Сторінка
38

Менеджмент освіти

Результати діяльності викладача мають проявлятися у підвищенні якості навчальної діяльності (успішність студентів) та у підвищенні власного рейтингу.

У субмоделі діяльності студента за фактори взято різні рівні умінь, які набуває студент в освітньому закладі:

– початкові уміння;

– базові уміння;

– спеціальні уміння;

– творчі уміння у використанні знань.

Такі чинники відповідають рівням засвоєння знань, на першому – студенти можуть пригадати термінологію, початкові поняття. За науковими твердженнями В. Симонова це рівень знань-знайомств. На цьому рівні студенти уміють спонтанно відтворити те, що вони бачили, повторити за викладачем.

На другому рівні студенти можуть дати визначення поняттям, чітко співвідносять поняття з відповідними термінами. Це рівень знань-репродукцій. Тут студенти усвідомлено відтворюють дії, які складають базу для фундаментальної та фахової підготовки.

На третьому рівні студенти спроможні встановлювати логічні зв’язки між базовими знаннями-уміннями, створювати комплексні і системні конструкти при вирішенні конкретних завдань навчальних предметів фундаментальної та фахової підготовки. Це конструктивні знання-уміння.

Творчі уміння мають прояв у ході використання базових і спеціальних умінь для створення нових конструктів і потребують переносу умінь із знайомих ситуацій. Це креативні уміння, які свідчать про досконале опанування навчальних дисциплін фундаментальної та фахової підготовки.

За критерії взято прояв цих умінь із дисциплін фундаментальної або фахової підготовки.

Вимірниками мають слугувати дидактичні засоби рубіжного контролю із фундаментальних та фахових дисциплін з урахуванням рівнів навчальних успіхів студентів. Результати цього контролю становлять коефіцієнти відповідності щодо критеріїв фундаментальної або фахової підготовки студентів.

Субмодель діяльності декана/директора факультету/інституту розроблена на основі логічного аналізу складових цієї діяльності.

За фактори прийняті напрями роботи декана/директора:

– організація роботи деканата (перспективне планування розвитку керованого підрозділу; планування, організація і контроль навчального процесу, матеріально-технічна база та кадрове забезпечення роботи підрозділу);

– робота з кафедрами (кадрове та матеріально-технічне забезпечення роботи кафедр; контроль якості навчально-виховного процесу; сприяння науковій роботі кафедр; аналіз набору студентів та розподілу випускників на випускаючих кафедрах);

– робота зі студентами (відстеження динаміки навчальних успіхів; координація органів студентського самоврядування; працевлаштування і зв'язок із випускниками);

– науково-методична робота (планування, організація та аналіз науково-методичної роботи; аналіз наково-методичного забезпечення навчальних дисциплін). За критерії ми брали інтегровані показники зазначених напрямів роботи факультету/інституту.

Для визначення рівня педагогічного менеджменту в межах всього навчального закладу розроблена спеціальна кваліметрична матриця, яка має такі графи:

- об’єкти педагогічного менеджменту;

- пріоритетність діяльності кожного об’єкта для навчального закладу (вагомість);

- узагальнені наслідки діяльності кожного об’єкта;

- пріоритетність цих наслідків (вагомість);

- коефіцієнт відповідності для кожного об’єкта;

- значення коефіцієнта відповідності (загальна оцінка в межах одиниці);

- часткова оцінка діяльності кожного об’єкта в межах одиниці;

- рівень педагогічного менеджменту кожного об’єкта та навчального закладу в цілому (в межах одиниці).

Обєктами педагогічного менеджменту навчального закладу є результативність навчального процесу, рівень діяльності всіх його учасників: завідувачів кафедр, випускаючих кафедр в цілому, науково-педагогічних працівників, студентів, деканів/директорів факультетів/інститутів. Узагальнюючими наслідками є результуючі показники діяльності кожного зазначеного об’єкта. Значення коефіцієнта відповідності складає значення результуючого показника. Сума часткових оцінок об’єктів визначає рівень педагогічного менеджменту навчального закладу в цілому.

Для якісної реалізації технології моніторингу та з метою координування і спрямування розвитку Приватних ВНЗ на запланований результат необхідно мати інформацію про стан діяльності всіх його компонентів.

За допомогою розроблених субмоделей діяльності визначаються відповідні результуючі показники. На підставі отриманих даних робляться висновки та приймаються управлінські рішення щодо приведення стану навчального процесу до бажаного. Проведення аналізу за допомогою таких таблиць дає змогу здійснювати поточне відстеження та вчасне коригування процесу для забезпечення бажаного стану його розвитку.

На основі аналізу проміжних результатів моніторингу розробляється програма корекційних заходів. Корекцію проводять усі суб’єкти навчального процесу, які одночасно є і суб’єктами регулювання. Це свідчить про наявність рефлексивного розвитку всіх учасників навчального процесу.

Таким чином, застосування моніторингу сприяє позитивному розвитку результативності навчального процесу в системі педагогічного менеджменту приватних ВНЗ шляхом переводу її на новий рівень якості та упорядкованості.

Змістом моніторингу результативності навчального процесу в системі педагогічного менеджменту приватних ВНЗ є відстеження результативності діяльності всіх його складових. Характер взаємозв’язків елементів моніторингу ґрунтується на збалансованості інтересів учасників його проведення шляхом узгодження та спрямування дій, урахування зворотних зв’язків, взаємокоординаціі та співробітництва.

Самостійні заняття

§ Описати зміст управлінських функцій керівника в соціальних системах (освітніх).

§ Виділити особливості формування критеріїв результативності навчального процесу.

§ Визначити суть кваліметричного підходу до оцінювання якості освітніх послуг.

§ Описати технологію проведення моніторингу результативності навчального процесу в загальноосвітньому (вищому) навчальному закладі.

Размещено на Allbest.ru