Сторінка
16

Експериментальне дослідження процесу формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики

Відносно високий рівень характеризує групу молодших школярів, що відзначаються яскравим емоційним відгуком на музику; сприймання, сповнене уваги, спрямоване спеціально на музичний твір; рухаються залюбки, тонко відтворюють емоційний „тон” музики; спроможні до якісної диференціації звучання; розвинене вміння визначити характер, настрій, темп, динаміку музики, структуру музичного твору, розпізнати за видами та жанрами; переважає усвідомленість і осмисленість знань щодо конкретних відомостей про музику, елементів музичної мови, біографічних відомостей; усвідомлюють зв’язок між основними засобами музичної виразності та створюваним художнім образом; виявляють бажання висловити свої враження про музичний твір, дати йому естетичну оцінку.

Отже, можна зробити висновок, що сформованість музичного сприймання засобами фортепіанної музики не розвинене у молодших школярів. Тому розроблена методика виявлення рівнів сформованості музичних здібностей молодших школярів дала можливість вирішити завдання констатувального експерименту:

проаналізувати емоційне ставлення молодших школярів до різних видів музичної діяльності;

визначити наявність здатностей молодших школярів до різновидів музичної діяльності;

визначити наявність здатностей молодших школярів до музично-творчої діяльності.

Методика формування музичного сприймання молодших школярів засобами фортепіанної музики

"Справжнє, пережите і продумане сприймання - основа всіх форм залучення до музики." (Д. Кабалевський).

Уміння слухати і чути музику не є вродженою рисою. Пізнавально творчі можливості учнів розвиваються у спілкуванні з музикою, в процесі цілеспрямованого аналізу музичних творів. Адже власна діяльність є запорукою глибоких переживань, естетичної насолоди, високих художніх смаків.

Особлива ефективність впливу музики полягає в тому, що у різних дітей актуалізуються різні, суттєві переживання. Дитина не просто виховується, а розвивається у най значущому для неї напрямі. Тому виховання музикою має найточніше, найдоцільніше спрямування на розвиток духовного світу кожного школяра. Воно не є ізольованим процесом, а пов'язується із загальним розвитком учня, здійснюється у контексті становлення цілісної особистості.

Музичне сприймання - основний вид музичної діяльності, оскільки саме воно передує всім іншим. Навіть коли діти на уроках зайняті здебільшого хоровим співом, то перш ніж розучувати пісню, її треба сприйняти.

Поряд з терміном “ сприймання музики ” вживають словосполучення “слухання музики”, яке використовують у двох значеннях: як синонім сприймання музики і як компонент уроку музики (на відміну від співів). Втім, якщо його застосовують у другому значенні, все одно “вбирає в себе” й перше.

Слід враховувати, що вплив музики на особистість складається з численних слухацьких вражень, які накладаються одне на одне, поступово збагачуючись і поглиблюючись. Робота над кожним твором має вводити школярів у світ глибоких почуттів і роздумів: про добро і зло, любов і ненависть тощо.

Треба пам’ятати, що на музичний розвиток учнів благотворно діють два чинники: багатство музичних вражень, з одного боку, та повторність вражень - з другого.

Особливість сприймання музики полягає в тому, щоб у поєднанні звуків різної висоти, тривалості, сили, тембру відчути красу звучання, виразність, почути цілісні художні образи, що викликають у слухача певні настрої, почуття і думки.

Процес слухання музики можна будувати по-різному, тому ми виділили 3 основні етапи:

ввідно-мотиваційний;

операційно-пізнавальний;

контрольно-підсумковий.

Ввідно-мотиваційний етап на уроці музики ми представили такими методами та прийомами. Підготовча розповідь учителя має бути лаконічною, емоційною, зрозумілою, у формі бесіди чи гри. Бесіда - це форма, спілкування з метою обміну думками, інформацією, почуттями тощо. Бесіда сприяє також активізації зусиль партнерів для забезпечення співробітництва та впливу одне на одного.

Як відомо, молодші школярі залюбки беруть участь в іграх, які використовують у навчанні. Ігровий метод застосовують й під час слухання музики. Так, перед виконанням п’єси “Ранок” Е. Гріг (з симфонічної сюїти “Пер Гюнт”) учитель говорить:

Діти, уявіть собі, що ми з вами, мандруючи, потрапили на казкову галявину, де звучать кожний кущик, кожна квітка. Хмарки на небі й сонечко також співають свою пісеньку. Спробуйте заплющити очі й уявити чарівну галявинку, на якій звучить чарівна музика. Персоніфікована дидактична гра найкоротшим шляхом введе учнів у коло музичних образів, продовжить розвиток їхнього творчого спілкування з музикою, а нелегка праця опанування музичною мовою в кожній такій грі перетвориться на цікаву подію. Синкретичний характер сприйняття молодших школярів заважає їм розібратись у власних враженнях та виразити їх. Допоможуть у цьому такі ігри, як "Критики", "Репортери", "Хто це?", "Якби я був композитором". Вони активізують аналітичну діяльність учнів і, знову ж таки, спонукають їх до передачі своїх вражень від музики не лише засобами мови, а й за допомогою жестів, рухів, малюнків, ліплення, ритмічного супроводу та інших активних форм самовираження.

Учитель повинен володіти прийомами активізації інтересу й уваги до учнів. Основні з них: - емоційний контраст і діалогізація мономовлення (учителі-початківці схильні до монологу). Наприклад:

Слухання “ Баби Яги" з “Дитячого альбому" П. Чайковського доцільно розпочати бесідою такого змісту: яких героїв казок ви знаєте? (діти називають відомих їм казкових героїв).

Усі, кого ви назвали: Івасик-Телесик, Іван-царевич, Котигорошко, Снігуронька, Дід Мороз - робили добрі справи, допомагали людям. А хто їм заважав? - Баба Яга. - Ось як про неї розповідається в одній казці:

“Вранці прокинулася Баба Яга - кістяна нога у своїй хатиночці на курячих ніжках. Дивиться - немає Івана-царевича. Кинулася навздогін з усіх сил. На залізній ступі скаче, тичкою поганяє, мітлою слід замітає - тільки вітер свистить, хмари розганяє… ”

Послухайте, як розповів П. Чайковський казку про Бабу Ягу фортепіанній п’єсі, яку так і назвав - “Баба Яга”.

Метод наведення, суть даного методу полягає у такому доборі музичних творів і бесід, що дають змогу "непомітно для слухачів ввести їх у середовище дії чинників, на які бажано звернути увагу", Б.В. Асаф'єв вважав основним у вихованні в школярів слухових асоціацій та усвідомленого ставлення до музики. Він закликав до обережності у доборі як музичних творів, так і навідних на сприймання музики впливів. "У тому-то й завдання виховання і слухових навичок, - писав учений, - щоб, не переносячи одразу в абсолютно чуже середовище і поступаючись де в чому набутими звичками, вміло спрямовувати роботу до розумної мети".

На операційно - пізнавальному етапі дійшли висновку, що краще користуватися такими методами як метод порівняння, сприяє активізації музичного сприймання, оскільки знання й досвід дітей ще не є усталеним. Завдання на порівняння двох творів подобаються учням і сприяють розвитку їхньої пізнавальної активності. Порівнюючи, учні помічають те, що в інших випадках не звернули б уваги.