Сторінка
8

Особливості проявів гендерних стереотипів у системі викладач – студент

Це питання, звичайно, складне і неоднозначне. З одного боку, така тенденція дійсно фіксується дослідниками. В кінці 80-х років опитування в нашій країні показували, що тільки 3,5 жінок залишили б свою роботу, якби їх чоловіки заробляли достатньо, щоб утримувати сім'ю.

В 1991 року, за даними опитування Блумома, 7,4% жінок виказували таке бажання. Опитування весною 1995 року показав, що вже 19% опитаних жінок залишити роботу, при цьому вплив таких чинників, як рід занять, освіта; наявність дітей на подібному виборі не позначилася. Так, серед жінок-керівників 7% стали б домогосподарками, серед жінок, зайнятих бізнесом, -10% серед жінок ІТР і працюючих у області охорони здоров'я, освіти, культури, науки – відповідно, 10% і 12%, а серед жінок-робітників – 30%.

Таблиця 1.4 Розподіл ціннісних орієнтацій

З другого боку, в умовах економічної кризи, падіння життєвого рівня переважного числа жителів пострадянського простору жінки вимушені працювати, і робота є важливою життєвою цінністю разом з традиційною для них цінністю-сім'єю. Респондентам було поставлене питання: «Що для вас найважливіше?». Отримані відповіді відображені в таблиці 1.4. У буденній свідомості існує негативні стереотипи щодо працюючої жінки (нібито зайнятість жінок робить негативний вплив на дітей, на ставлення в сім'ї і т.д.). Такі уявлення до певної міри формують відчуття вини у працюючої жінки, перешкоджають її професійній самореалізації.

Наведемо приклади таких стереотипів.

Стереотип 1.

Якщо жінка працює, це робить негативний вплив на її дітей.

51% опитаних чоловіків і 37% жінок розділяють цю думку. Причому чоловіки – керівники виражали свою згоду з подібною думкою в 2 рази частіше, ніж жінки-керівники – 58% і 29%.

Тим часом, як відзначає Б. Фридан, результати різних досліджень показали, що діти працюючих матерів у меншій мірі впадають в крайності (вони не так агресивні і не дуже загальмовані), краще встигають в школі і володіють розвиненішим відчуттям власної гідності, ніж діти домогосподарок. Інше дослідження, в ході якого вивчалися матері з вищою освітою, показало, що їх робота не надає несприятливої дії на сімейні відносини, ні на психологічний клімат в сім'ї, ні на кількість і серйозність дитячих проблем.

Дослідження А.Гаріна виявило приховану проблему: роль домогосподарки в сім'ї середнього американця примушує багатьох матерів пригнічувати і розчиняти в собі особу як своїх синів, так і дочок, формуючи у них інфантилізм.

Таким чином, дані різних досліджень спростовують стереотипну думку, що робота жінки робить негативний вплив на її дітей.

Стереотип 2.

Жінка, що працює ради кар'єри, заслуговує несхвалення.

З цим стереотипним уявленням згодні кожен другий чоловік і кожна четверта жінка. Що впливає на ступінь згоди з даною думкою? Поперед всього вік, оскільки молоді люди у меншій мірі схильні до впливу даного стереотипу, і освіта: чим вище рівень освіти, тим менше людей дотримуються цієї думки. Цікаво, що серед чоловіків- керівників подібну точку зору розділяють 51%, а серед жінок-керівників – тільки 18%.

Стереотип 3.

Існує прямий зв'язок між зайнятістю жінок на роботі і зростанням злочинності в суспільстві.

В цьому випадку чоловіки і жінки були одноголосні (38% жінок і 39% чоловіків). Даний стереотип поширений в значній мірі серед людей середнього і літнього віку. Згодні з цим твердженням серед респондентів 16-25 років-16%, 26-35 років - 32%, 36-45 років - 53%, 46-55 років-60%, 56-65 років – 66%.

Стереотип 4.

Жінка не може бути хорошим керівником.

Цього стереотипу дотримується якнайменша кількість опитаних: так вважають 24% чоловіків і 17% жінок, а серед жінок-керівників-всього 7%. При чім чим старша людина, тим більшою мірою він розділяє цю думку. Якщо серед 16-25-річних 18% згодні з твердженням, що жінка не може бути хорошим керівником, то серед 56-65 літніх таких вже 36%.

В цілому однакова кількість чоловіків і жінок відносяться негативно до того, щоб їх начальником на роботі була жінка, і більше жінок, ніж чоловіків, виказали позитивне ставлення до цього (майже кожна третя жінка і кожен п'ятий чоловік). По даним Санк-Петербурзького центру «Жінки в управлінні», на питання, сформульоване в режимі дихотомічного вибору «Кого ви хотіли б бачити керівником: чоловіка або жінку?», 84% респондентом відповіли, що чоловіка.

А результати опиту 1988 року, проведеного в США інститутом Геллапа, показали, що майже 50% працівників не надають значення тому, хто ними керує: чоловік або жінка. Та зате інша половина вважає за краще знаходитися під керівництвом чоловіків.

Існує також думка, що багато жінок навіть за наявності здібностей до управління не мають внутрішньої установки на заняття керівної посади. Але коли респондентам було задане питання: «Якщо вам запропонували стати керівником, то згодилися б ви?», кожна третя виразила свою згоду (серед чоловіків - кожен другий). Причому на ступінь згоди у представників обох статей вплинув рівень освіти, а у жінок - ще і наявність дітей.

Якщо серед жінок, що мають дітей, були згодні стати керівником 23%, то серед жінок, що не мають дітей, -38%. В цілому ж можна відзначити, що установки на керівну посаду існують і у жінок. Правда, в реальності число жінок-керівників невелике: з 60 млн. зайнятих жінок лише 1,5 млн. керівників.

На таке положення справ впливає безліч чинників, у тому числі і усвідомлення нерівності шансів відносно професійного зростання у чоловіків і жінок. Коли респондентам було задане питання, чи мають чоловіка і жінки в реальності однакові шанси для професійного зростання і просування, то 56% чоловіків і 64% жінок констатували, що шанси рівні, а серед жінок-керівників такої думки дотримуються 82%).

Приходимо до висновку, що типово чоловічий образ - це набір рис, пов'язаний з соціально необмежуючим стилем поведінки, компетенцією і раціональними здібностями, активністю і ефективністю. Типово жіночий образ, навпаки, включає соціальні і комунікативні уміння, теплоту і емоційну підтримку. В цілому чоловікам приписується більше позитивних якостей, ніж жінкам. При цьому надмірна акцентуація як типово маскулінних, так і типово фемінних рис набуває вже негативне забарвлення: типово негативними якостями чоловіка признаються грубість, авторитаризм, зайвий раціоналізм і тощо, жінок - формалізм, пасивність, зайва емоційність тощо.