Сторінка
19

Експериментальне дослідження процесу формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики

Усі форми музичних занять із школярами мають сприяти їхньому духовному розвитку, пізнанню світу, формуванню світогляду, вихованню моралі. На вирішенні цього завдання спрямовується творча ініціатива вчителя, його знання і досвід, любов до дітей і до музики.

В дипломній роботі визначено, що ефективність формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики значно підвищиться завдяки дотриманню таких педагогічних умов, як:

інформаційне забезпечення сприймання;

формування установки на сприймання музичного твору;

забезпечення в взаємодії мистецтв у виховному процесі;

Інформаційне забезпечення сприймання. Під інформацією розуміється система знань про навколишній світ і явища, які в ньому відбуваються, що знімають невизначеність. У даному випадку йдеться про ту інформацію, яка необхідна для естетичного сприймання музичного твору.

Формування установки на сприймання музичного твору. Установка - це внутрішній цілісний стан готовності людини певним чином сприймати й оцінювати явища дійсності, діяти стосовно їх. Цей стан психіки залежить від потреб і цілей, завдань і умов діяльності. Установка визначає стійкий, послідовний, цілеспрямований характер перебігу діяльності, є чинником її стабілізації у мінливих ситуаціях.

Забезпечення в взаємодії мистецтв у виховному процесі. Виділяючи взаємозв'язок різних видів мистецтва на уроках музики як одну з основних умов керування музичного сприйманням школярів, ми виходили з того, що доцільне використання художніх творів різких видів мистецтва дасть можливість учителю вирішувати складні завдання наведення учнів на естетичне осягнення і переживання змісту музики з опорою на увесь художній досвід дітей, без нав'язливого або грубого втручання у цю тонку сферу художньої діяльності людини. Внутрішня спорідненість різних видів мистецтв є основною тенденцією розвитку художньої культури. Усі види мистецтва споріднені й покликані до життя потребами людей - естетичними, пізнавальними, комунікативними, виховними тощо. Музика це може, як живопис, прямо зображати видимий предметний світ. Взаємозв'язок між видами мистецтва означає не лише знаходження внутрішніх зв'язків між музикою, літературою й живописом, а й між цими видами мистецтва й життям.

У дипломному дослідженні визначені й обґрунтовані критерії та показники, за допомогою яких було визначено діагностичні характеристики рівнів сформованості музичного сприймання молодших школярів. Було виділено такі критерії сформованості музичного сприймання молодших школярів: міра вираженості емоційної реакції молодших школярів та уважного сприймання ними музики, що звучить; широта диференціювання учнями елементів музичного твору; повнота сформованого образу музичного твору. Відповідно до критеріїв було визначено показники, що дозволяють виявити властивості досліджуваного явища. Критерій Міра вираженості емоційної реакції молодших школярів та уважного сприймання ними музики, що звучить визначався за такими показниками: здатність зосереджено слухати музику, що звучить; наявність емоційно-захопленого ставлення до музики; вміння передавати емоційний „тон” музики в рухах.

Показниками критерію широта диференціювання учнями елементів музичного твору стали: здатність до диференціації звучання (виділення „фігури" мелодії як ключової категорії змістовної сутності музики з фону, виокремлення інших музичних засобів); спроможність визначення характеру, настрою, темпу, динаміки музики, структури музичного твору, розпізнавання за видами та жанрами; знання назв і авторів музичних творів, засобів музичної виразності й музичних термінів, уміння зіставляти елементи музичної мови зі змістом музики.

Показниками критерію повнота сформованого образу музичного твору стали: розуміння ролі засобів музичної виразності у створенні художнього образу; наявність особистісного ставлення до сприйнятого.

Було визначено три умовні рівні сформованості музичного сприймання молодших школярів - низький, середній та відносно високий. Результати дослідження засвідчили недостатній рівень сформованості музичного сприймання молодших школярів. Діагностично-технологічний апарат констатувального етапу дослідження складався з комплексу таких методів: методу бесіди; опитування; прямого й опосередкованого спостереження за молодшими школярами на уроках музики; анкетного опитування вчителів музики та школярів; виконання практично-творчих завдань; використання ігор; тестів; аналізу та узагальнення педагогічного досвіду.

На основі аналізу наукової літератури, узагальнення результатів констатувального дослідження та досвіду практичної діяльності вчителів музики була розроблена методика формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики. Вона передбачає три взаємопов’язаних етапи (ввідно-мотиваційний, операційно-пізнавальний, контрольно-підсумковий).

Ввідно-мотиваційний етап на уроці музики ми представили такими методами та прийомами, як підготовча розповідь, бесіда, ігровий метод, прийом активізації інтересу й уваги, метод наведення;

На операційно - пізнавальному етапі дійшли висновку, що краще користуватися такими методами як метод порівняння, варіювання, метод співу фрагментів твору, художньо - педагогічний аналіз, прийом "вільного диригування", метод моделювання.

Контрольно-підсумковий етап є підсумком урока музики, тому на підбиття підсумків, корекцію висловлювань учнів ми пропонуємо такі методи та прийоми: метод вибору підхожих визначень, метод музичних колекцій, методом пластичного інтонування, методом музичного узагальнення, повторний аналіз твору.

Музично-дидактична гра на уроках музики

Відомий грузинський педагог Ш. Амонашвілі зазначив, що якщо ми забудемо про те, що діти не можуть розлучитися зі своєю потребою гратися, то зробимо нашу методику не добрим путівником їх у світі пізнання, а бездушною мачухою. Почуття вільного вибору складає психологічну основу гри. Однак це не означає, що, користуючись правом вибирати, дитина віддає перевагу тільки таким формам активності, які не будуть пов’язані з труднощами. Вибираючи гру, дитина тим самим приймає і пов’язані з нею труднощі, стає цілеспрямованою, вольовою, зосередженою у їх подоланні, що робить гру емоційно забарвленою і вмотивованою. Що поганого, коли процес навчання дитина буде переживати так само, як вона переживає гру? Тоді ми будемо говорити не про ігрове навчання, а про навчання, що ґрунтується на позиціях самих дітей, на переживанні дітьми у цьому процесі почуття вільного вибору. Адже радіє дитина грі! Вона має радіти і навчанню! А таку радість повинні приносити їм ми - педагоги, вихователі, вчителі".

Музично-дидактичні ігри зручний засіб активізації мислення учнів на уроці. Ігрові елементи широко застосовуються на уроках музики. Непомітно для себе, мимовільно, граючись, дитина, оперує вкладеними в гру знаннями, набуває певних вмінь та навичок. Музичні ігри допомагають дітям краще засвоїти нотну грамоту, формують і розвивають музичні здібності - пам’ять, слух, ритмічне та ладове відчуття. В процесі музичних ігор діти набувають потрібні навички - вокально-хорові, творчо-імпровізаційні, ритмічно-слухові.