Сторінка
9
На думку О. Ростовського, становлення основ слухацької культури молодших школярів якнайефективніше відбуватиметься за умов використання творів народного і професійного музичного мистецтва (інструментальної та вокальної музики) [ростов муз педагогіка].
Л. Масол вважає, що виховання здатності сприймати, інтерпретувати та оцінювати художні твори відбувається на основі використання доступних і захоплюючих зразків інструментальної та вокальної музики, програмної і непрограмної музики. Важливим для нашого дослідження є те, що в переліку орієнтовних творів для сприймання (слухання) музики вагоме місце у всіх проаналізованих програмах займають інструментальні твори, а саме їх різновид - фортепіанні твори (як програмні, так і непрограмні). Наприклад, серед програмної музики - твори з „24 дитячих п'єс для фортепіано” В. Косенка, „Дитячого альбому" П. Чайковського, „Картинок з виставки" М. Мусоргського, програмні твори Р. Шумана, Е. Гріга, В. Сильвестрова; серед непрограмної музики - інструментальні твори з яскравою музичною мовою (наприклад, фрагменти сонат В. Моцарта, Л. Бетховена, Й. Гайдна та ін
Підтвердження значущості використання інструментальної музики для розвитку музичного сприймання молодших школярів знаходимо в працях С. Науменко. Дослідниця обстоює думку про те, що музичні твори для слухання переважно мають бути інструментальними. Це зумовлено на її думку тим, що учнів треба з самого початку привчати вслухатися в звуковий образ, переживати його виразну сутність. Тобто намагатися, щоб звук (звукова інформація) став для них таким же зрозумілим і доступним, як слово. Отже, глибоке вивчення досліджуваної проблеми, ознайомлення з рядом досліджень, привело до думки, що дійовим засобом формування музичного сприймання молодших школярів може бути фортепіанна музика.
Але інструментальні твори (фортепіанні) повинні відповідати критеріям доцільності використання:
відповідати вимогам емоційно-образної доступності віку слухачів;
вирізнятися художньою цінністю та гуманістичною спрямованістю, мати певний виховний., стрижень", створюючи передумови для різнобічного (духовного, естетичного, морального, патріотичного, громадянського тощо) виховання особистості;
забезпечувати „розвивальний контекст", зокрема, надаючи можливість впровадження різноманітних додаткових (у числі творчих) видів діяльності: інсценування, виконання ролях, вокальної, ритмічної, пластичної імпровізації тощо;
гармонійно поєднувати національне та загальнолюдське, формуючи повноцінне уявлення про рідну культуру та водночас віддзеркалюючи часове й „географічне" розмаїття музично-культурного простору;
добиратися з урахуванням емоційної драматургії навчальної теми й уроку - образних подібностей і контрастів, емоційних „підйомів" і „спадів", драматургічних зав'язок і кульмінацій тощо;
підпорядковуватися календарному або тематичному принципам добору та подання, тобто відповідати певній темі за порою року (часом вивчення) або за змістом і в музичному плані;
бути особистісно привабливим - цікавим, приємним, захоплюючим для школяра, відповідати його інтересам, смакам, життєвим і естетичним потребам, стаючи частиною дитячого буття не лише на уроці, але й поза шкільним класом.
Таким чином, вивчення та аналіз спадщини педагогічних практик, провідних методичних систем музичного виховання та навчання, сучасних навчальних програм із музики та музичного мистецтва, провідних наукових підходів до формування досліджуваного феномену дозволило науково обґрунтувати методику формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики, яка базується:
на цілеспрямованому педагогічному керуванні процесом осягнення молодшими школярами змісту музичних творів;
на спонуканні молодших школярів до активної участі в роботі над „музичним матеріалом”;
на використанні різних методів музичного виховання й навчання;
на використанні в музично-виховному процесі взаємозв'язків музики з іншими видами мистецтва;
на інформаційному забезпеченні сприймання;
на створенні у молодших школярів зацікавленості, настроєності (тобто установки) на слухання музики;
на широкому використанні фортепіанних творів, що відповідають вимогам емоційно-образної доступності віку молодших школярів.
Найважливішою метою сучасної музичної освіти в початковій школі є формування основ музичної культури учнів як важливої і невід’ємної частини їхньої духовної культури. Досягнення її уможливлюється шляхом залучення молодших школярів до цілісної системи різноманітної музично-естетичної діяльності. Актуальним у цьому контексті є пошук нових методичних підходів, зокрема, удосконалення методики формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики.
Теоретичний аналіз наукових першоджерел дозволив конкретизувати сутність та структуру музичного сприймання молодших школярів, а саме: визначити поняття „музичне сприймання молодших школярів” як здатність розуміти і емоційно переживати музичні образи як художню єдність, як художньо-образне відбиття дійсності та вирізнити три основні складові структури музичного сприймання молодших школярів:
первинне ознайомлення з музичною інформацією, її перцептивне сприймання;
аналіз виразно-смислового значення музичної мови, її розуміння;
формування цілісного образу сприйнятого.
За віковою періодизацією, прийнятою українськими психологами і педагогами, час життя дитини він шести до одинадцяти років називається молодшим шкільним віком. При визначенні його меж враховуються особливості психічного і фізичного розвитку дітей, береться до уваги перехід від ігрової до учбової діяльності, яка стає провідною.
Вікові особливості сприймання музики молодшими школярами визначаються передусім обмеженістю життєвого і музичного досвіду дітей, специфікою мислення: невмінням узагальнювати, переважанням цілісного і приймання. Сприймання музики молодшими школярами тісно пов'язане з руховими переживаннями (ритмічні рухи, спів).
Врахування вікових особливостей допомагає встановити, які саме форми, засоби і види діяльності найефективніші для музичного розвитку дитини того чи іншого віку.
Вивчення та аналіз спадщини педагогічних практик, провідних методичних систем музичного виховання та навчання, сучасних навчальних програм із музики та музичного мистецтва, провідних наукових підходів до формування досліджуваного феномену дозволили науково обґрунтувати методику формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики, яка базується:
на цілеспрямованому педагогічному керуванні процесом осягнення молодшими школярами змісту музичних творів;
на спонуканні молодших школярів до активної участі в роботі над „музичним матеріалом”;
на використанні різних методів музичного виховання й навчання;
на використанні в музично-виховному процесі взаємозв'язків музики з іншими видами мистецтва;
на інформаційному забезпеченні сприймання;
на створенні у молодших школярів зацікавленості, настроєності (тобто установки) на слухання музики;