Сторінка
1

Особливості проявів гендерних стереотипів у системі викладач – студент

На шляху встановлення справжньої демократії в українському суспільстві постала необхідність у створенні умов для формування гендерної рівності. Це означає, що стосунки чоловіка і жінки повинні грунтуватися не на підкоренні, а на рівноправному партнерстві, взаємовідповідальності як у сім’ї, так і в усіх сферах суспільного життя, включаючи і відповідальні владні стосунки.

Низка причин, яка гальмує просування проблеми гендерної рівності в нашому суспільстві, знаходиться у сфері компетентності освітніх закладів.

Інститут освіти є однією з найважливіших ланок гендерної соціалізації людини.У процесі формування гендерної ідентичності людини, освітньо виховний процес безпосередньо відтворює гендерні стереотипи й тим самим може сприяти збереженню та самовідтворенню сексизму в культурі. Будь яка, навіть найпростіша, навчальна ситуація: вибір вчителем або автором підручника прикладів, інтерпретація історичних подій, поданням ілюстрацій, граматичних та синтаксичних конструкцій, зможе певним чином продемонструвати молодій людині версію соціально-гендерного світу й стосунків у ньому.

Якщо в зарубіжних публікаціях питанням гендерної психології давно приділяється велика увага такими психологами, як С. Бем, К. Джеклін, Е. Еріксон, Л. Колберг, Е. Маккобі та іншими, то вітчизняні психологи лише з 70-х років почали розробляти дану проблему. Зокрема, найбільш розробленими є психолого-педагогічні аспекти статевого та сімейного виховання, яким присвячуються труди Д.Н. Ісаєва, С.В. Ковалєва, А.А. Логінова, А.Г. Хрипкової. Опубліковані оглядові та емпіричні роботи Ю.Е. Альошиної, Г.М. Берислава, В.Е. Кагана, Б.І. Хасана та інших висвітлюють проблему гендерної соціалізації та засвоєння гендерних ролей, а в роботах В.С. Агєєва, І.С. Кона, Т.А. Репіної та інших подано глибокий аналіз зарубіжних теорій. Питання статево-рольового розвитку дитини аналізується в працях В.В. Абраменкової, Я.Л. Коломинського, М.Х. Мелтсас, Т.А. Репіної та ін., але багато аспектів залишаються не вивченими.

Проблемі гендерних стереотипів в навчально-виховному процесі присвячено досить небагато робіт. Проблему гендерних відмінностей в учбово-виховній діяльності розглядають Т.П. Хрізман, В.Д. Єрємєєва, в аспекті шкільного навчання, як гендерний аспект навчання у Вищих навчальних закладах мало досліджений. Останньому питанню присвячені роботи В.И. Безродного, Н.В. Дмитренко. Вітчизняна система вищої освіти практично не враховує гендерні відмінності учнів при розробці робочих планів та змісту учбових дисциплін.

Набуття індивідом психологічних та поведінкових властивостей, характерних для жінок або чоловіків, визначають як статево-рольову соціалізацію. Це дуже складний процес, пов’язаний з оволодінням певною гендерною роллю або стереотипом поведінки, який традиційно асоціюється з жіночою або чоловічою соціальною функцією. В залежності від гендерних стереотипів формується відповідний тип жіночої та чоловічої поведінки.

Педагог є своєрідним транслятором ідеалів, цінностей, культури мислення. Саме тому не можна обійти увагою вплив на формування його свідомості об’єктивних та суб’єктивних чинників, що обумовлюють прогресивний (гуманістичний) чи навпаки регресивний (стереотипний) її характер, який виявляється, насамперед, у ставленні о самого себе та до інших людей. Проблема полягає в тому, що свідомість викладача, як і свідомість іншої людини, знаходиться під тиском стереотипів, які пронизують усю систему його світогляду, і можуть створювати протилежні цінності „чоловічого” і „жіночого”, „матеріального” і „чуттєвого”, „логіки” й інтуїції”, „влади” й „підкорення”. Водночас, стереотипи сприйняття студентами викладачів також є бар’єрами для адекватного формування професійних навиків та особистісних особливостей у студентів. Ставлення студента до викладача зумовлює ступень зацікавленості предметом, мотивацію до підготовки до семінарських занять і уважність на лекціях та багато інших показників ефективності навчально-виховного процесу.

