Сторінка
7
Для активізації навчально-пізнавальної активності при вивченні теми: «Домашнє господарство як ланка економіки. Домашнє господарство у сучасній економіці, його ефективна діяльність», використовують також такий спосіб як дискусія. Метою дискусії є виявити відмінності в розумінні питання і в товариській суперечності встановити істину, прийти до спільної думки. Безумовно, дискусія виникає лише на базі знань з теми.
Найбільш поширеним способом активізації навчання є «кейс-метод» або ситуаційний аналіз. Він заключається в тому, що учасник знайомиться з описом організаційної проблеми, самостійно аналізує ситуацію, діагностує проблему, висуває свої ідеї та рішення в дискусії з іншими учасниками.
Ситуація – це сполучення умов і обставин, які необхідні для вирішення конкретної проблеми. В залежності від характеру подання матеріалу використовуються ситуації-ілюстрації, ситуації-оцінки і ситуації-вправи.
Традиційний аналіз конкретних ситуацій розвиває аналітичне мислення, практичні навички роботи з інформацією. Структурування, ранжування проблеми долає стереотипи мислення, вчить приймати рішення. Тут застосовуються такі засоби навчання, як: наукові публікації, підручник, статистичні дані, роздатковий матеріал, макет.
В економічному процесі важливу роль відіграють як вчитель та і учень, від того чи зможе зацікавити вчитель у вивчені теми учня, та якими мотивами керується учень.
Виконання даної роботи було для мене дуже цікавим, адже формуючи власну концепцію, мені довелося ознайомитися з новітніми розробками програми викладання економіки в сучасній економічні освіті.
Темою, яку я обрала, стала тема «Домашнє господарство як ланка економіки. Домашнє господарство у сучасній економіці, його ефективна діяльність» і мій вибір не був випадковим. Всім нам відомо що домогосподарства є однією з важливих ланок економіки і саме в середовищі домогосподарств формується сучасна особистість громадянина, адже одним з найяскравіших прикладів домогосподарства є сім’я з її укладом. Немалу частину при вивченні даної теми займає питання сімейного бюджету, джерел його формування та факторів його розміру, а отже і достатку сім’ї. Дане питання, на мою думку є не лише досить актуальним, а і цікавим.
Для цьому були використані різноманітні прийому для активізації уваги школярів, формування в них зацікавленості у вивченні теми, а також достатнього рівня економічної освіченості з даного питання. На мою думку кожен свідомий громадянин повинен усвідомлювати суть тих економічних процесів, у яких він приймає участь і при цьому виявляти свою компетентність. Маю надію, також і на те, що після вивчення даної теми учні матимуть змогу більш раціонально і доцільно розпоряджатись власними доходами та формувати їх якнайраціональніше.
Крім того, я хочу зазначити, що в наш час дуже важливо володіти економічною культурою. Під економічною культурою, я розумію сукупність тісно пов’язаних між собою елементів, це: теоретичний – який заключається в оволодінні основами системи теоретичних знань з економіки, на базі яких формується сучасне економічне мислення; практичний – який включає динамічно розвиваючу сукупність вмінь та навиків ефективної поведінки індивіда в сучасних соціально – економічних умовах; етичний – який характеризує степінь оволодіння людиною ділової етики в сукупності з загальнолюдськими цінностями (гуманізм, чесність, громадянство і т.д.); саморегуляційний – який припускає сприйняття людиною потреби в постійній активній роботі по вдосконаленню, розвитку названих вище якостей, що особливо важливо в період радикальних соціально – економічних змін в суспільстві.
Процес формування цієї культури охоплює всі соціально – професійні групи суспільства і всі вікові групи його громадян. Особливе місце тут належить молоді, школярам, яким, в кінцевому рахунку, доведеться продовжувати реорганізацію суспільства на ринкових починаннях.
На мою думку, тему можна адаптувати для вивчення у 8–9 класах, а також якщо розбавити теоретичний матеріал більш практичним то і для молодших школярів буде цікавим, як формується сімейний бюджет та яке місце в економіці займаєте саме-ВИ. метод усного опитування, письмовий контроль, тестові методи перевірки знань і державна підсумкова атестація, а також впровадити взаємоконтроль, самоконтроль та самооцінка.
Важливим і необхідним є застосування разом із традиційним методами навчання нетрадиційні – «мозкова атака», дискусії, дидактичні рольові ігри. Розумне їх поєднання сприяє швидшому засвоєнню матеріалу, стимулюванню навчальної діяльності і активності учнів на уроці.
Оцінюванню підлягають теоретичні знання учнів та вміння використовувати ці знання у повсякденні, а саме: під час аналізу конкретних життєвих ситуацій і прийняття оптимального рішення; розв'язання практичних завдань, пов'язаних з економічною діяльністю людини, сім'ї, громади, держави, проведення порівняльного аналізу економічних явищ тощо.
Отже, підсумовуючи вищевикладене, я хочу ще раз зазначити, що вивчення економіки є важливим для кожної людини в суспільстві не залежачи від її професії, віку, матеріального становища чи якихось інших критеріїв. А впровадження економіки з молодших класів надасть нам змогу навчити дітей економічному мисленню і з їх допомогою побудувати дійсно сильну, економічно розвинути, державу з високим прибутком для кожного