Сторінка
1
Тема даної роботи дуже актуальна, адже проблема розвитку творчих здібностей не нова для психолого-педагогічних досліджень та далеко не секрет, що школу і батьків хвилює питання про розвиток здібностей учнів.
Які б не були індивідуальні можливості школяра, але якщо у нього немає бажання вчитися, то й успіхів не буде. Правда, позитивне ставлення до навчання теж тісно пов'язане зі здібностями. Багато разів зазначалося в психолого-педагогічній літературі, що бажання вчитися зростає, коли вчення йде успішно, і гасне через невдачі.
Невдачі можуть бути пояснені не тільки браком знань, які повинні були бути придбані на попередніх етапах навчання, а й нерозвиненими здібностями дитини.
У навчальній діяльності вирішуються навчально-тренувальні завдання для того, щоб оволодіти якимось умінням, освоїти те чи інше правило. У творчій діяльності вирішуються пошуково-творчі завдання з метою розвинути здібності дитини. Тому, якщо в процесі навчальної діяльності формується загальне вміння вчитися, то в рамках творчої діяльності формується загальна здатність шукати і знаходити нові рішення, незвичайні способи досягнення необхідного результату, нові підходи до розгляду запропонованої ситуації. Якщо говорити про справжній стан сучасної початкової школи в нашій країні, то слід зазначити, що основне місце в її діяльності все ще продовжує займати пізнавальна діяльність школярів, а не творча, що підтверджує актуальність вибраної нами теми.
Мета дослідження даної курсової роботи – провести всебічний аналіз сформованості творчих здібностей учнів початкових класів.
Мета роботи зумовила постановку та вирішення таких завдань:
узагальнити теоретичні засади сформованості творчих здібностей молодших школярів;
визначити особливості формування та рівні сформованості творчих здібностей учнів початкових класів;
обґрунтувати психологічні та педагогічні умови, а також шляхи розвитку та діагностування творчих здібностей учнів молодших класів у процесі навчання;
розглянути основні методики психодіагностики творчих здібностей учнів початкових класів.
Об’єкт дослідження курсової роботи - психологічний процес діагностики, формування та розвитку творчих здібностей молодших школярів.
Предметом роботи виступає - зміст, форми розвитку творчих здібностей, методи психодіагностування рівня сформованості творчих здібностей у молодших школярів.
Методи дослідження. У відповідності з визначеними завданнями в курсовій роботі застосовано загальнонаукові теоретичні та емпіричні методи (аналіз документів, спостереження, опитування, інтерв’ювання, експертне оцінювання) за допомогою яких було зібрано дані для аналізу результатів дослідження і зроблено відповідні висновки.
Поняття творчих здібностей
Синтез понять «здібності» і «творчість» зумовив робоче визначення творчих здібностей як комплексу індивідуально-психологічних властивостей особистості, що є суб’єктивними умовами успішного виконання творчої діяльності.
Аналіз теоретичних досліджень дозволив визначити розуміння інтегративного характеру творчих здібностей, в якому переплітаються мотиваційні, когнітивні, евристичні, операційні та інші чинники.
Зазначимо, що творчість - це розумова й практична діяльність, результатом якої є створення оригінальних, неповторних цінностей, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей, а також методів дослідження і перетворення матеріального світу або духовної культури; якщо ж він новий лише для його автора, то новизна суб'єктивна і не має суспільного значення.
В принципі, творчість - це «здатність створювати будь-яку принципово нову можливість».
Поняття природи творчості пов'язане з питанням про критерії творчої діяльності.
Творчість можна розглядати в різних аспектах: продукт творчості - це створене; процес творчості - як створено; процес підготовки до творчості - як розвивати творчість.
Продукти творчості - це не лише матеріальні продукти - будівлі, машини і так далі, але і нові думки, ідеї, рішення, які можуть і не найти відразу ж матеріального втілення. Іншими словами, творчість - це створення нового в різних планах і масштабах.
При характеристиці суті творчості важливо враховувати різноманітні чинники, ознаки, властиві процесу творення. З погляду психології і педагогіки особливо цінним є сам процес творчої роботи, вивчення процесу підготовки до творчості, виявлення форм, методів і засобів розвитку творчості. Творчість є цілеспрямованою, наполегливою, напруженою працею. Вона вимагає розумової активності, інтелектуальних здібностей, вольових, емоційних рис і високої працездатності.
Творчість характеризується як вища форма діяльності особи, що вимагає тривалої підготовки, ерудиції і інтелектуальних здібностей. Творчість є основою людського життя, джерелом усіх матеріальних і духовних благ.
У спільній структурі творчої діяльності, що розглядається, як система, можна виділити декілька основних підсистем. Це - процес творчої діяльності, продукт творчої діяльності, особа творця, середовище і умови, у яких протікає творчість. У свою чергу в кожній з названих підсистем можна виділити їх складові. Процес діяльності може мати такі основні складові, як формування задуму і його реалізація. Особа творця характеризується здібностями розуму, темпераментом, віком, характером. Середовище і умови є фізичним оточенням, колективом, стимуляторами і бар'єрами в творчій діяльності .
Побудова спільної теорії творчості, тобто перехід від емпіричних до фундаментальних досліджень цього складного феномену привів до того, що всі наполегливо почали шукати спільні риси, властиві як науковій, так і художній творчості.
Складання багатьох схем дозволяють визначити, що творчий акт і звичайне вирішення проблем мають однакову психологічну структуру, яка виражається у вигляді етапів, що включають ланцюг розумових завдань.
Процес творчої діяльності можна розбити на етап знаходження принципу рішення і етап застосування рішення. Причому вважається, що найбільш вираженим предметом психологічного дослідження є події першого етапу. Детальніше можна виділити наступні етапи творчої діяльності:
Накопичення знань і навиків, необхідних для чіткого викладу і формування завдання, виникнення проблеми (постановка завдань).
Зосередження зусиль і пошуки додаткової інформації, підготовка до вирішення завдання.
Відхід від проблеми, переключення на інші заняття (період інкубації).
Осяяння або інсайт (геніальна ідея і проста здогадка скромних масштабів - тобто логічний прорив, стрибок у мисленні, отримання результату, не витікаючого однозначно з посилань).
Перевірка і доопрацювання задуму, його втілення.
Творчість — не суцільний і безперервний рух. У нім чергуються підйоми, застої, спади. Вищою точкою творчості, його кульмінацією є натхнення, для якого характерний особливий емоційний підйом, ясність і виразність думки, відсутність суб'єктивного переживання, напруга. П.І.Чайковський писав про свій творчий стан: « . іншого разу є абсолютно нова самостійна музична думка. Звідки вона — непроникна таємниця. Сьогодні, наприклад, з ранку я був охоплений тим незрозумілим вогнем натхнення, завдяки якому я знаю заздалегідь, що все написане мною сьогодні матиме властивість западати в серце і залишати у ньому враження, що невідомо звідки береться».