Дуже важливі дослідження впливу стереотипів на навчально-виховний процес, як такий що формує у перспективі суспільну думку, свідомість наступного покоління.

Актуальність проблематики підкреслюється тим, що у вищій школі немає досвіду освітніх програм, які враховували б гендерні відмінності, і ця нова дослідницька і дисциплінарна сфера часто стикається з інерцією старого уявлення про те, що повинне входити в програми вузівського навчання.

Крім того сама специфіка теми – гендерні дослідження – викликає опір, проблематика жіночого питання і феміністської спрямованості часто здається недоречною і неактуальною, надзвичайно тенденційною.

Для вирішення цих проблем необхідна поглиблена науково-теоретична та експерементально-прикладна розробка цієї проблеми, яка допоможе по-новому подивитись на проблему гендерних стереотипів, змінити точку зору студентів та викладачів на те, що дійсно притаманно жіночій чи чоловічій статі , а що – лише приписується.

Об'єктом нашого дослідження є феномен гендерних стереотипів.

Предметом дослідження є особливості проявів гендерних стереотипів у системі викладач – студент.

У нашій роботі ми поставили мету: теоретичний аналіз і емпіричне дослідження уявлень про жінок і чоловіків, та їх проявлення у взаємодії викладачів та студентів Вищих шкіл.

У гіпотезі ми припускаємо, що гендерні стереотипи впливають на міжособистісну соціальну перцепцію у взаєминах викладачів та студентів.

Відповідно до поставленої за мету і висунутої гіпотези нами були визначені наступні задачі:

Теоретичний аналіз літератури і визначення сутності гендерних стереотипів, їх походження та прояви у сучаснім суспільстві.

2. Виділення основних гендерних аспектів у взаєминах викладачів та студентів, виділення студентських стереотипів маскулінності і фемінності, та гендерних особливостей сприйняття викладачів.

3. Проведення емпіричного дослідження і виявлення основних рис чоловіків та жінок в уявленнях студентів, та гендерних особливостей їх уявлень про викладачів.

Методами дослідження були:

Дослідження і критичний аналіз літературних джерел, інформації з Інтернет.

Анкетування, психодіагностичне дослідження студентів ВНЗ.

Аналіз і інтерпретація кількісних даних, отриманих в результаті емпіричного дослідження.

В результаті дослідження ми плануємо одержати дані про найбільш типові гендерні стереотипи, що притаманні студентській молоді, які поширюють і поглиблюють існуючі уявлення про відмінності в психологічних характеристиках представників чоловічої та жіночої статі, а також привернути увагу до ролі гендерних уявлень в системі вищої освіти, знайти зв’язок між гендерними уявленнями про чоловіків та жінок і викладачів вищих шкіл у студентства.

Визначення поняття гендерного стереотипу

Розуміння міжособистісних взаємостосунків як багатовимірної психологічної системи неможливе без аналізу особливостей гендерної складової, що виявляється найбільш яскраво в гендерних стереотипах.

Термін «гендер» був введений у вживання в поведінкових і соціальних науках з метою відрізнити поняття, що позначається їм, від поняття статі. Термін запозичений з англійської мови, де гендер означає граматичний рід. У соціології гендер розуміється як соціально-сконструйоване ставлення, пов'язане з категоризацією індивідів по ознаці статі . Такий поділ понять було перейнято феміністською літературою, щоб підкреслити, що анатомія не є доля, оскільки стать задається біологічно, а гендер створюється культурою. «Чоловічий» і «жіночий» — приклад розмежування по статевій ознаці, тоді як «маскулінний» і «фемінний» — приклад гендерного опису. Традиційно гендер визначають як соціокультурну стать, тобто психосоціальні аспекти статі на відміну від біологічних.