Сторінка
28

Менеджмент освіти

КМСОНП вимагає впровадження у практику роботи вищих навчальних закладів комп’ютерних засобів, які гарантують якісні зміни діяльності викладача і студентів. У зв’язку з цим постає необхідність створення нового покоління інформаційно-методичного забезпечення навчального процесу на основі комп’ютерних мультимедійних технологій.

Основним структурним компонентом інформаційно-методичного забезпечення є створення електронного навчально-методичного комплексу дисципліни.

Форми проведення занять при використанні електронного навчально-методичного комплексу (зокрема, інформаційно-методичного блоку) зазнають певних змін, а саме:

· істотної модернізації зазнають лекційні заняття - викладач у процесі лекції широко може використовувати мультимедійні презентації, які являють собою тематично й логічно зв’язану послідовність інформаційних доз матеріалу модуля, тезисно відображають його ключові моменти, включають основні формули та схеми, а також статичні та динамічні зображення об’єктів, які вивчаються. Їх демонстрація здійснюється за допомогою мультимедійного проектора;

· студенти до початку лекції можуть отримати опорні конспекти, які являють собою комплект слайдів презентацій, роздрукованих таким чином, щоб сторінка містила кілька слайдів та поле для заміток. Такі конспекти дозволяють студентові зосередитися на демонстрації презентацій, не витрачаючи часу на копіювання зображень. Під час проведення практичних та лабораторних робіт студенти мають можливість працювати з матеріалом, який вивчається в інтерактивному режимі, тобто впливати на роботу інформаційного засобу.

Такий підхід до планування та організації й проведення навчального процесу дозволяє не лише ефективно реалізувати навчальні плани та оптимізувати управління навчальним процесом, а й забезпечувати якісну підготовку фахівця.

Самостійні заняття

§ Визначити мету та порядок розробки державних стандартів освіти України.

§ Зміст та порядок розробки стандартів вищої освіти вищих навчальних закладів.

§ Описати структуру, зміст та вимоги до науково-методичного комплексу дисципліни.

Тема 7. Проблеми визначення критеріїв оцінювання управлінської діяльності закладів та установ освіти. Підвищення ефективності контрольно-аналітичної діяльності закладів та установ освіти

Управлінські функції керівника в соціальних системах

Існує декілька підходів до визначення управлінських функцій керівника в соціальних системах, що мають загальний характер і можуть бути віднесені до системи управління вищим навчальним закладом.

За Ю. Конаржевським управлінський цикл має наступні функції: аналіз наявної ситуації та цілепокладання; планування навчального процесу; організація здійснення; контроль якості навчального процесу; регулювання за наслідками контролю.

Науковці Н. Островерхова та Л. Даниленко виділяють такі основні управлінські функції: прийняття управлінського рішення; організація; регулювання; облік і контроль .

Дослідниця Н. Кузьміна визначає – гностичну (інформація про стан системи); проектувальну (модернізація старих завдань, формулювання нових, розробка планів та програм); конструктивну (моделювання та планування занять); організаторську (виконання діяльності – процесу навчання); комунікативну (процедури, що забезпечують необхідну взаємодію між учасниками навчального процесу) – функції управління педагогічними системами.

Виокремлює управлінські функції В. Якунін, зокрема: формулювання мети; створення інформаційної основи навчання; прогнозування розвитку навчального процесу; процес вирішення педагогічних та навчальних завдань; організація навчання; спілкування і комунікація в навчальному процесі; контроль та педагогічна оцінка як форма керівництва навчальною діяльністю; корекція за наслідками контролю.

Поділяє функції управління керівника на класичні, діяльні та модернізовані Л. Даниленко. До класичних автор відносить: прийняття управлінського рішення, організацію та планування, координування та регулювання, облік і контроль; до діяльних – діагностичну, фінансово-економічну, викладацьку, науково-методичну, науково-дослідну, господарську, аналітичну; до модернізованих (інноваційні) – прогнозування, консультування, менеджмент, представництво, політико-дипломатичну. Зокрема, автор вказує, що сутність управлінської діяльності полягає в сукупності класичних, діяльних та модернізованих функцій управління.

Аналізуючи різноманітні визначення та класифікації функцій управління керівника, науковець В. Маслов виділяє три групи класифікацій функцій управління. Зокрема, перша (цільова), як найбільш розповсюджена, розглядається з позицій структури циклу управління і включає всі етапи управлінського циклу: планування, організацію, контроль, аналіз, регулювання. Друга група (організаційно-професійна) виділена на основі аналізу окремих напрямів змістової складової діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу і включає такі функції: керівництво навчально-виховною роботою, підвищення кваліфікації працівників школи, забезпечення зв’язку з оточуючим середовищем й організаційно-господарську та фінансову. Третя група (соціально-психологічна та правова) значне місце відводить аналізу соціально-психологічного аспекту управління. Усі три групи, на думку автора, становлять основу управлінської діяльності керівника.

Отже, практично всі дослідники до основних функцій управління відносять функцію контролю, яка забезпечує зворотний зв’язок у системі „суб’єкт-об’єктних” відносин управління. У період демократизації суспільства та системи освіти ця функція управління модернізується. Аналізуючи сучасні наукові джерела, присвячені проблемам управління у соціально-педагогічних системах, ми дійшли до висновку, що механізмом своєчасного зворотного зв’язку є моніторинг, як модернізований контроль у мінливих умовах оточуючого середовища.

Протягом останніх років спостерігається тенденція зміни пріоритетів у сучасному управлінні вищим навчальним закладом. Якщо до недавніх часів управління було спрямовано на підтримку функціонування вищого навчального закладу, то зараз відбувається переорієнтація на створення умов для його розвитку. Розвиток відбувається через низку змін. Тому нині загальновизнаним є необхідність свідомого управління змінами за допомогою науково обґрунтованого механізму передбачення, регулювання, пристосування до мінливих зовнішніх умов діяльності вищих навчальних закладів. Одним із механізмів управління ВНЗ є відстеження результативності навчального процесу в системі педагогічного менеджменту. Розглянемо поняття „розвиток”, „розвиток та навчальний процес”, „результативність навчального процесу”, „критеріальна основа результативності навчального процесу”.

Довідники тлумачать поняття „розвиток” як дію, стан, процес, що супроводжується змінами, внаслідок яких виникають кількісні перетворення об’єкта, його складу чи структури. Науковці пояснюють „розвиток” як процес змін системи у просторі і часі. Зміни можуть бути конструктивними та деструктивними. Конструктивні зміни ведуть до прогресу. Деструктивні до регресу. У природному розвитку завжди переважає прогрес, бо регрес веде до руйнування системи.