Сторінка
14

Експериментальне дослідження процесу формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики

Критерій "Міра вираженості емоційної реакції молодших школярів та уважного сприймання ними музики, що звучить" діагностували за допомогою таких показників.

Таблиця 1.2.

Діагностика міри вираженості емоційної реакції молодших школярів та уважного сприймання ними музики, що звучить

Діагностування здатності зосереджено слухати та емоційно ставитись до музики здійснювалось за допомогою методу спостереження: заграти кілька музичних творів різних за настроєм і характером. Визначити уважність під час слухання, зацікавленість, наявність рухової реакції. Під час слухання ввести відволікаючі предмети (красиву іграшку, музичний інструмент тощо).

Діагностування здатності передавати емоційний "тон" музики в рухах у молодших школярів здійснювалось за допомогою таких завдань:

1) учням пропонувалося повторити метричну пульсацію, прослухавши незнайому мелодія (українська народна пісня " Ой, є в лісі калина");

2) учні, коли слухають знайому пісню, мали відтворити її ритмічний рисунок (дітям пропонувалося самим назвати або вибрати серед запропонованих вчителем одну із знайомих пісень);

3) учням пропонувалося пластично проінтонувати музику. Для цього давалися уривки трьох різнохарактерних п'єс. Наприклад, танцювального, пісенного та маршового характеру, бо діти їх найкраще розрізняють. Перед виконанням було зроблене невелике пояснення змісту завдання.

Критерій "Широта диференціювання учнями елементів музичного твору" діагностували за допомогою таких показників.

Таблиця 1.3.

Діагностика широти диференціювання учнями елементів музичного твору

Діагностування здатності до диференціації звучання, тобто виділення " фігури" мелодії як ключової категорії змістової сутності музики з фону, виокремлення інших музичних засобів, здійснювалось за допомогою такого завдання: дітям пропонувалося уважно послухати твір Г. Левдокімова " Три настрої (Сумно. Спокійно. Весело)" чи Л. Ван Бетховен " Весела. Сумна" і вибрати малюнок, який відповідає характеру музики (діти отримували три картинки, на яких зображений хлоплик з сумним, спокійним і веселим виразом обличчя або на вибір дається дві хмарки сумна і весела).

Діагностування спроможності визначення характеру, настрою, темпу, динаміки музики, структури музичного твору, розпізнавання за видами та жанрами здійснювалось за допомогою бесіди, розповіді. Щоб діти краще розуміли художньо-образний матеріал подавався дітям у вигляді музичних казочок, (легенд, розповідей тощо). Для того, щоб побачити рівень сприйняття, розпочинала свій переказ тільки-но прослуханої розповіді одна дитина, а далі продовжувала інша і т.д. Крім цього, діти мали розказати, яке в них склалося ставлення до того чи іншого героя казки. Використовували питання, які могли нам допомогти визначити рівень сприйняття. Наприклад: пригадуючи казку, діти повинні були відповісти на ряд запитань (кого з героїв ви б намалювали лагідним, а кого ні? Яку б музику ви підібрали б на початок тієї казки, якщо б робили “мультик”? і т.д.). Після прослуханої казки ставили два музичних фрагменти для того, щоб діти вибрали, який до цієї казки підходить краще і пояснили чому? Наприклад, перед тим як прослухати п‘єсу Сокальського “Пташка”, ми, не повідомляючи заздалегідь назву, дали дітям завдання розповісти, що вони могли собі уявити з живої природи, слухаючи цю музику. Крім цього, діти мали придумати назву і пояснити, чому саме таку назву вони вибрали. Виконуючи це завдання, окремі діти досить швидко виявили, що це має бути якась маленька жива істота (метелик, пташка, зайчик, білочка), але більшість дітей давали відповіді, неадекватні музичному образу (людина - павук, поїзд, політ Бетмена). Для більшості дітей труднощі викликало завдання пояснити, чому вони так думають. Адже потрібно було порівняти образи різних тварин, птахів з характером прослуханого музичного твору. Коли за допомогою запитань та підказок вчителя клас прийшов до висновку, що цю п‘єсу можна назвати “Пташка”. Так діти самі охарактеризували твір, виявити характер, темп, настрій. Можна сказати, що більшість дітей правильно відчуває характер сприйнятих нескладних художніх творів, з відносно-конкретними образами.