Сторінка
11

Особливості проявів гендерних стереотипів у системі викладач – студент

Не залишився незмінним і стереотип маскулінності. Якщо "традиційна" маскулінність висувала на перший план такі якості, як фізична сила, витривалість, приховування ніжності, нестриманість у вираженні негативних почуттів (наприклад, гніву), то "сучасна'' поціновує компетентність та професіоналізм, інтелект, стриманість, а також вимагає ретельності у виконанні поставлених завдань. Проте ці нормативні очікування суперечливі, а їх співвідношення неоднакове на різних етапах життєвого шляху.

Підкреслимо, що гендерні стереотипи, в яких відбувається ототожнення жінки і чоловіка з традиційно-фемінінними і традиційно-маскулінними рисами, абсолютизують маскулінність або фемінінність. заважають індивідуальному самовираженню кожної людини, а також ефективному включенню жінок в різні сфери життєдіяльності. Якщо ж залишається нереалізованим жіночий потенціал в будь-якій сфері діяльності, то це є втратою не тільки окремої особистості, але і суспільства в цілому.

Таким чином, відзначаємо, що в свідомості молоді переважають традиційні образи жінки та чоловіка, але стереотипи маскулінності і фемінності на сьогодні стають менш жорсткими і не всі людські якості чітко диференціюються за статтю.

гендерний стереотип міжособистісний студент

Гендерний аспект уявлень студентів про міжособистісні відносини в системі студент – викладач

Вітчизняна система вищої освіти практично не враховує гендерні відмінності студентів. Це виявляється і в змісті учбових дисциплін і в методичній літературі.

Тим часом, дослідження показують, що у юнаків і дівчат існують відмінності і в причинах поступати у Вищий учбовий заклад. Наприклад, в дослідженнях Безродного В.І. і Дмітренко Н.В. відмічено, що 33% дівчат при виборі Вищого учбового закладу керуються престижем і авторитетом закладу, тоді як серед юнаків жодного, який би вказав дану причину. А інтерес до професії, як причина вступу у Вищі учбові заклади, указується 66,7 відсотками юнаків і лише 23,3 відсотками дівчат. Існують також відмінності в думках юнаків і дівчат до продуктивності різних видів учбових завдань, ефективності різних форм контролю. Тому цілком передбачені і відмінності у ставленні до викладачів.

Аналізуючи уявлення студентів про особливості міжособових відносин у Вузі (взаємостосунки в системі викладач-студент, студент-студент, група-куратор), можна відзначити, що більшість дівчат розцінює відносини, що склалися з одногрупниками, як хороші, і лише третині з них важко їх охарактеризувати їх, що може служити опосередкованим підтвердженням їх вищих соціальних перцептивних здібностей. Юнаки менш високо оцінюють характер відносин в студентському колективі.

Таблиця 2.1

Оцінка якостей образу викладача, якому віддається перевагу

Переважна більшість дівчат оцінює взаємостосунки з викладачами як хороші, при цьому жодна із студенток не оцінила взаємовідношення з викладацьким складом як погані. Тоді як лише половина юнаків розцінюють відносини з педагогами як хороші, а 10% розглядають відносини як погані.

Більшість студентів знає кураторів своїх груп, проте робота куратора оцінюється ними по-різному: позитивну оцінку дають 46,7% юнаків і 70% дівчат.

В цілому можна сказати, що дівчата більшою мірою, ніж Юнаки включені у внеучбову діяльність, яка проводиться на факультетах. Юнаки більш вимогливі до партнерів по спілкуванню.

Особливий інтерес представляють гендерні відмінності в портреті ідеального викладача. Юнаки вважають, що ідеальним викладачем є обличчя жіночої статі, у віці 20-29 років. Дівчата бачать в ідеальному викладачі чоловіка у віці 30-39 років. З числа ідеальних юнаки виключили викладачів старше 50-60 років, на відміну від 10% дівчат, що включили до складу ідеальних викладачів чоловіків цього віку.Ці дані не суперечать висновкам одержаним Коном І.С. і Бодальовим А.А.

Виділивши характеристики ідеального викладача вимальовується наступна картина. Найзначущішими якостями бажаного викладача як Юнаки, так і дівчата виділяють знання свого предмету, а якнайменше значущим виділяють таку якість як принциповість. На цьому схожість в думках юнаків і дівчат у ставленні до характеристик образу бажаного викладача закінчуються. Найбільш високо, порівняно з дівчатами, Юнаки цінують хороше почуття гумору наставника, якому віддається перевагу, і вимогливість, тоді як дівчата віддають перевагу викладачам з широким кругозором, ерудитів з хорошою мовою. Найбільша різниця в оцінці юнаками і дівчатами якостей, приписуваних ідеальному викладачу, спостерігається в пунктах вимогливість і ерудованість. А також привертають увагу пункт демократичність, віднесений юнаками на на сьоме місце, а дівчатами – на п'яте. Шульга В.В. затверджує, що таке розподіл думок можна пояснити тим, що дівчат привертає, перш за все, естетична сторона учбово-виховного процесу (як викладач говорить), а юнаком когнітивна складова (що він говорить).

Ретроспективний погляд на організацію учбового процесу у Вищих учбових закладах показує, що він був спочатку орієнтований на чоловічу половину населення. Лише феміністичний рух дозволив жінкам залучитися до вищої професійної освіти.

Таким чином, в даний час спостерігається наступна подвійна картина: з одного боку, гендерні відмінності в ході учбово-виховного процесу не враховуються, з другого боку освіта має переважно чоловічий ухил, вимагаючи від жінок прояву і розвитку традиційно чоловічих якостей. У міжособових відносинах в діаді «студент – викладач» дівчат привертає, перш за все, естетична сторона учбово-виховного процесу (як викладач говорить), а юнаком когнітивна складова (що він говорить).