Сторінка
6

Особливості проявів гендерних стереотипів у системі викладач – студент

Адже індивід народжується на тільки особою певної статі, а взагалі особою, живою істотою, яка “приречена” на взаємодію зі світом. У цій взаємодії вона повинна займати певне місце, якимсь чином впливати на відносини між нею і середовищем.

Особа одночасно опановує середовище, підпорядковує його собі і сама піддається його впливам, підпорядковується йому. Виходить, що коли для формування психологічної статі потрібен поділ людського виду на дві статі, то для владно-підвладного розвитку достатньо вже самої наявності живої істоти в певному середовищі.Гендерні характеристики особистості найістотніше зумовлюються стосунками з іншими людьми, у яких вона обов’язково посідає певну позицію у владній ієрархії. Відтак і статеворольові, і гендерні властивості особистості виявляються заздалегідь владно забарвленими.

Оскільки із соціального погляду чоловіча поведінка вирізняється сильнішими виявами владності і впливу, тоді як жіноча, відповідно, підлеглістю та впокоренням, то в масовій свідомості, а відтак і в культурі закріпилися відповідні стереотипи.

Індивід, засвоюючи схему власної статі, убирає в себе, поглинає, інтеріоризує ті поведінкові зразки, схеми, сценарії, що є найпоширенішими в його середовищі, що – свідомо чи несвідомо – виявляються у взаємодії з ним іншими індивідами і поступово стають часткою, характеристиками його власного психічного єства. Відтак індивід набуває тієї якості, яку називають гендером.

Індивід налаштовується наслідувати ту модель поведінки, яка відповідає його статі. У такий спосіб гендерні стереотипи, що містяться в типових зразках індивідуальної поведінки, у процесі інтерсуб’єктної взаємодії засвоюються індивідом, передаються йому, відображаються ним як ознаки правильної статевої поведінки, правильної на його суб’єктивну думку. Переймаючи ці зовнішні для нього зразки, індивід мимоволі структурує свій внутрішній психологічний світ згідно з такими зразками, а це поступово грунтує його психологічну сутність, його особистість, таким чином, стає особистістю чоловічою або жіночою з усіма притаманними їй рисами та якостями.

Уявлення про чоловіків і жінок в сучасному суспільстві

І. Броверман із співавторами попросили юнаків і дівчат дати характеристику типовому чоловіку і типовій жінці. В результаті для тих і інших виявився різний набір якостей (дивитись таблицю 1.1).

Таблиця 1.1 Стереотипи типових рис чоловіків і жінок

Гендерні стереотипи в неабиякій мірі властиві і професіоналам, близько знайомим з психологією. І. Броверман з колегами вивчив описи чоловіків і жінок, дані клінічними практиками, психіатрами і соціальними працівниками. Виявилася загальна для них установка, що компетентність більше властива чоловіку, ніж жінці. Жінки ж характеризувалися як більш слухняні, менш об'єктивні і схильні зовнішньому впливу, менш агресивні і змагальні, що легко гарячаться з незначних приводів. Ф. Гейс показано, що у багатьох випадках психологи ігнорували або зменшували прояв агресії жінками і дбайливості чоловіками.

Дж. Мак-Ки і А. Шеріффс дійшли висновку, що типово чоловічий образ це набір рис, пов'язаний з соціально необмежуючим стилем поведінки, компетенцією і раціональними здібностями, активністю і ефективністю.

Типово жіночий образ, навпаки, включає соціальні і комунікативні уміння, теплоту і емоційну підтримку. В цілому чоловікам приписується більше позитивних якостей, ніж жінкам. При цьому автори вважають, що надмірна акцентуація як типово маскулінних, так і типово фемінних рис набуває вже негативне забарвлення: типово негативними якостями чоловіка признаються грубість, авторитаризм, зайвий раціоналізм і тощо, жінок - формалізм, пасивність, зайва емоційність тощо.

Знайдено також, що чоловіки демонструють набагато більшу узгодженість відносно типово чоловічих якостей, ніж жінки - жіночих. Дж. Уїльямс і Д. Бест запропонували випробовуваним з 25 країн використовувати 300 найбільш споживаних прикметників, що описують особові риси, для характеристики чоловіків і жінок. Вони виявили, що чоловікам приписувалися 48 слів, а жінкам - 25 (дивитися таблицю 1.2).

Загальна закономірність полягає у тому, що чоловіки сприймаються як владні, незалежні, агресивні, домінуючі, активні, сміливі, неемоційні, грубі, прогресивні і мудрі. Про жінок, навпаки, говорять як про залежних, покірливих, слабких, боязливих, емоційних, чутливих, ніжних, мрійливих і забобонних. При цьому у ряді країн при описі чоловіків і жінок була своя специфіка.

Наприклад, в Нігерії слова зарозумілий, грубий, ледачий, галасливий були віднесені до жінок. У Японії хвалькуватими, нестерпними і неорганізованими теж були жінки. У одних країнах (Німеччина, Малайзія) диференціювання полови було різко вираженим, в інших (Індія, Шотландія) - слабо вираженої. У ряді країн опис чоловіків був більш негативним.

Цікаво, що при складанні свого індивідуального самопортрету 25 % жінок спожили прикметники, характерніші для опису типових чоловіків, а таку ж кількість чоловіків описали себе як типових жінок. У описах кращого друга чоловіка і жінки однаково хотіли бачити чоловіка-друга, відповідного опису типового чоловіка, а жінку-подругу - відповідної опису типової жінки.

Таблиця 1.2 Якості, що асоціюються тільки з чоловіками або тільки з жінками мінімум в 19 з 25 країн (кількість країн вказана в дужках)