навчання є «кейс-метод» або ситуаційний аналіз. Він заключається в тому, що учасник знайомиться з описом організаційної проблеми, самостійно аналізує ситуацію, діагностує проблему, висуває свої ідеї та рішення в дискусії з іншими учасниками.
Ситуація – це сполучення умов і обставин, які необхідні для вирішення конкретної проблеми. В залежності від характеру подання матеріалу використовуються ситуації-ілюстрації, ситуації-оцінки і ситуації-вправи.
Традиційний аналіз конкретних ситуацій розвиває аналітичне мислення, практичні навички роботи з інформацією. Структурування, ранжування проблеми долає стереотипи мислення, вчить приймати рішення. Тут застосовуються такі засоби навчання, як: наукові публікації, підручник, статистичні дані, роздатковий матеріал, макет.
В економічному процесі важливу роль відіграють як вчитель та і учень, від того чи зможе зацікавити вчитель у вивчені теми учня, та якими мотивами керується учень.
Виконання даної роботи було для мене дуже цікавим, адже формуючи власну концепцію, мені довелося ознайомитися з новітніми розробками програми викладання економіки в сучасній економічні освіті.
Темою, яку я обрала, стала тема «Домашнє господарство як ланка економіки. Домашнє господарство у сучасній економіці, його ефективна діяльність» і мій вибір не був випадковим. Всім нам відомо що домогосподарства є однією з важливих ланок економіки і саме в середовищі домогосподарств формується сучасна особистість громадянина, адже одним з найяскравіших прикладів домогосподарства є сім’я з її укладом. Немалу частину при вивченні даної теми займає питання сімейного бюджету, джерел його формування та факторів його розміру, а отже і достатку сім’ї. Дане питання, на мою думку є не лише досить актуальним, а і цікавим.
Для цьому були використані різноманітні прийому для активізації уваги школярів, формування в них зацікавленості у вивченні теми, а також достатнього рівня економічної освіченості з даного питання. На мою думку кожен свідомий громадянин повинен усвідомлювати суть тих економічних процесів, у яких він приймає участь і при цьому виявляти свою компетентність. Маю надію, також і на те, що після вивчення даної теми учні матимуть змогу більш раціонально і доцільно розпоряджатись власними доходами та формувати їх якнайраціональніше.
Крім того, я хочу зазначити, що в наш час дуже важливо володіти економічною культурою. Під економічною культурою, я розумію сукупність тісно пов’язаних між собою елементів, це: теоретичний – який заключається в оволодінні основами системи теоретичних знань з економіки, на базі яких формується сучасне економічне мислення; практичний – який включає динамічно розвиваючу сукупність вмінь та навиків ефективної поведінки індивіда в сучасних соціально – економічних умовах; етичний – який характеризує степінь оволодіння людиною ділової етики в сукупності з загальнолюдськими цінностями (гуманізм, чесність, громадянство і т.д.); саморегуляційний – який припускає сприйняття людиною потреби в постійній активній роботі по вдосконаленню, розвитку названих вище якостей, що особливо важливо в період радикальних соціально – економічних змін в суспільстві.
Процес формування цієї культури охоплює всі соціально – професійні групи суспільства і всі вікові групи його громадян. Особливе місце тут належить молоді, школярам, яким, в кінцевому рахунку, доведеться продовжувати реорганізацію суспільства на ринкових починаннях.
На мою думку, тему можна адаптувати для вивчення у 8–9 класах, а також якщо розбавити теоретичний матеріал більш практичним то і для молодших школярів буде цікавим, як формується сімейний бюджет та яке місце в економіці займаєте саме-ВИ. метод усного опитування, письмовий контроль, тестові методи перевірки знань і державна підсумкова атестація, а також впровадити взаємоконтроль, самоконтроль та самооцінка.
Важливим і необхідним є застосування разом із традиційним методами навчання нетрадиційні – «мозкова атака», дискусії, дидактичні рольові ігри. Розумне їх поєднання сприяє швидшому засвоєнню матеріалу, стимулюванню навчальної діяльності і активності учнів на уроці.
Оцінюванню підлягають теоретичні знання учнів та вміння використовувати ці знання у повсякденні, а саме: під час аналізу конкретних життєвих ситуацій і прийняття оптимального рішення; розв'язання практичних завдань, пов'язаних з економічною діяльністю людини, сім'ї, громади, держави, проведення порівняльного аналізу економічних явищ тощо.
Отже, підсумовуючи вищевикладене, я хочу ще раз зазначити, що вивчення економіки є важливим для кожної людини в суспільстві не залежачи від її професії, віку, матеріального становища чи якихось інших критеріїв. А впровадження економіки з молодших класів надасть нам змогу навчити дітей економічному мисленню і з їх допомогою побудувати дійсно сильну, економічно розвинути, державу з високим прибутком для кожного
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Місце та роль приватних загальноосвітніх закладів у сучасних умовах
Порядок комплектації та організації студентів спеціальних медичних груп на заняттях фізвиховання
Творчі завдання як засіб формування пізнавальної активності старших дошкільників
Теоретичні основи вивчення дослідницьких здібностей дітей старшого шкільного віку
Методичні аспекти вивчення зі школярами технології виготовлення панно із соломки